- •Предмет статистики.
- •Статистична методологія
- •Основні завдання статистика та їх організація.
- •4.Основні категорії статистики.
- •Поняття про статистичне спостереження.
- •Класифікація статистичних спостережень за ступенем охоплення одиниці сукупності.
- •Види за ознакою часу.
- •Способи статистичного спостереження.
- •Спеціально – організовані спостереження. Приклад.
- •Звітність – основна форма спостереження.
- •Логічний та арифметичний контроль статистичних даних.
- •Програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження.
- •Суть статистичного зведення.
- •Основні завдання та види групування.
- •Принципи формування груп.
- •Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.
- •Вторинне групування.
- •17. Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.
- •Статистичні таблиці.
- •Правила побудови таблиць
- •Суть і види статистичних показників.
- •Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.
- •Розрахункова таблиця.
- •Відносні величини динаміки, їх застосування.
- •Відносні величини структури.
- •Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.Дол.Сша)
- •23. Відносні величини координації. Навести приклади.
- •Наприклад: За обліковими даними в коледжі навчається 1000 студентів, в тому числі 800 жіночої статі. Визначте співвідношення студентів жіночої та чоловічої статі.
- •24. Відносні величини порівняння. Приклад.
- •Наприклад:
- •25. Відносні величини інтенсивності. Приклад.
- •Відносна Обсяг певного явища
- •Інтенсивності це явище властиве
- •Наприклад,
- •26. Суть і логічна формула середньої величини. Навести приклади.
- •27. Математичні властивості середньої арифметичної.
- •28. Середня арифметична, способи обчислення. Приклад.
- •Приклад:
- •29. Середня хронологічна. Приклад.
- •30. Середня гармонічна. Приклад.
- •31. Середня геометрична. Приклад.
- •32. Середня квадратична.
- •33. Частотні характеристики рядів розподілу.
- •34. Характеристики центру розподілу (мода, медіана, середня).
- •36. Дві пов’язані з варіацією властивості: асиметрія та ексцес (характеристики форми розподілу).
- •37. Оцінка нерівномірності розподілу: коефіцієнт локалізації та концентрації.
- •38. Суть вибіркового спостереження.
- •Умовні позначення для вибіркового спостереження
- •39. Вибіркові оцінки середньої та частки (обчислення помилок вибірки)
- •40. Різновиди вибірок, їх особливості.
- •Суть серійного відбору полягає в тому, що відбирають не одиниці сукупності, а серії одиниць, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила у вибірку, то обстежують усі без винятку одиниці серії.
- •41.Визначення обсягу вибірки
- •42. Види взаємозв’язків між явищами, їх особливості.
- •43. Види та взаємозв’язок дисперсій.
- •44. Рівняння регресії і його застосування
- •45. Вимірювання щільності кореляційного зв‘язку (коефіцієнти кореляції, детермінації, індекс кореляції, кореляційне відношення)
- •46. Ряди динаміки, їх суть і види.
- •Основні показники аналізу рядів динаміки
- •48. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •49. Характеристика основної тенденції розвитку
- •50. Вивчення сезонних коливань.
- •51. Суть індексів, їх класифікація
- •52. Індивідуальні економічні індекси, їх властивості. Навести приклади
- •52. Побудова агрегатного індексу на прикладі індексу цін.
- •53. Дві системи індексів базисно-зважена (Ласпейреса) та поточно-зважена (Пааше).
- •54.Взаємозв‘язки економічних індексів.
- •55. Середньозважені індекси.
- •56.Індекси середніх величин: змінного складу, постійного складу, структурних зрушень.
- •57. Статистична перевірка гіпотез.
- •58.Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •59.Оцінка щільності кореляційного зв’язку у моделі аналітичного групування.
- •60.Вимірювання щільності зв’язку в моделі регресійного аналізу.
- •61. Методи згладжування динамічних рядів.
- •62. Статистичні графіки, їх класифікація. Правила побудови.
- •63. Класифікація статистичних графіків.
- •63. Застосування лінійних графіків в стат. Аналізі.
- •64. Статистичні карти
- •65. Графічне зображення рядів розподілу
40. Різновиди вибірок, їх особливості.
У практиці вибіркових обстежень використовують різні способи формування вибіркових сукупностей:
простий випадковий;
механічний;
розшарований;
серійний.
Простий випадковий відбір проводиться жеребкуванням або на основі таблиць випадкових чисел. Це класичний спосіб формування вибіркової сукупності. Він передбачає підготовку до формування вибірки. Для жереба на кожну одиницю сукупності готують фішку, а для таблиць випадкових чисел – усі одиниці сукупності нумерують.
Механічний відбір – передбачає упорядкування одиниць генеральної сукупності, тобто відбір одиниць здійснюється через рівні інтервали. Крок інтервалу обчислюється діленням обсягу сукупності N на передбачений обсяг вибірки n ( ) . Початковий елемент вибірки визначається як випадкове число всередині першого інтервалу, другий елемент залежить від початкового числа й кроку інтервалу.
Наприклад:
Для частки вибірки кроком інтервалу є число тобто у вибірку має потрапити кожний двадцять п’ятий елемент. Якщо початковий елемент випадкове число 9, то другим елементом буде 9+25=34, третім 34+25=59 і т.д.
Помилку механічної вибірки обчислюють за формулою безповторної вибірки:
(корінь над всі виразом)
Для моментних спостережень, суть яких зводиться до фіксації стану безперервного процесу на певні моменти часу, використовують формулу помилки повторної вибірки:
Розшарований відбір це спосіб формування вибірки з урахуванням структури генеральної сукупності.
Генеральну сукупність поділяють на якісно однорідні групи за якоюсь важливою типовою ознакою. Потім із кожної групи проводять випадковий відбір елементів пропорційно питомій вазі групи у сукупності.
Помилку розшарованої вибірки обчислюють, використовуючи середню з групових дисперсій
корінь над всі виразом
Як правило, ,отже помилка розшарованої вибірки менша, ніж механічної чи простої випадкової.
Суть серійного відбору полягає в тому, що відбирають не одиниці сукупності, а серії одиниць, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила у вибірку, то обстежують усі без винятку одиниці серії.
При обчисленні помилки вибірки враховується міжсерійна варіація:
корінь над всі виразом
де міжсерійна дисперсія;
m число серій вибіркової сукупності;
М - число серій генеральної сукупності
41.Визначення обсягу вибірки
У процесі проектування вибіркових спостережень визначають мінімально достатній обсяг вибірки, за якого вибіркові оцінки репрезентували б основні властивості генеральної сукупності. Занадто великий обсяг вибірки потребує зайвих витрат, а занадто малий призведе дл збільшення помилки репрезентативності.
Для визначення необхідної чисельності вибірки застосування такі формули:
для повторного відбору для без повторного відбору
Для визначення обсягу вибірки використовують оцінки дисперсії аналогічних пробних обстежень. Якщо такі обстеження відсутні, можна скористатися співвідношенням ( , а для частки найбільше значення дисперсії .