- •З курсу педагогіки для історичного факультету
- •Характеризувати педагогіку як науку, розкрити її категорії та методологічні основи.
- •2.Розкрити суть педагогіки як науки і навчального процесу.
- •Дати поняття педагогіки як науки про виховання. Показати роль педагогіки у розвитку суспільства та її зв'язок з іншими науками.
- •Розкрити зміст системи педагогічних наук в Україні та взаємозв’язок педагогіки з іншими науками.
- •7. Порівняти Афінську і Спартанську системи виховання, довести їх значущість для розвитку виховання як суспільного явища.
- •8. Охарактеризувати методи педагогічних досліджень та довести їх значущість у діяльності педагоги.
- •9.Розкрити кваліфікаційну характеристику вчителя, показати її роль у підготовці педагогічних кадрів.
- •10.Розрити суть філософського, соціально – морального, професійного і методологічного аспектів підготовки вчителя.
- •11.Порівняти систему освіти в Україні з однією з розвинутих країн Заходу.
- •12.Визначити сутність Болонського процесу та визначити особливості єдиного європейського освітнього процесу.
- •13.Охарактеризувати загальну середню освіту в Україні як основну ланку всебічного розвитку особистості.
- •14. Розкрити зміст закону України «Про освіту», сформулювати основні завдання та систему народної освіти.
- •15.Довести ступеневість структури освіти в Україні.
- •16.Сформулювати завдання педагогічної науки на сучасному етапі.
- •17.Довести дієвість принципів побудови системи освіти на сучасному етапі.
- •18.Дати поняття цілісного педагогічного процесу (цпп), розкрити його структуру та динаміку розвитку.
- •4)Результативний характеризує досягнуті здобутки;
- •5)Ресурсний відображає соціально-економічні, санітарно-гігієнічні, морально-пчихологічні умови.
- •19. Визначити закономірності цілісного педагогічного процесу.
- •20.Розкрити етапність організації педагогічного процесу.
- •21. Розкрити та обґрунтувати роль принципів цілісного педагогічного процесу для активізації пізнавальної діяльності учнів.
- •22. Охарактеризувати педагогічні ідеї однієї із зарубізних політичних концепцій.
- •23. Обгрунтувати основні фактори розвитку і формування особистості.
- •24. Визначити суть поняття «вікова періодизація» у педагогіці та порівняти вікові періодизації Платона Коменського, Руссо.
- •25. Охарактеризувати вікові етапи розвитку школярів та визначити особливості взаємодії учителя зі школярем відповідного віку.
- •26. Охарактеризувати соціалізацію як соціально-педагогічне явище.
- •27. Розкрити основні педагогічні ідеї я.А.Коменського, Дж. Локка, ж.Ж.Руссо ї оцінити їх з позиції сучасності.
- •28.Розкрити гуманізм у педагогічних поглядах педагогів-класиків хіх-хх ст. Й. Песталоцці, й. Гербарта, ф.Дістервега та оцінити можливість їх використання у сучасній школі.
- •31. Охарактеризувати основні особливості розвитку педагогічної думки в україні 17-19 ст. ( г. Сковорода, о.Духнович, к. Ушинський, х. Алчевська).
- •33. Розкрити погляди а. Макаренка на роль колективу у розвитку і формуванні особистості.
- •34. Визначити педагогічні ідеї в. Сухомлинського.
- •35. Сформулювати основні категорії дидактики і розкрити їх роль у структурі процесу навчання.
- •36. Визначити суть процесу навчання,.Розкрити його структуру, методологічні основи та функції
- •37. Довести взаємозв’язок закономірностей та принципів навчання.
- •38. Визначити суть поняття «зміст освіти» та обґрунтувати наукові вимоги до формування змісту освіти.
- •39. Порівняти зміст загальної, політехнічної та професійної освіти.
- •40. Порівняти суть організаційних форм навчання, методів та засобів навчання, навести приклади.
- •41. Охарактеризувати історичний розвиток форм організації навчання.
- •42. Охарактеризувати класно-урочну систему та оцінити її ефективність з позиції сучасних завдань освіти і навчання.
- •43. Обгрунтувати урок як основну форму організації навчання у загальноосвітній школі, визначити основні переваги і недоліки уроку.
- •44. Визначити суть основних типів уроків та охарактеризувати їх структурні елементи.
- •45. Охарактеризувати типи (види) навчання, визначити типи (види) активного навчання.
- •46. Охарактеризувати методи навчання у середній школі. Визначити доцільність їх використання на уроці.
- •47. Довести діалектичний зв’язок змісту, цілей, засобів, форм та методів навчання у стуктурі навчального процесу.
- •48. Розкрити суть та основні функції педагогічного контролю.
- •49. Порівняти види педагогічного контролю та охарактеризувати вимоги до організації різних видів педагогічного контролю.
- •50. Довести необхідність застосування різних форм та методів педагогічного контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •52. Визначити суть та види диференціації у загальноосвітній школі.
- •53. Охарактеризувати проблему та особливості навчання обдарованих учнів.
- •54. Обгрунтувати основні причини відставання учнів у навчанні та окреслити шляхи подолання цього явища у загальноосвітній школі.
- •55.Змоделювати зразки диференційованих завдань для учнів 7 класу з вашого фахового предмету.
- •1.Поняття «диференціації» у навчанні. Види диференціації.
- •56.Скласти план уроку оволодіння новими знаннями з вашого фахового предмету та охарактеризувати особливості завдань для навчально-пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі такого уроку.
- •58.Скласти план уроку узагальнення і систематизації з вашого фахового предмету та охарактеризувати особливості завдань для навчально-пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі такого уроку.
- •59.Скласти план комбінованого уроку з вашого фахового предмету та охарактеризувати особливості завдань для навчально-пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі такого уроку.
- •60.Порівняти особливості підготовки і проведення допоміжних форм організації навчання.
- •61. (1).Дати поняття педагогіки як науки про виховання. Розкрити роль системи виховання у нашій країні.
- •62 (2)Сформулювати основні вимоги до системи виховання. Визначити мету та результат виховання.
- •63 (3).Розкрити суть та структуру теорії виховання.
- •64 (4).Проаналізувати закономірності та принципи виховання, обґрунтувати їх взаємозв'язок.
- •65 (5).Довести діалектичний зв'язок таких категорій педагогіки як виховання, розвиток і формування особистості.
- •66 (6).Охарактеризувати систему методів виховання та визначити умови їх вибору.
- •67 (7).Визначити суть поняття «учнівський колектив», «виховуючий колектив» та охарактеризувати стадії розвитку учнівського колективу.
- •68 (8).Довести взаємовплив колективу й особистості та визначити можливі впливи особистості і колективу.
- •69 (9).Порівняти ідеї а.Макаренка та в.Сухомлинського щодо розвитку особистості у колективі.
- •70 (10).Розкрити зміст і основні напрями діяльності класного керівника.
- •71 (11).Визначити роль і місце змісту виховання у структурі цілісного педагогічного процесу.
- •72 (12). Охарактеризувати зміст і методи морального виховання школярів, визначити шляхи їх реалізації.
- •73.(13)Охарактеризувати зміст, методи і шляхи розумового виховання школярів.
- •74.(14)Охарактеризувати зміст, методи і шляхи естетичного виховання школярів.
- •75.(15)Визначити суть, мету та способи реалізації екологічного виховання у загальноосвітній школі.
- •76.(16)Визначити суть, мету та зміст правового виховання та довести його значущість у формуванні особистості.
- •77.(17)Обгрунтувати роль фізичного виховання у формуванні гармонійно розвиненої особистості, визначити його мету та завдання.
- •78.(18)Розкрити суть національного виховання і реалізацію його ідей у змісті теорії виховання.
- •79.(19)Довести, що вихованість особистості дитини є результатом реалізації змісту основних напрямів виховання , визначивши критерії та рівні вихованості.
- •80.(20)Охарактеризувати виховну справу як основну форму організації виховного процесу загальноосвітньої школи.
- •81.(21)Змоделювати план виховного заходу з метою реалізації естетичного виховання, визначивши макро- і мікроструктурні елементи.
- •82.(22)Порівняти суть понять «виховний захід», «виховна справа», «колективна творча справа» та визначити основні вимоги до складання плану-конспекту виховного заходу.
- •83.(23)Змоделювати план виховної роботи класного керівника на чверть (вік дітей за вибором) та охарактеризувати основні принципи планування виховної роботи класного керівника.
- •84.(24)Обгрунтувати основні принципи управління загальноосвітньою школою в Україні.
- •85.(25)Охарактеризувати органи управління освітою, їх функції та структуру.
- •86(26)Охарактеризувати педагогічний колектив школи та сформулювати основні напрямки діяльності школи і педагогічного колективу.
- •87.(27)Розкрити зміст основних нормативних документів школи.
- •88.(28)Обгрунтувати роль методичної роботи у підвищенні рівня професійної підготовки вчителя.
- •89.(29)Охарактеризувати основні форми методичної роботи у школі.
- •90.(30)Довести, що передовий педагогічний досвід є джерелом розвитку педагогіки.
34. Визначити педагогічні ідеї в. Сухомлинського.
Одним із основних положень у системі поглядів В.О.Сухомлинського на сутність навчально-виховного процесу є положення про неповторність кожної дитини. Положення про неповторність кожної дитини є немовби наріжним каменем, на якому побудована вся система поглядів В.О. Сухомлинського на проблеми навчання й виховання. Таке ж важливе значення воно має і для концепції особистісно-орієнтованого підходу, оскільки саме з нього випливає положення про дитину як найвищу цінність і, відповідно. Головного суб’єкта навчально-виховного процесу. Це дає змогу сформулювати перший, фундаментальний принцип особистісно-орієнтованого підходу до навчання й виховання – принцип неповторності кожної дитини. З положенням про неповторність кожної дитини безпосередньо пов’язане наступне положення В.О. Сухомлинського – про відсутність нездібних, бездарних і лінивих дітей. Звідси випливає наступний, другий принцип особистісно-орієнтованого підходу до навчання й виховання – принцип визнання відсутності нездібних дітей. З положення про відсутність нездібних, бездарних і лінивих дітей у свою чергу пов’язане положення про нерівність розумових здібностей дітей, яке, на перший погляд, йому суперечить. Проте протиріччя тут нема. Наявність такої нерівності обумовлена різними розумовими задатками дітей. Без урахування цього не можна уявити сучасний навчально-виховний процес. Отже, третім принципом особистісно-орієнтованого підходу є принцип урахування нерівності розумових здібностей дітей. Навчання й виховання дітей із високими розумовими здібностями не викликає особливих труднощів. А що робити з дітьми, які мають знижену здатність до навчання? Як вчити і виховувати таких дітей? Впоратися з цим завданням можна, на думку В.О.Сухомлинського, лише за умови використання для навчання і виховання таких дітей особливих заходів, тонкого і делікатного індивідуального підходу. Звідси випливає четвертий принцип особистісно-орієнтованого підходу до навчання й виховання – принцип індивідуалізації навчально-виховного процесу. Індивідуалізація навчально-виховного процесу – це, по суті, навчання і виховання кожного учня за індивідуальним планом. “Досвід переконує, - пише В.О.Сухомлинський у статті “Народний учитель”, - якщо в школі, скажімо, шістсот учнів, то це означає, треба шукати шістсот індивідуальних стежок. Природні задатки, нахили, обдарування складають зміст індивідуальних особливостей учнів, а їх виявлення – зміст п’ятого принципу особистісно-орієнтованого підходу до навчання й виховання – принципу врахування індивідуальних особливостей учнів. Розкриваючи суть індивідуального, диференційованого підходу до навчання й виховання учнів, В.О.Сухомлинський постійно використовує поняття особистість дитини. Отже шостим принципом особистісно-орієнтованого підходу до навчання й виховання. що випливає із педагогічних ідей В.О. Сухомлинського, є принцип визначення кожного учня особистістю. Головним завданням щодо реалізації цього принципу є збереження і розвиток у дитини почуття людської гідності. Це завдання В.О. Сухомлинський вважав одним із найважчих і найтонших завдань педагога і, судячи з того, як часто зустрічається поняття людська гідність у його працях, надавав йому дуже великого значення. Поважне ставлення до людської гідності, людської особистості учня є, говорячи словами В.О.Сухомлинського, найважливішим педагогічним інструментом, оскільки дає змогу зберегти всі гарні людські якості, що були закладені у дитини від народження – доброту, людяність, невгамовність, і не дає змоги розвинутися поганим властивостям – безвольній і мовчазній покірності, безсердечності, жорстокості. Наступний, сьомий принцип особистісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання – принцип отримання позитивних почуттів від навчання. У талановитих дітей успіхи у навчанні можуть породжувати почуття запаморочення від успіхів, зазнайство. Щоб запобігти цим небажаним явищам, - пише В.О. Сухомлинський, - слід уміло вести підлітка шляхом подолання труднощів. Цю вимогу можна сформулювати як восьмий принцип орієнтованого особистісного навчання – принцип навчання через подолання труднощів.Дев’ятим принципом особистісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання можна вважати принцип дослідницького підходу до предмета вивчення. Шкільна пошуково-дослідницька діяльність – один із аспектів самостійного добування знань учнями, якому В.О. Сухомлинський надавав великого значення. Звідси випливає десятий принцип особистісно-орієнтованого навчання принцип обов’язковості самостійної розумової праці учнів у процесів навчання. Важливим чинником ефективності навчання В.О.Сухомлинський вважав людяність, любов, доброту, чуйність, сердечність, тактовність стосовно учнів. Одинадцятий принцип, який випливає із цього положення. Модна сформулювати як принцип людяності, чуйності і тактовності по відношенню до учнів. З цим положенням безпосередньо пов’язане наступне положення В.О.Сухомлинського про розуміння оцінки як інструмента виховання, а не покарання. Звідси – дванадцятий принцип особистісно-орієнтованого навчання – принцип розуміння оцінки знань учнів як інструмента виховання. Положення про взаємозалежність особистості і колективу як сукупності особистостей можна сформулювати як тринадцятий принцип особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу – принцип взаємозалежності колективу і особистості у навчанні. Положення про необхідність високих особистих якостей учителя, розроблене Сухомлинським, може розглядатися як чотирнадцятий принцип особистісно-орієнтованого підходу до навчання й виховання – принцип залежності особистості учня від особистості вчителя.Положення В.О.Сухомлинського про наявність числення складних взаємозв’язків і взаємозалежностей між окремими складовими частинами навчально-виховного процесу може бути сформульоване як п’ятнадцятий принцип особистісно-орієнтованого підходу до навчання й виховання – принцип розгляду навчально-виховного процесу як складної системи. Теоретичні узагальнення В.О.Сухомлинського містять положення, які можуть розглядатися як принципи особистісно-орієнтованого підходу до навчання й виховання і можуть бути покладені у його фундамент.