
- •Еволюція розвитку теорії управління
- •2. Функція планування. Стратегічне планування
- •3. Групи та їх класифікація. Причини виникнення груп
- •4. Ролі менеджерів за Мінцбергом
- •5. Процес контролю в менеджменті
- •6. Поняття комунікацій та комунікаційного процесу. Бар’єри комунікацій
- •7. Зовнішнє середовище м-ту, макро- і мікрорівень
- •8. Методи розробки і ухвалення управлінських рішень
- •9. Особливості американської та японської моделей мен-ту
- •10. Розробка та ухвалення ур в умовах визначеності, невизначеності та ризику
- •11. Процес прийняття ур
- •12. Змістовні теорії мотивації
- •П’ятирівнева ієрархія потреб Маслоу
- •Теорія «жвз» Клейтона Альдерфера
- •Теорія трьох потреб Девіда МакКлеланда
- •Двохфакторна теорія Фредеріка Герцберга
- •13 Процесуальні теорії мотивації
- •Теорія справедливості с.Адамса
- •Модель Портера – Лоулера
- •14. Основні класи оргструктур. Принципи формування адаптивних та бюрократичних структур
- •15 Типи адаптивних структур, їх особливості, переваги та недоліки
- •16 Стреси, фактори, що їх викликають і шляхи усунення
- •17 Поняття оргструктури і фактори, що її визначають
- •18 Наукові підходи до менеджменту
- •19 Делегування, відповідальність і повноваження. Матриця Ейзенхауера
- •Матриця Ейзенхауера
- •20 Закони управління та закони організації
- •21 Характеристика внутрішнього середовища організації і його компонентів
- •Методи управління
- •23 Природа конфлікту, його складові та види конфлікт, причини конфліктів
- •24 Підходи в менеджменті
- •25 Організація як об’єкт управління. Класифікація організацій
- •26 Прийняття управлінських рішень. Класифікація ур
- •27 Стратегії концентрованого та інтегрованого росту. Їх підстратегії
- •28 Стратегії диверсифікації та скорочення. Їх під стратегії
- •29 Різновиди та способи ухвалення ур. Їх переваги та недоліки
15 Типи адаптивних структур, їх особливості, переваги та недоліки
Розглянемо найбільш відомі типи адаптивних організаційних структур управління, їх особливості, переваги та недоліки.
Матричний тип організаційної структури — сучасний ефективний тип організаційної структури управління, який створюється шляхом суміщення структур двох типів: лінійної та програмно-цільової.
Відповідно до лінійної структури (по вертикалі) будується управління окремими сферами діяльності: НДДКР. виробництво, збут, постачання. Відповідно до програмно-цільової структури (по горизонталі) організовується управління програмами (проектами, темами).
Матричний тип структури використовується фірмами, продукція яких має відносно короткий життєвий цикл і часто змінюється, тобто фірмами, яким необхідно мати добру маневреність у питаннях виробництва та стратегії
При матричній структурі управління керівник програми (проекту) працює з безпосередньо не підпорядкованими йому спеціалістами, які залежать від лінійних керівників.
Переваги та недоліки матричних організаційних структур управління |
||
Переваги |
Недоліки |
|
1
2
3.
4.
5.
6.
7. |
Достатня увага кожному із стратегічних пріоритетів. Можливість одночасного впровадження різних типів стратегічної ініціативи. Створення умов для прийняття рішення за критерієм найбільшої вигоди для організації. Заохочення кооперації, координації споріднених видів діяльності. Значна активізація діяльності керівників і працівників управлінського апарату Забезпечення гнучкості та оперативності маневрування ресурсами при виконанні кількох програм в межах однієї фірми. Скорочення строків створення нової техніки та технології, зменшення вартості робіт, підвищення якості створюваних технічних систем. |
1 .Труднощі в утримуванні балансу між двома лініями влади 2. Можливість нераціональних витрат часу на комунікації. 3 Проблематичність оперативного вирішення проблем через необхідність досягнення спільної думки з багатьма людьми. 4. Сприяння розвитку організаційної бюрократії та послабленню дієвого підприємництва. 5. Громіздкість та складність комунікаційного процесу.
|
Матричні структури управління сприяють здійсненню частих перебудов, пов'язаних з впровадженням найновіших технологічних процесів і більш продуктивного обладнання, що приводить до змін в організаційній структурі управління фірмою в цілому.
Конгломератний тип організаційної структури управління. Така структура не є сталою та впорядкованою. У цьому випадку організація набуває форми, яка найкраще вирішує конкретну ситуацію. Так, в одному відділенні фірми може використовуватися продуктова структура, в іншому — функціональна структура, а подекуди — матрична.
Керівництво вищої ланки корпорації відповідає за довгострокове планування, вироблення політики, а також за координацію та контроль дій в межах всієї організації. Така структура дуже популярна серед підприємців в наукомістких галузях, де потрібно швидко переходити на нові види продукції та швидко припиняти виробництво застарілої
Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління
Переваги |
Недоліки |
|
1 2
3
|
Високий рівень децентралізації влади. Можливість швидкої диверсифікації з мінімальним порушенням існуючих у конгломераті зв'язків. Наявність мінімальної залежності між фірмами, що входять до складу конгломерату. |
1 Проблематичність дотримання загального іміджу в умовах достатньої стратегічної свободи. 2. Автономія підрозділів маже блокувати досягнення вигод стратегічного поєднання.
|