- •Предмет статистики.
- •Статистична методологія
- •Основні завдання статистика та їх організація.
- •4.Основні категорії статистики.
- •Поняття про статистичне спостереження.
- •Класифікація статистичних спостережень за ступенем охоплення одиниці сукупності.
- •Види за ознакою часу.
- •Способи статистичного спостереження.
- •Спеціально – організовані спостереження. Приклад.
- •Звітність – основна форма спостереження.
- •Логічний та арифметичний контроль статистичних даних.
- •Програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження.
- •Суть статистичного зведення.
- •Основні завдання та види групування.
- •Принципи формування груп.
- •Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.
- •Вторинне групування.
- •17. Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.
- •Статистичні таблиці.
- •Правила побудови таблиць
- •Суть і види статистичних показників.
- •Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.
- •Розрахункова таблиця.
- •Відносні величини динаміки, їх застосування.
- •Відносні величини структури.
- •Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.Дол.Сша)
- •23. Відносні величини координації. Навести приклади.
- •Наприклад: За обліковими даними в коледжі навчається 1000 студентів, в тому числі 800 жіночої статі. Визначте співвідношення студентів жіночої та чоловічої статі.
- •24. Відносні величини порівняння. Приклад.
- •Наприклад:
- •25. Відносні величини інтенсивності. Приклад.
- •Відносна Обсяг певного явища
- •Інтенсивності це явище властиве
- •Наприклад,
- •26. Суть і логічна формула середньої величини. Навести приклади.
- •27. Математичні властивості середньої арифметичної.
- •28. Середня арифметична, способи обчислення. Приклад.
- •Приклад:
- •29. Середня хронологічна. Приклад.
- •30. Середня гармонічна. Приклад.
- •31. Середня геометрична. Приклад.
- •32. Середня квадратична.
- •33. Частотні характеристики рядів розподілу.
- •34. Характеристики центру розподілу (мода, медіана, середня).
- •36. Дві пов’язані з варіацією властивості: асиметрія та ексцес (характеристики форми розподілу).
- •37. Оцінка нерівномірності розподілу: коефіцієнт локалізації та концентрації.
- •38. Суть вибіркового спостереження.
- •Умовні позначення для вибіркового спостереження
- •39. Вибіркові оцінки середньої та частки (обчислення помилок вибірки)
- •40. Різновиди вибірок, їх особливості.
- •Суть серійного відбору полягає в тому, що відбирають не одиниці сукупності, а серії одиниць, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила у вибірку, то обстежують усі без винятку одиниці серії.
- •41.Визначення обсягу вибірки
- •42. Види взаємозв’язків між явищами, їх особливості.
- •43. Види та взаємозв’язок дисперсій.
- •44. Рівняння регресії і його застосування
- •45. Вимірювання щільності кореляційного зв‘язку (коефіцієнти кореляції, детермінації, індекс кореляції, кореляційне відношення)
- •46. Ряди динаміки, їх суть і види.
- •Основні показники аналізу рядів динаміки
- •48. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •49. Характеристика основної тенденції розвитку
- •50. Вивчення сезонних коливань.
- •51. Суть індексів, їх класифікація
- •52. Індивідуальні економічні індекси, їх властивості. Навести приклади
- •52. Побудова агрегатного індексу на прикладі індексу цін.
- •53. Дві системи індексів базисно-зважена (Ласпейреса) та поточно-зважена (Пааше).
- •54.Взаємозв‘язки економічних індексів.
- •55. Середньозважені індекси.
- •56.Індекси середніх величин: змінного складу, постійного складу, структурних зрушень.
- •57. Статистична перевірка гіпотез.
- •58.Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •59.Оцінка щільності кореляційного зв’язку у моделі аналітичного групування.
- •60.Вимірювання щільності зв’язку в моделі регресійного аналізу.
- •61. Методи згладжування динамічних рядів.
- •62. Статистичні графіки, їх класифікація. Правила побудови.
- •63. Класифікація статистичних графіків.
- •63. Застосування лінійних графіків в стат. Аналізі.
- •64. Статистичні карти
- •65. Графічне зображення рядів розподілу
27. Математичні властивості середньої арифметичної.
Середня арифметична має певні математичні властивості, які розкривають її суть. Так, сума відхилень окремих варіант від середньої дорівнює нулю, а сума квадратів таких відхилень наближається до мінімуму. Ці дві властивості покладені в основу вивчення варіації ознак.
Алгебраїчна сума відхилень окремих варіант ознаки від середньої дорівнює нулю:
,
тобто в середній взаємно компенсуються додатні та від’ємні відхилення окремих варіант.
Сума квадратів відхилень окремих варіант ознаки від середньої менша, ніж від будь-якої іншої величини:
Якщо всі варіанти збільшити (зменшити) на одну і ту саму величину С або в С раз, то й середня зміниться аналогічно.
28. Середня арифметична, способи обчислення. Приклад.
Середня арифметична використовується для осереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування.
Якщо дані не згруповані - використовується середня арифметична проста:
=
Якщо дані згруповані - використовується середня арифметична зважена за частотою:
за часткою: (d – в коефіцієнтах)
(d – в процентах)
Комерційний банк залучив депозити під такі
проценти в національній валюті:
Депозитна ставка, % |
х |
23 |
10 |
13 |
6 |
7 |
11 |
Разом |
Кількість вкладів |
f |
10 |
15 |
12 |
6 |
3 |
4 |
50 |
Питома вага вкладів, % |
d |
20 |
30 |
24 |
12 |
6 |
8 |
100 |
Обчислимо середню депозитну ставку, %:
а) за частотою
б) за часткою
Осередненню підлягають не тільки окремі значення варіант. а також їх групові середні , тоді вагою буде частота (частка) кожної групи. Обчислену так середню називають загальною (середньою з групових).
Приклад:
Продаж річних облігацій державної внутрішньої позики на первинному та вторинному ринках характеризується даними:
Ринок |
Середній термін обертання облігацій, міс. |
Кількість проданих облігацій, тис. шт. |
Первинний |
10 |
9 |
Вторинний |
4 |
3 |
Визначте середній термін обертання облігацій по двох ринках у цілому.
Розв‘язування:
Використаємо формулу
де - групова середня;
- загальна середня;
- частота групи.
У нашому прикладі = 10, = 4, = 9, = 3.
Обчислимо міс.
Таким чином, загальний середній термін обертання облігацій 8,5 міс.
29. Середня хронологічна. Приклад.
Середня хронологічна використовується для осереднення моментних показників. Якщо є два моментних показника (на початок і на кінець періоду), то середня розраховується як півсума значень за формулою:
,
- значення показника на початок періоду;
- значення показника на кінець періоду.
Наприклад:
Капітал банку на початок І кварталу 50 млн.у.г.о., а на кінець – 60 млн.у.г.о.
Обчислимо середній розмір капіталу банку за І квартал.
млн.у.г.о.
Якщо моментів більше ніж два, а інтервали часу між ними рівні, то у чисельнику до півсуми крайніх значень додають усі проміжні, а знаменником є число, яке на одиницю менше від числа значень ознаки.
Така формула називається середньою хронологічною .
Наприклад:
Залишки коштів на рахунку клієнта у банку на початок кожного місяця становили, тис.грн.: липень 50, серпень 60, вересень 62, жовтень 80.
Обчислимо середньомісячний залишок коштів за ІІ квартал.
тис. грн.