24 Підходи в менеджменті

На сьогодні, найбільш поширеними і загальновизнаними вважаються такі підходи до управління, як до науки:

1. підхід з позицій виділення різних шкіл в управлінні

2. процесуальний підхід, що розглядає управління, як безперервну серію взаємопов'язаних управлінських функцій;

3. системний підхід, який передбачає організації, як сукупності взаємопов'язаних елементів: людей, структури, завдань і технологій, які орієнтовані на досягнення визначеної мети в умовах зовнішнього середовища, що постійно змінюється:

4. ситуаційний підхід передбачає, що придатність різних методів управління визначаться ситуацією. Найефективнішим методом в конкретній ситуації є той. що найбільш їй відповідає.

Ситуаційний підхід — пов'язаний з фактором ймовірності здійснення події, залежний від випадковості, від обставин, що склалися, від ситуації.

Ситуаційний підхід прагне пов'язати конкретні прийоми і концепції з визначеними конкретними ситуаціями для ефективного досягнення завдань організації. Він концентрується на ситуаційних розбіжностях між організаціями і всередині їх. намагається визначити значущість змінних ситуації та їх вплив на ефективність організації (питому вагу і потенційний вплив від зміни значення певних складових).

Поведінковий підхід

Ключові ідеї:

• підвищення ефективної діяльності працівників через розуміння індивідуальностей, групи та організації процесу

• наголос на взаємовідносинах між працівниками, менеджерами і роботою, яку вони виконують для організації.

• виявлення працівників, які хочуть працювати і можуть самі контролювати.

ВНЕСОК:

1. розширення участі, широка автономія, індивідуальна ініціатива і збагачення службових обов’язків може поліпшити виконання роботи

2. обґрунтування значення розвитку людських стосунків.

ОБМЕЖЕННЯ: різні підходи часто ігнорують ситуаційні фактори такі як навколишнє середовище і організація технології.

Системний підхід. Системний менеджмент являє собою спосіб мислення стосовно організації та управління.

Ключові ідеї:

• організація розглядається як сукупність взаємозв’язаних елементів, які взаємодіють з навколишнім середовищем.

• Мен-т повинен взаємодіяти з зовнішнім середовищем, знаходити в ньому необхідні ресурси і повертати до нього продукцію.

• Регулювання середовища на виході є зворотнім зв’язком організації, що враховується в подальших діях

• Організована система свідомо встановлює і досягає певних цілей

• Організаційні цілі мають включати ефективність і результативність

ВНЕСОК:

• доведення значення організаційних відносин з навколишнім середовищем

• виявлення тактичних і стратегічних підсистем.

ОБМЕЖЕННЯ: відсутність спеціальних методик для певних функцій чи обов’язків менеджерів

Маркетинговий підхід. Новий підхід до вироблення виробничої програми фірми базується на принципах маркетингу, який розглядається як інструмент регулювання виробництва і збуту. Суть механізму полягає в тому, що споживач диктує свої умови на ринку, вимоги до конкретного продукту за кількістю і якістю, а виробник до них пристосовується, але не пасивно, а активно, шляхом формування, в свою чергу, певних потреб.

Управління вітчизняними підприємствами вже сьогодні потребує реалізації принципів маркетингового підходу.

Кількісний підхід. Ключова ідея: застосування кількісного аналізу в управлінських рішеннях.

ВНЕСОК : розвиток спец.математичних методів для аналізу проблем допомога менеджерам у виборі кращих альтернатив

ОБМЕЖЕННЯ: моделі не враховують якісних факторів неможливе застосування для нетрадиційних чи непередбачуваних управлінських рішень менеджери не навчаються цій техніці і можуть не довіряти чи не розуміти отриманих висновків