- •З курсу педагогіки для історичного факультету
- •Характеризувати педагогіку як науку, розкрити її категорії та методологічні основи.
- •2.Розкрити суть педагогіки як науки і навчального процесу.
- •Дати поняття педагогіки як науки про виховання. Показати роль педагогіки у розвитку суспільства та її зв'язок з іншими науками.
- •Розкрити зміст системи педагогічних наук в Україні та взаємозв’язок педагогіки з іншими науками.
- •7. Порівняти Афінську і Спартанську системи виховання, довести їх значущість для розвитку виховання як суспільного явища.
- •8. Охарактеризувати методи педагогічних досліджень та довести їх значущість у діяльності педагоги.
- •9.Розкрити кваліфікаційну характеристику вчителя, показати її роль у підготовці педагогічних кадрів.
- •10.Розрити суть філософського, соціально – морального, професійного і методологічного аспектів підготовки вчителя.
- •11.Порівняти систему освіти в Україні з однією з розвинутих країн Заходу.
- •12.Визначити сутність Болонського процесу та визначити особливості єдиного європейського освітнього процесу.
- •13.Охарактеризувати загальну середню освіту в Україні як основну ланку всебічного розвитку особистості.
- •14. Розкрити зміст закону України «Про освіту», сформулювати основні завдання та систему народної освіти.
- •15.Довести ступеневість структури освіти в Україні.
- •16.Сформулювати завдання педагогічної науки на сучасному етапі.
- •17.Довести дієвість принципів побудови системи освіти на сучасному етапі.
- •18.Дати поняття цілісного педагогічного процесу (цпп), розкрити його структуру та динаміку розвитку.
- •4)Результативний характеризує досягнуті здобутки;
- •5)Ресурсний відображає соціально-економічні, санітарно-гігієнічні, морально-пчихологічні умови.
- •19. Визначити закономірності цілісного педагогічного процесу.
- •20.Розкрити етапність організації педагогічного процесу.
- •21. Розкрити та обґрунтувати роль принципів цілісного педагогічного процесу для активізації пізнавальної діяльності учнів.
- •22. Охарактеризувати педагогічні ідеї однієї із зарубізних політичних концепцій.
- •23. Обгрунтувати основні фактори розвитку і формування особистості.
- •24. Визначити суть поняття «вікова періодизація» у педагогіці та порівняти вікові періодизації Платона Коменського, Руссо.
- •25. Охарактеризувати вікові етапи розвитку школярів та визначити особливості взаємодії учителя зі школярем відповідного віку.
- •26. Охарактеризувати соціалізацію як соціально-педагогічне явище.
- •27. Розкрити основні педагогічні ідеї я.А.Коменського, Дж. Локка, ж.Ж.Руссо ї оцінити їх з позиції сучасності.
- •28.Розкрити гуманізм у педагогічних поглядах педагогів-класиків хіх-хх ст. Й. Песталоцці, й. Гербарта, ф.Дістервега та оцінити можливість їх використання у сучасній школі.
- •31. Охарактеризувати основні особливості розвитку педагогічної думки в україні 17-19 ст. ( г. Сковорода, о.Духнович, к. Ушинський, х. Алчевська).
- •33. Розкрити погляди а. Макаренка на роль колективу у розвитку і формуванні особистості.
- •34. Визначити педагогічні ідеї в. Сухомлинського.
- •35. Сформулювати основні категорії дидактики і розкрити їх роль у структурі процесу навчання.
- •36. Визначити суть процесу навчання,.Розкрити його структуру, методологічні основи та функції
- •37. Довести взаємозв’язок закономірностей та принципів навчання.
- •38. Визначити суть поняття «зміст освіти» та обґрунтувати наукові вимоги до формування змісту освіти.
- •39. Порівняти зміст загальної, політехнічної та професійної освіти.
- •40. Порівняти суть організаційних форм навчання, методів та засобів навчання, навести приклади.
- •41. Охарактеризувати історичний розвиток форм організації навчання.
- •42. Охарактеризувати класно-урочну систему та оцінити її ефективність з позиції сучасних завдань освіти і навчання.
- •43. Обгрунтувати урок як основну форму організації навчання у загальноосвітній школі, визначити основні переваги і недоліки уроку.
- •44. Визначити суть основних типів уроків та охарактеризувати їх структурні елементи.
- •45. Охарактеризувати типи (види) навчання, визначити типи (види) активного навчання.
- •46. Охарактеризувати методи навчання у середній школі. Визначити доцільність їх використання на уроці.
- •47. Довести діалектичний зв’язок змісту, цілей, засобів, форм та методів навчання у стуктурі навчального процесу.
- •48. Розкрити суть та основні функції педагогічного контролю.
- •49. Порівняти види педагогічного контролю та охарактеризувати вимоги до організації різних видів педагогічного контролю.
- •50. Довести необхідність застосування різних форм та методів педагогічного контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •52. Визначити суть та види диференціації у загальноосвітній школі.
- •53. Охарактеризувати проблему та особливості навчання обдарованих учнів.
- •54. Обгрунтувати основні причини відставання учнів у навчанні та окреслити шляхи подолання цього явища у загальноосвітній школі.
- •55.Змоделювати зразки диференційованих завдань для учнів 7 класу з вашого фахового предмету.
- •1.Поняття «диференціації» у навчанні. Види диференціації.
- •56.Скласти план уроку оволодіння новими знаннями з вашого фахового предмету та охарактеризувати особливості завдань для навчально-пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі такого уроку.
- •58.Скласти план уроку узагальнення і систематизації з вашого фахового предмету та охарактеризувати особливості завдань для навчально-пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі такого уроку.
- •59.Скласти план комбінованого уроку з вашого фахового предмету та охарактеризувати особливості завдань для навчально-пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі такого уроку.
- •60.Порівняти особливості підготовки і проведення допоміжних форм організації навчання.
- •61. (1).Дати поняття педагогіки як науки про виховання. Розкрити роль системи виховання у нашій країні.
- •62 (2)Сформулювати основні вимоги до системи виховання. Визначити мету та результат виховання.
- •63 (3).Розкрити суть та структуру теорії виховання.
- •64 (4).Проаналізувати закономірності та принципи виховання, обґрунтувати їх взаємозв'язок.
- •65 (5).Довести діалектичний зв'язок таких категорій педагогіки як виховання, розвиток і формування особистості.
- •66 (6).Охарактеризувати систему методів виховання та визначити умови їх вибору.
- •67 (7).Визначити суть поняття «учнівський колектив», «виховуючий колектив» та охарактеризувати стадії розвитку учнівського колективу.
- •68 (8).Довести взаємовплив колективу й особистості та визначити можливі впливи особистості і колективу.
- •69 (9).Порівняти ідеї а.Макаренка та в.Сухомлинського щодо розвитку особистості у колективі.
- •70 (10).Розкрити зміст і основні напрями діяльності класного керівника.
- •71 (11).Визначити роль і місце змісту виховання у структурі цілісного педагогічного процесу.
- •72 (12). Охарактеризувати зміст і методи морального виховання школярів, визначити шляхи їх реалізації.
- •73.(13)Охарактеризувати зміст, методи і шляхи розумового виховання школярів.
- •74.(14)Охарактеризувати зміст, методи і шляхи естетичного виховання школярів.
- •75.(15)Визначити суть, мету та способи реалізації екологічного виховання у загальноосвітній школі.
- •76.(16)Визначити суть, мету та зміст правового виховання та довести його значущість у формуванні особистості.
- •77.(17)Обгрунтувати роль фізичного виховання у формуванні гармонійно розвиненої особистості, визначити його мету та завдання.
- •78.(18)Розкрити суть національного виховання і реалізацію його ідей у змісті теорії виховання.
- •79.(19)Довести, що вихованість особистості дитини є результатом реалізації змісту основних напрямів виховання , визначивши критерії та рівні вихованості.
- •80.(20)Охарактеризувати виховну справу як основну форму організації виховного процесу загальноосвітньої школи.
- •81.(21)Змоделювати план виховного заходу з метою реалізації естетичного виховання, визначивши макро- і мікроструктурні елементи.
- •82.(22)Порівняти суть понять «виховний захід», «виховна справа», «колективна творча справа» та визначити основні вимоги до складання плану-конспекту виховного заходу.
- •83.(23)Змоделювати план виховної роботи класного керівника на чверть (вік дітей за вибором) та охарактеризувати основні принципи планування виховної роботи класного керівника.
- •84.(24)Обгрунтувати основні принципи управління загальноосвітньою школою в Україні.
- •85.(25)Охарактеризувати органи управління освітою, їх функції та структуру.
- •86(26)Охарактеризувати педагогічний колектив школи та сформулювати основні напрямки діяльності школи і педагогічного колективу.
- •87.(27)Розкрити зміст основних нормативних документів школи.
- •88.(28)Обгрунтувати роль методичної роботи у підвищенні рівня професійної підготовки вчителя.
- •89.(29)Охарактеризувати основні форми методичної роботи у школі.
- •90.(30)Довести, що передовий педагогічний досвід є джерелом розвитку педагогіки.
35. Сформулювати основні категорії дидактики і розкрити їх роль у структурі процесу навчання.
Дидактичні категорії - найбільш загальні і фундаментальні поняття, які відображають суттєві властивості і відношення навчального процесу.Категорії утворилися як результат узагальнення розвитку дидактичної науки і практики навчання, тому мають велике пізнавальне значення. Серед основних проблем сучасної дидактики - питання сутності категорій, їх походження" відношення категоріальних форм мислення до форм буття, способів свідомого оперування ними в мисленні.У процесі розвитку дидактичної науки і пізнання змінюється роль і місце окремих категорій, які збагачуються новим змістом. Визначення основних елементів категоріального апарату дидактики дає змогу розкрити логіку її розвитку, закономірного перетворення її основних понять.До основних категорій дидактики належать навчання, освіта, самоосвіта, викладання, учіння, навчальна діяльність, дидактичні закономірності, принципи, процес навчання і його компоненти (цілі, завдання, зміст, форми, методи, засоби, результати навчання), знання, навички, уміння, пізнавальна активність, мотивація учіння, пізнавальні інтереси і потреби, об'єкт і суб'єкт пізнання.
Навчання - вид людської діяльності і процес оволодіння знаннями, уміннями і навичками, що потребують інтелектуальних, емоційно-вольових і фізичних зусиль людини. Воно є фактором стимулювання розвитку особистості
Освіта - цілеспрямований процес і результат оволодіння учнями системою наукових знань, пізнавальних умінь і навичок та формування на цій основі світогляду, моральних якостей. Вона реалізується у процесі навчання.
Самоосвіта - освіта, яка набувається у процесі самостійної роботи без проходження систематичного курсу навчання в стаціонарному навчальному закладі.
Під викладанням розуміють діяльність учителя, спрямовану на організацію і керування пізнавальною діяльністю учнів, у результаті чого відбувається їхній розвиток і виховання. При цьому учень має виявити зустрічну активність, а вчитель - стимулювати її.
Учіння - процес навчальної діяльності учня, в якій він оволодіває системою знань, способами їх пошуку, здобуває індивідуальний досвід пізнання, збагачує власний досвід спілкування.
Навчальна діяльність - це діяльність, спрямована на засвоєння знань, умінь, навичок на різних рівнях (емпіричному, теоретичному, практичному) та досвіду пізнання (оволодіння способами здобуття знань, способами навчальної роботи тощо).
Дидактичні закономірності - суттєві, необхідні зв'язки між процесом навчання і соціальними процесами, а також зв'язки внутрішнього характеру (між метою і змістом, формами навчання тощо).
Принципи навчання - вимоги, основні положення щодо змісту, організації і методів навчання, дотримання яких забезпечує оптимальне функціонування навчання.
Навчальні завдання конкретизують основну дидактичну мету через передбачення проміжних результатів навчання. Особливо важливі ті, які сприяють розвиткові творчих сил і здібностей учнів у різних видах діяльності.
Методи навчання - упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв'язання навчально-виховних завдань.
Основними результатами навчання є освіта (загальна, політехнічна, професійна тощо), розвиток і виховання людини.
Знання - провідний елемент освіти, що є результатом засвоєння інформації і виявляється у поняттях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях.
Уміння - здатність свідомо виконувати певні дії на основі сформованих знань, навичок, набутого досвіду. Формування вмінь відбувається поетапно: ознайомлення з умінням, усвідомлення його смислу; початкове оволодіння умінням; самостійне виконання практичних завдань, удосконалення вміння.
Навички - навчальні дії, які внаслідок багаторазового виконання набувають автоматизованого характеру.
Потреба - стан особистості, який виражає залежність від об'єктивного змісту умов її існування і розвитку.
Інтерес - форма прояву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності і сприяє орієнтації, ознайомленню з новими фактами, глибшому відображенню дійсності..
Отже, дидактичні категорії формують систему, що відтворює об'єктивну взаємозалежність загальних способів відношення людини до дидактичного процесу. Основним принципом побудови системи дидактичних категорій є єдність історичного й логічного, рух від абстрактного до конкретного, від зовнішнього до внутрішнього, від явища до сутності. Дидактичні категорії - це відкрита, динамічна система, яка розвивається в процесі перетворення світу і людини.
