21. Управліния зед на підприємстві: організаційна структура, повноваження основних підрозділів.

Як правило, під терміном "підприємство" у контексті даного питання розуміють нефінансову організацію, що здійснює міжнародні торговельні операції (експорт-імпорт). Для здійснення таких операцій у структурі підприємства звичайно організовуєтьсяся спеціальний зовнішньоторгівельний відділ (ЗТВ). Основні задачі ЗТВ за напрямками діяльності такі:експорт (імпорт) включаючи збір інформації (заявок на імпорт товарів), здійснення калькуляції цін, підготовка рекламних матеаріалівлів, складання переліку потенційн споживачівчів, підготовка і розсипка оферт, переговори за контрактом та його укладання, проробка та уклад, агентських угод, забезпеч, упаковки і транспортування, виконання митних процедур, забезпечення отримання (здійснення) платежу, врегулювання спірних питань за контактом., участь підприємствава у виставках і т.п.

У структурі ЗТВ виділяють 2 групи працівників: групу експорту та групу імпорту, діяльність яких контролює начальник ЗТВ.Старший спеціаліст ЗТВ по експорту (імпорту): розподіляє обов'язків, контролює роботу та приймає звітність, звітує перед начальником ЗТВ у цілому по роботі групи і по окремих контрактам, контролює переписку за контрактом, здійснює переговори, підготовці та укладання агентських угод і т.д.Спеціаліст по експорту (імпорту), (їх кількість визначається номенклатурою і загальними обсягами експорту): збирає дані по товарамм , що плануються до експорту (імпорту); готує і оформлює (збирає) рекламні матеріали; складає списки потенційних покупців (продавців); здійснює іншу технічну роботу.Спеціаліст по транспорту, бере участь у калькуляції цін з урахуваннямням транспортування, збирає інформацію про правила транспортування, документацію, визначає можливі шляхи транспортування експортних та імпортних вантажів; забезпечує транспортування імпортн/експортних вантажів;Спеціаліст по транспорту і митниці: бере участь у калькуляції експерта цін з урахуванням митних витрат, Збирає інформацію про митні правила і документацію, встановлює контакти з митницею та веде з нею роботу, оформлює митні процедури при відправці експортн/отриманні імпорти вантажів.Кореспондент (відповідає поняттю секретар-перекладач, їх кількість у ЗТВ залежить від загального обсягу операцій); займається підготовкою рекламних матеріалів; готує та розсилає запити (оферти); веде переписку за експорт (імпорти) контрактами; перекладає тексти оферт і контрактів, телексів та ділових листів, техн і юрид документаційй.

22 .Експортно-імпортні операції, їх класифікація і методи здійснення

Основними функціональними елементами міжнародної товарної торгівлі є експортно-імпортні операції — купівля-продаж товарів, що мають матеріально-речовинну форму, за умови, що такі товари у разі зміни власника з метою реалізації його споживчих потреб перетинають кордони національних митних територій. Серед основних видів експортно-імпортних операцій слід виділити – експорт, імпорт, реекспорт і реімпорт.

Експорт товарів – продаж товарів украінськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.Імпорт – купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. У міжнародній торгівельній практиці використовується два основних методи здійснення експортно-імпортних операцій – прямий, що передбачає поставку товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачу або закупівлю у нього відповідної продукції, та непрямий – полягає у купівлі-продажі товарів через торгових посередників.При прямому методі торгівлі виникає визначена фінансова вигода, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижуються ризик і залежність результатів комерційної діяльності від можливої несумлінності чи недостатньої компетенції посередницької організації.