10. Розробка та ухвалення ур в умовах визначеності, невизначеності та ризику

При прийнятті УР завжди важливо враховувати фактор ризику. Поняття «Ризик», у даному випадку, використовується як рівень визначеності , з якою можна прогнозувати результат. Рішення приймаються у різних обставинах по відношенню до ризику. Ці умови традиційно класифікуються як умови визначеності, ризику та невизначеності ситуації, виходячи з наступного поділу інформації:

• повна інформація,

• неповна інформація чи така, що швидко змінюється,

• повна невизначеність.

А. Рішення приймаються в умовах визначеності, коли керівник точно знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору.

Наприклад, розміщуючи тимчасово вільні кошти на депозитному рахунку банку на певний період часу, керівник очікують їх повернення з обумовленим наперед відсотком приросту. Умови повернення, час та загальна кількість коштів передбачається майже з 100% імовірності (хоча не можна виключати дії різного роду форс-мажорних обставин — банкрутство банку, зміна суспільного устрою, стихійні лиха тощо).

Б. Рішення приймаються в умовах ризику, коли керівник повинен бути готовим свідомо йти на ризик, оскільки поряд з ризиком понести витрати (втрати) існує імовірність отримання доходів.

До рішень, які приймаються в умовах ризику, відносяться такі, результати яких не є визначеними, але імовірність кожного результату відома.

В. Рішення приймаються в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити імовірність потенційних результатів, оскільки необхідні чинники є складними і новими, і про них неможливо отримати достатньо релевантну інформацію. Стикаючись з невизначеністю, керівник може використовувати різні можливості:

а) спробувати отримати додаткову релевантну інформацію і на її основі ще раз проаналізувати проблему;

б) діяти у відповідності з минулим досвідом, інтуїцією І зробити припущення про імовірність подій.

11. Процес прийняття ур

Рішення — це заключний, відповідальний етап в процесі управління.

Кожний етап (елемент) процесу управління реалізується за допомогою взаємозв'язаних управлінських процедур. Можна виділити наступні управлінські процедури:

• постановки мета

• інформаційне забезпечення;

• аналітична діяльність;

• вибір варіантів дій;

• реалізація рішень.

Процедура постановки мети дозволяє:

1. пояснити весь діапазон явищ, пов'язаних з об'єктом, підсистемою або підприємством в цілому.

2. передбачити поведінку об'єкта, підсистеми, або підприємства,

3. оцінити ефективність рішень в момент, кола вони ще виносяться, менеджерам, на всіх рівнях проаналізувати власну роботу в процесі управління та покращити її.

Інформаційне забезпечення — це управлінська процедура відносно предмета процесу управління — інформації, яка адекватно відображає характеристику мети та ситуації, що виникла.

Аналітична діяльність в процесі менеджменту характеризує сукупність операцій, пов'язаних з оцінкою стану керованого об'єкта, пошуком шляхів покращення його діяльності або усунення небажаних впливів зі сторони ситуації, що виникла.

Вибір варіантів дій. Зміст цієї управлінської процедури залежить від складності ситуації. Для вироблення реакції на вплив ситуації менеджеру необхідно визначити найбільш адекватні варіанти дій.

Реалізація рішення. Процес управління закінчується, якщо він втілений в конкретну діяльність виконавця. Тому процедура реалізації рішення вимагає від менеджера не лише прийняття ефективного варіанту дій, але й обов'язкової організації його виконання, тобто він повинен залучити до даного процесу конкретних виконавців.