38. Офшорні компанії та їх використання в комерційних операціях.

Офшорна компанія” означає юридичну особу, бенефіціарні володільці і ділова активність якої знаходяться за межами країни реєстрації. Офшорні компанії створюються у державах, де діє режим пільгового оподаткування, і є відсутнім валютний контроль. Офшорні компанії виконують комерційні операції відповідно до того яким методом компанія була створена. Загалом класичними методами створення офшору є: “Офшор–сейф” . Компанія створюється лише з метою зберігання і використання коштів. “Офшор – учасник вашого бізнесу”. У цьому випадку офшорна компанія грає роль посередника між вашою місцевою компанією і продавцем (покупцем), з яким ви ведете свій міжнародний бізнес. “Імпорт основних засобів”. Цей спосіб використовується для імпортування, наприклад, засобів виробництва з униканням при цьому сплати мита і ПДВ. “Резидент НІДЕ”. Законодавство деяких країн дає можливість уникнути оподаткування зарплати, яку приватна особа отримала під час закордонного відрядження.В Україні торгові компанії можуть створювати офшорні компанії для посередництва між постачальником і імпортером або експортером і клієнтом. Холдингові компанії й інвестиційні компанії, що одержують прибутку або дивіденди від біржових угод, можуть використовувати офшорні компанії для укладення угод і мінімізації своїх податків і зберігання конфіденціальності. Франшизні і ліцензійні компанії: Компанії, що інвестують у Україну за допомогою переводу капіталу, технології, устаткування і т.д..

39. Митне законодавство та принципи митного регулювання.

Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з установленням мита та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики становлять митну справу.

Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів за участю України. Митне регулювання здійснюється на основі принципів:

— виключної юрисдикції України на її митній території;

— виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;— законності;— єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;— системності;— ефективності;— додержання прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, що охороняються законом;— гласності та прозорості.На території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Статус та територія зазначених зон визначається Верховною Радою України відповідно до законів України про спеціальні митні зони.Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав.

Регулювання митної справи здійснюють найвищі органи державної влади та управління України. Так, Верховна Рада України визначає:— головні напрями митної політики України;— структуру системи органів державного регулювання митної справи;— розміри мита та умови митного обкладення;— спеціальні митні зони та митні режими на території України;— перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється.Кабінет Міністрів України забезпечує:

— здійснення митної політики України відповідно до законів України;— встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури;— координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи;— проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у випадках, передбачених законами України;

— подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України.