1. Концепція розвитку зовнішньоек. Політики в Україні.

ЗЕ політика України – це сукупність державних заходів, на основі яких здійснюється ЗЕД. В ній обґрунтовані основні орієнтири:1)інтенсивна інтеграція країни в світове господарство на основі поступового збільшення ступеня відкритості нац. економіки і експорту до 40-50%.2) послідовна перебудова товарної структури експорту і імпорту, її наближення до структурних співвідношень, характерних для економ. розвинених країн.3) створення потужного експортного потенціалу країни у складі міжнародних спеціалізованих галузей і видів виробництва.4)впровадження у практику найбільш сучасних форм економічної взаємодії з заруб. країнами на основі використання оперативного, більш інтенсивного руху товарів, послуг, капіталів, робочої сили.5) диверсифікація географічної структури ЗЕ зв’язків країни з більшістю країн світової більшості

6)забезпечення стабільної збалансованості ЗЕД країни

Етапи реалізації ЗЕП України:•1996-2000

скорочення експорту та імпорту товарів і послуг, системна криза; зовнішньо-торг. і платіжний дисбаланс, низька конкурентноспроможність товарів; непривабливість інвестиц. клімату•1999-2000

Відносна стабільність обсягів ЗЕ обороту; зміна структури ЗЕЗЮ вихід на нові міжн. ринки; активна допомога суб’єктам ЗЕЗ з боку держави; входження України в систему МПП•2001-2005

Зростання обсягів ЗЕ операцій, здійснення комплексної лібералізації; невтручання держави у експортно-імпортні операції; виконання всіх завдань, включених у концепцію ЗЕД України•2006-2010

Інтенсивний розвиток всіх сфер виробництва, формування прогресивної структури промислового виробництва; створення прогресивної структури ЗТ, пошук нових ринків збуту.

2. Сутність і принципи зед

ЗЕД – процес розвитку ек. зв’язків між суб’єктами світового господарства. ЗЕД України – процес розвитку госп. зв’язків між суб’єктами суспільного вир-ва. України та їх зарубіжними партнерами, що здійснюють на території України та за її межами.ЗЕД України здійснюється на основі норм-правового забезп:

-документи міжн економічного права.До такихпринципів належать: 1) Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Він полягає у виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;обов’язку України неухильно виконувати всі договори і зобов’язання України в галузі міжнародних економічних відносин. 2)Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки; праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов’язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України.

3) Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у рівності перед законом всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб’єктів.

4) Принцип верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

5)Принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава забезпечує рівний захист інтересів всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України; здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.6) Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів, дотримання вимог антимонопольного законодавства. В своїй діяльності держава керується також принципами оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, обов’язковості розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті (на території України запроваджується обов’язковий розподіл виручки в іноземній валюті від зовнішньоекономічної діяльності між валютними фондами суб’єктів цієї діяльності та Державним валютним фондом України і валютними фондами місцевих Рад народних депутатів України. Обов’язковому розподілу підлягає виручка в іноземній валюті від зовнішньоекономічної діяльності всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання на території України).Також існує принцип митного регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, який полягає в тому, що Україна самостійно здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Україна може запроваджувати ліцензування і квотування експорту та імпорту.

3. Суб’єкти ЗЕД

Відповідно до чинного законодавства України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в нашій країні є:- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають цивільну правоздатність і дієздатність відповідно до законів України і постійно мешкають на її території;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і постійне місцезнаходження яких - на її території;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, що не є юридичними особами відповідно до законів України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, іноземних суб'єктів господарської діяльності, що не є юридичними особами відповідно до законодавства України (філії, відділення і т.ін.), але мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України, в тому числі держава в особі її органів, органів місцевого самоврядування в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, що беруть участь у господарській діяльності на території України. Чинне законодавство не дає вичерпного переліку можливих (дозволених) видів зовнішньоекономічної діяльності, здійснюваних її суб'єктами. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності виникає у фізичної особи з моменту придбання нею громадянської дієздатності, порядок, терміни та інші умови виникнення якої регулюються законодавством України, в першу чергу Цивільним кодексом. Фізичні особи, що мають постійне місце проживання на території України, мають відповідне право, якщо вони зареєстровані як підприємці відповідно до Закону України "Про підприємництво". Фізичні особи, що не мають такого права, набувають його, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законами держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їхніх установчих документів із моменту набуття ними статусу юридичної особи.