- •Предмет статистики.
- •Статистична методологія
- •Основні завдання статистика та їх організація.
- •4.Основні категорії статистики.
- •Поняття про статистичне спостереження.
- •Класифікація статистичних спостережень за ступенем охоплення одиниці сукупності.
- •Види за ознакою часу.
- •Способи статистичного спостереження.
- •Спеціально – організовані спостереження. Приклад.
- •Звітність – основна форма спостереження.
- •Логічний та арифметичний контроль статистичних даних.
- •Програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження.
- •Суть статистичного зведення.
- •Основні завдання та види групування.
- •Принципи формування груп.
- •Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.
- •Вторинне групування.
- •17. Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.
- •Статистичні таблиці.
- •Правила побудови таблиць
- •Суть і види статистичних показників.
- •Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.
- •Розрахункова таблиця.
- •Відносні величини динаміки, їх застосування.
- •Відносні величини структури.
- •Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.Дол.Сша)
- •23. Відносні величини координації. Навести приклади.
- •Наприклад: За обліковими даними в коледжі навчається 1000 студентів, в тому числі 800 жіночої статі. Визначте співвідношення студентів жіночої та чоловічої статі.
- •24. Відносні величини порівняння. Приклад.
- •Наприклад:
- •25. Відносні величини інтенсивності. Приклад.
- •Відносна Обсяг певного явища
- •Інтенсивності це явище властиве
- •Наприклад,
- •26. Суть і логічна формула середньої величини. Навести приклади.
- •27. Математичні властивості середньої арифметичної.
- •28. Середня арифметична, способи обчислення. Приклад.
- •Приклад:
- •29. Середня хронологічна. Приклад.
- •30. Середня гармонічна. Приклад.
- •31. Середня геометрична. Приклад.
- •32. Середня квадратична.
- •33. Частотні характеристики рядів розподілу.
- •34. Характеристики центру розподілу (мода, медіана, середня).
- •36. Дві пов’язані з варіацією властивості: асиметрія та ексцес (характеристики форми розподілу).
- •37. Оцінка нерівномірності розподілу: коефіцієнт локалізації та концентрації.
- •38. Суть вибіркового спостереження.
- •Умовні позначення для вибіркового спостереження
- •39. Вибіркові оцінки середньої та частки (обчислення помилок вибірки)
- •40. Різновиди вибірок, їх особливості.
- •Суть серійного відбору полягає в тому, що відбирають не одиниці сукупності, а серії одиниць, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила у вибірку, то обстежують усі без винятку одиниці серії.
- •41.Визначення обсягу вибірки
- •42. Види взаємозв’язків між явищами, їх особливості.
- •43. Види та взаємозв’язок дисперсій.
- •44. Рівняння регресії і його застосування
- •45. Вимірювання щільності кореляційного зв‘язку (коефіцієнти кореляції, детермінації, індекс кореляції, кореляційне відношення)
- •46. Ряди динаміки, їх суть і види.
- •Основні показники аналізу рядів динаміки
- •48. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •49. Характеристика основної тенденції розвитку
- •50. Вивчення сезонних коливань.
- •51. Суть індексів, їх класифікація
- •52. Індивідуальні економічні індекси, їх властивості. Навести приклади
- •52. Побудова агрегатного індексу на прикладі індексу цін.
- •53. Дві системи індексів базисно-зважена (Ласпейреса) та поточно-зважена (Пааше).
- •54.Взаємозв‘язки економічних індексів.
- •55. Середньозважені індекси.
- •56.Індекси середніх величин: змінного складу, постійного складу, структурних зрушень.
- •57. Статистична перевірка гіпотез.
- •58.Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •59.Оцінка щільності кореляційного зв’язку у моделі аналітичного групування.
- •60.Вимірювання щільності зв’язку в моделі регресійного аналізу.
- •61. Методи згладжування динамічних рядів.
- •62. Статистичні графіки, їх класифікація. Правила побудови.
- •63. Класифікація статистичних графіків.
- •63. Застосування лінійних графіків в стат. Аналізі.
- •64. Статистичні карти
- •65. Графічне зображення рядів розподілу
62. Статистичні графіки, їх класифікація. Правила побудови.
Для більш наочного зображення статистичних даних, крім таблиць, використовують графічний метод, тобто статистичні графіки.
Статистичний графік – це спосіб наочного зображення статистичних показників про соціально-економічні явища та процеси за допомогою геометричних фігур, схематичних географічних карт і т.д.
Розглянемо основні елементи графіка:
поле графіка;
графічний образ;
шкала;
масштаб;
координатна сітка;
заголовок (назва);
одиниці виміру;
умовні позначення.
Поле графіка - це простір, на якому розташовується графічний образ.
Графічний образ – це сукупність геометричних знаків, за допомогою яких відображають статистичні показники. У статистичних графіках використовують такі геометричні знаки, як крапки, кола, сектори, прямокутники, відрізки прямих ліній та інші.
Шкала – це лінія, поділена на відрізки точками відповідно до прийнятого масштабу. Шкали поділяють на прямолінійні і кругові. Довжину відрізків між сусідніми полками шкали називають графічним інтервалом. Інтервали бувають рівні і нерівні.
Розглянемо шкалу з рівними інтервалами.
0
10
20
30
40
50
|
|
|
|
|
Кожний інтервал = 10 мм, йому відповідає 1 млн.грн., а шкалі 50 мм – 5 млн.грн.
Координатна сітка являє собою прямокутну систему координат, тобто горизонтальну вісь абсцис (вісь х) та вертикальну вісь ординат (вісь у).
Розглянемо на прикладі:
На осі ординат графіка має бути нульова точка. У випадках, коли мінімальне значення ознаки набагато вище нуля, доцільно робити розрив вертикальної шкали.
Наприклад:
Заголовок (назва) графіка має бути лаконічним, чітко і зрозуміло розкривати основний зміст і відповідати на запитання – “що?”, “де?”, “коли?”.
Одиниці виміру та умовні позначення статистичних величин вказують на кожній масштабній шкалі графіка.
63. Класифікація статистичних графіків.
Класифікація статистичних графіків дає можливість визначити загальні риси, аналітичні можливості та метод побудови. Графіки класифікуються за функціонально-цільовим призначенням, видами, формами і типами основних елементів, видами, формами і типами основних елементів:
за загальним призначенням:
аналітичні;
ілюстративні;
інформаційні.
за функціонально-цільовим призначенням:
групувань і рядів розподілу;
динаміки;
взаємозв’язку;
порівняння;
за формою графічних образів:
крапкові;
лінійні;
площинні;
просторові;
фігурні;
за типами системи координат:
у прямокутній системі;
у полярній системі;
за масштабними шкалами:
за рівномірними шкалами;
функціональними;
мішаними.
Класифікація графіків за виглядом їх поля дає змогу виділити дві великі групи графіків:
діаграми;
статистичні карти.
Графіки, які застосовують для зображення статистичних даних, надзвичайно різноманітні. Розглянемо ті, що найчастіше трапляються в статистичній практиці.