- •Предмет статистики.
- •Статистична методологія
- •Основні завдання статистика та їх організація.
- •4.Основні категорії статистики.
- •Поняття про статистичне спостереження.
- •Класифікація статистичних спостережень за ступенем охоплення одиниці сукупності.
- •Види за ознакою часу.
- •Способи статистичного спостереження.
- •Спеціально – організовані спостереження. Приклад.
- •Звітність – основна форма спостереження.
- •Логічний та арифметичний контроль статистичних даних.
- •Програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження.
- •Суть статистичного зведення.
- •Основні завдання та види групування.
- •Принципи формування груп.
- •Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.
- •Вторинне групування.
- •17. Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.
- •Статистичні таблиці.
- •Правила побудови таблиць
- •Суть і види статистичних показників.
- •Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.
- •Розрахункова таблиця.
- •Відносні величини динаміки, їх застосування.
- •Відносні величини структури.
- •Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.Дол.Сша)
- •23. Відносні величини координації. Навести приклади.
- •Наприклад: За обліковими даними в коледжі навчається 1000 студентів, в тому числі 800 жіночої статі. Визначте співвідношення студентів жіночої та чоловічої статі.
- •24. Відносні величини порівняння. Приклад.
- •Наприклад:
- •25. Відносні величини інтенсивності. Приклад.
- •Відносна Обсяг певного явища
- •Інтенсивності це явище властиве
- •Наприклад,
- •26. Суть і логічна формула середньої величини. Навести приклади.
- •27. Математичні властивості середньої арифметичної.
- •28. Середня арифметична, способи обчислення. Приклад.
- •Приклад:
- •29. Середня хронологічна. Приклад.
- •30. Середня гармонічна. Приклад.
- •31. Середня геометрична. Приклад.
- •32. Середня квадратична.
- •33. Частотні характеристики рядів розподілу.
- •34. Характеристики центру розподілу (мода, медіана, середня).
- •36. Дві пов’язані з варіацією властивості: асиметрія та ексцес (характеристики форми розподілу).
- •37. Оцінка нерівномірності розподілу: коефіцієнт локалізації та концентрації.
- •38. Суть вибіркового спостереження.
- •Умовні позначення для вибіркового спостереження
- •39. Вибіркові оцінки середньої та частки (обчислення помилок вибірки)
- •40. Різновиди вибірок, їх особливості.
- •Суть серійного відбору полягає в тому, що відбирають не одиниці сукупності, а серії одиниць, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила у вибірку, то обстежують усі без винятку одиниці серії.
- •41.Визначення обсягу вибірки
- •42. Види взаємозв’язків між явищами, їх особливості.
- •43. Види та взаємозв’язок дисперсій.
- •44. Рівняння регресії і його застосування
- •45. Вимірювання щільності кореляційного зв‘язку (коефіцієнти кореляції, детермінації, індекс кореляції, кореляційне відношення)
- •46. Ряди динаміки, їх суть і види.
- •Основні показники аналізу рядів динаміки
- •48. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •49. Характеристика основної тенденції розвитку
- •50. Вивчення сезонних коливань.
- •51. Суть індексів, їх класифікація
- •52. Індивідуальні економічні індекси, їх властивості. Навести приклади
- •52. Побудова агрегатного індексу на прикладі індексу цін.
- •53. Дві системи індексів базисно-зважена (Ласпейреса) та поточно-зважена (Пааше).
- •54.Взаємозв‘язки економічних індексів.
- •55. Середньозважені індекси.
- •56.Індекси середніх величин: змінного складу, постійного складу, структурних зрушень.
- •57. Статистична перевірка гіпотез.
- •58.Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •59.Оцінка щільності кореляційного зв’язку у моделі аналітичного групування.
- •60.Вимірювання щільності зв’язку в моделі регресійного аналізу.
- •61. Методи згладжування динамічних рядів.
- •62. Статистичні графіки, їх класифікація. Правила побудови.
- •63. Класифікація статистичних графіків.
- •63. Застосування лінійних графіків в стат. Аналізі.
- •64. Статистичні карти
- •65. Графічне зображення рядів розподілу
Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.
Унаслідок зведення статистичного матеріалу отримують ряди цифрових показників, які характеризують окремі сторони явищ або їх зміну в часі. Такі ряди називають статистичними і за своєю суттю вони діляться на два види: ряди розподілу і ряди динаміки.
Ряд розподілу – це групування одиниць сукупності за однією ознакою. Ряд розподілу складається з двох елементів: варіантів і частот.
Варіантами називають окремі значення групувальної ознаки.
Частоти – числа, які показують, скільки, разів повторюються окремі значення варіант у сукупності.
Залежно від групувальної ознаки ряди розподілу поділяються на атрибутивні і варіаційні.
Варіаційні ряди поділяються на дискретні і інтервальні. У дискретному ряду кожне значення ознаки виражене окремим числом.
Ряди розподілу дають лише первісну характеристику сукупності, але вони визначають межі і можливості застосування інших статистичних методів.
Вторинне групування.
Статистичне групування проводять головним чином на основі первинного статистичного матеріалу (за даними спостереження). Таке групування можна назвати первинним. Але іноді виникає потреба в перегрупуванні вже побудованого групування, тобто провести вторинне групування.
Воно застосовується тоді, коли вже згруповані дані не задовольняють дослідників щодо кількості груп або ці групування не можна безпосередньо зіставити.
Перегрупування здійснюється або об’єднанням, або розбиттям інтервалів первинного групування.
17. Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.
Якщо дискретна ознака варіює у широких межах, то доцільніше будувати інтервальний ряд розподілу.
Варіанти групуються у інтервали, частоти відносяться не до окремого значення ознаки, а до всього інтервалу.
Наприклад: Кредитні ставки (%) комерційних банків такі:
20; 29; 25; 35; 48; 30; 32; 36; 34; 36; 30; 51; 61
h = 61 – 20 = 41 = 10
4 4
Кредитна ставка, %
|
Кількість банків |
20 – 30 |
3 |
30 – 40 |
7 |
40 – 50 |
1 |
50 і більше |
2 |
Всього |
13 |
Ряди розподілу дають лише первісну характеристику сукупності, але вони визначають межі і можливість застосування інших статистичних методів (метод середніх, регресійний аналіз).
Статистичні таблиці.
Більш ефективною формою подання статистичних даних є таблиці. За логічним змістом статистична таблиця розглядається як “статистичне речення”.
Підметом таблиці є об’єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали. Звичайно підмет розміщують у лівій частині, у назві рядків.
Присудок таблиці це система показників, що характеризують підмет як об’єкт дослідження. Присудок формує в логічній послідовності верхні заголовки таблиці. Вид таблиці залежить тільки від розробки підмета.
Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на:
прості;
групові;
комбінаційні.
Підметом простої таблиці є перелік елементів сукупності, територіальний ряд (регіони, області), хронологічний ряд.
У груповій таблиці підметом є групування за однією ознакою.
У комбінаційній таблиці підметом є групування за двома і більше ознаками.