7. Зовнішнє середовище м-ту, макро- і мікрорівень

Зовнішнє середовище — це сукупність неконтрольованих суб'єктів і сил, що діють за межами підприємства (фірми) і непідвладні апаратові управління.

Зовнішнє середовище підприємства поділяється на середовище прямого та опосередкованого впливу.

Середовище прямого впливу, тобто таке, що активно, реально та негайно впливає або може вплинути на діяльність організації, містить у собі такі сили, як конкуренти, покупці та постачальники, органи державного регулювання, власники підприємств і ділові партнери, інвестори, маркетингові посередники, контактні аудиторії, профспілки, мас-медіа, аудитори та ін.

Середовище непрямого впливу лише формує загальні перспективи розвитку, сприятливі чи не зовсім тенденції, проблеми, пастки, кон'юнктуру ринку тощо; його вплив відчувається згодом, з плином часу, воно лише визначає напрями процесів у економіці, формує загальні тенденції розвитку галузі на віддалену перспективу. Сюди належать політичні та соціокультурні фактори впливу, стан економіки, НТП, технологічні зміни та законодавчий вплив уряду, міжнародні відносини та стосунки з місцевим населенням, вплив групових інтересів, деякі макроекономічні явища (зокрема інфляцію, кризу надвиробництва, безробіття та ін.).

Існують також інші сили, що вимагають врахування їх впливу на діяльність фірми – макро- і макрорівень.

Споживачі. Необхідність дослідження споживачів та їх впливу на діяльність організації у конкурентному середовищі, визнання значущості споживачів на ринку як сили, що впливає на організацію виробництва і збуту не викликає сумніву, адже під ними розуміють тих осіб (фізичних чи юридичних), які регулярно купують товари або послуги.

Будь-яке підприємство існує для споживачів, і тільки клієнти, потреби яких задовольняються, дають підприємству можливість вижити в умовах ринку, а у випадку ефективної діяльності отримувати прибуток і розширювати виробництво

Постачальники відіграють важливу роль у розвитку фірми забезпечуючи необхідними матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, надаючи капітал і грошові засоби, постачаючи інформаційне забезпечення та енергоносії, персонал підприємства (найману працю). Врахування впливу постачальників зумовлюється тим, що вони можуть загрожувати підвищенням цін або зниженням якості товарів чи послуг.

Рівень конкуренції. Конкуренція тісно пов'язана з товарним виробництвом, коли виробники пропонують аналогічні товари, а споживач обирає з них найкращий за прийнятну ціну.

Позитивні функції конкуренції: орієнтація виробників продукції на зниження собівартості, краще обслуговування покупців, вивчення ринку і запитів споживача, раціоналізація виробництва, постійне самовдосконалення та оздоровлення економіки країни, швидка реакція на зміну пріоритетів.

При конкуренції з'являється можливість вибору найкращого варіанту ціни, якості та сервісного обслуговування, що неможливе при дефіциті, плановому виробництві та розподілі.

Субститути (товари-замінники). Поява товарів-замінннків є також однією з неконтрольованих сил конкуренції. Якщо товари-замінники будуть мати успіх (здобудуть визнання споживачів), то утримати ринкові позиції буде досить проблематично. Щоб протистояти такій загрозі, необхідно пильно стежити за науково-технічними змінами і тенденціями у розвитку товаро виробницт-ва, контролювати життєвий цикл товару і своєчасно оновлювати асортимент продукції.

Під інвесторами розуміють усіх фізичних і юридичних осіб, які купують акції даної фірми чи здійснюють прямі капіталовкладення у її розвиток. Через інвесторів (акціонерів, фінансові установи, усіх бажаючих) акції фірми реалізовуються, перетворюючись на додаткові грошові внески і це є одним з джерел фінансування.

Законодавство і державний вплив. Державні органи забезпечують примусове виконання законів у відповідних сферах своєї компетенції. Місцеві органи влади та управління теж регулюють діяльність підприємств.

Технологічні нововведення впливають на ефективність виробництва і збуту, на швидкість морального старіння обладнання та кінцевого продукту й на те, якого роду послуги та нові продукти чекають споживачі від організації.

Стан економіки впливає на вартість ресурсів, що використовуються і здатність покупців до придбання певних товарів чи послуг (купівельна спроможність, фінансово-кредитні відносини).

Соціокультурні фактори. Під ними розуміють: життєві цінності та традиції; правову етика ведення бізнесу; поширеність корупції, фаворитизму, клановостї; протекціонізм чи компетентність; престижність і ділова репутація.

Політичні фактори:

• захист інвестицій, обмеження на інвестиції, дієвість і прозорість законодавства;

• гарантії дотримання прав і свобод;

• політична стабільність;

• пільгове оподаткування, адресний характер пільг;

• митно-тарифна політика:

• вартість факторів виробництва;

• законодавство по захисту споживачів;

• стандарти на безпеку, чистоту навколишнього середовища,

• контроль цін і заробітної плати;

Стосунки з місцевим населенням—спонсорська та доброчинна діяльність з метою уникнення конфліктів та створення позитивного іміджу .