- •Предмет статистики.
- •Статистична методологія
- •Основні завдання статистика та їх організація.
- •4.Основні категорії статистики.
- •Поняття про статистичне спостереження.
- •Класифікація статистичних спостережень за ступенем охоплення одиниці сукупності.
- •Види за ознакою часу.
- •Способи статистичного спостереження.
- •Спеціально – організовані спостереження. Приклад.
- •Звітність – основна форма спостереження.
- •Логічний та арифметичний контроль статистичних даних.
- •Програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження.
- •Суть статистичного зведення.
- •Основні завдання та види групування.
- •Принципи формування груп.
- •Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.
- •Вторинне групування.
- •17. Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.
- •Статистичні таблиці.
- •Правила побудови таблиць
- •Суть і види статистичних показників.
- •Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.
- •Розрахункова таблиця.
- •Відносні величини динаміки, їх застосування.
- •Відносні величини структури.
- •Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.Дол.Сша)
- •23. Відносні величини координації. Навести приклади.
- •Наприклад: За обліковими даними в коледжі навчається 1000 студентів, в тому числі 800 жіночої статі. Визначте співвідношення студентів жіночої та чоловічої статі.
- •24. Відносні величини порівняння. Приклад.
- •Наприклад:
- •25. Відносні величини інтенсивності. Приклад.
- •Відносна Обсяг певного явища
- •Інтенсивності це явище властиве
- •Наприклад,
- •26. Суть і логічна формула середньої величини. Навести приклади.
- •27. Математичні властивості середньої арифметичної.
- •28. Середня арифметична, способи обчислення. Приклад.
- •Приклад:
- •29. Середня хронологічна. Приклад.
- •30. Середня гармонічна. Приклад.
- •31. Середня геометрична. Приклад.
- •32. Середня квадратична.
- •33. Частотні характеристики рядів розподілу.
- •34. Характеристики центру розподілу (мода, медіана, середня).
- •36. Дві пов’язані з варіацією властивості: асиметрія та ексцес (характеристики форми розподілу).
- •37. Оцінка нерівномірності розподілу: коефіцієнт локалізації та концентрації.
- •38. Суть вибіркового спостереження.
- •Умовні позначення для вибіркового спостереження
- •39. Вибіркові оцінки середньої та частки (обчислення помилок вибірки)
- •40. Різновиди вибірок, їх особливості.
- •Суть серійного відбору полягає в тому, що відбирають не одиниці сукупності, а серії одиниць, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила у вибірку, то обстежують усі без винятку одиниці серії.
- •41.Визначення обсягу вибірки
- •42. Види взаємозв’язків між явищами, їх особливості.
- •43. Види та взаємозв’язок дисперсій.
- •44. Рівняння регресії і його застосування
- •45. Вимірювання щільності кореляційного зв‘язку (коефіцієнти кореляції, детермінації, індекс кореляції, кореляційне відношення)
- •46. Ряди динаміки, їх суть і види.
- •Основні показники аналізу рядів динаміки
- •48. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •49. Характеристика основної тенденції розвитку
- •50. Вивчення сезонних коливань.
- •51. Суть індексів, їх класифікація
- •52. Індивідуальні економічні індекси, їх властивості. Навести приклади
- •52. Побудова агрегатного індексу на прикладі індексу цін.
- •53. Дві системи індексів базисно-зважена (Ласпейреса) та поточно-зважена (Пааше).
- •54.Взаємозв‘язки економічних індексів.
- •55. Середньозважені індекси.
- •56.Індекси середніх величин: змінного складу, постійного складу, структурних зрушень.
- •57. Статистична перевірка гіпотез.
- •58.Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •59.Оцінка щільності кореляційного зв’язку у моделі аналітичного групування.
- •60.Вимірювання щільності зв’язку в моделі регресійного аналізу.
- •61. Методи згладжування динамічних рядів.
- •62. Статистичні графіки, їх класифікація. Правила побудови.
- •63. Класифікація статистичних графіків.
- •63. Застосування лінійних графіків в стат. Аналізі.
- •64. Статистичні карти
- •65. Графічне зображення рядів розподілу
Поняття про статистичне спостереження.
Статистичне спостереження - планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній і інших сферах життя країни, та її регіонів.
Важливість цього етапу дослідження визначається тим. Що використання лише об’єктивної і повної інформації, одержаної в результаті статистичного спостереження, забезпечить на наступних етапах дослідження науково обґрунтовані висновки. Тому зібрана інформація має відповідати таким вимогам:
1.інформація повинна бути повною за обсягом і по суті.
2.своєчасність інформації
3.дані мають бути порівнюваними
4.достовірність інформації.
Таким чином, основним завданням статистичного спостереження є забезпечення своєчасного та повного збору достовірних, об’єктивних даних, які необхідні для проведення дослідження на 2 і 3 етапах.
Існує три форми спостереження:
Звітність
Спеціально організовані
Реєстри
Класифікація статистичних спостережень за ступенем охоплення одиниці сукупності.
Суцільне статистичне спостереження – спостереження щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається. Наприклад, звітність, перепис населення.
Несуцільне статистичне спостереження – спостереження за окремими одиницями сукупності, яка вивчається. Є такі види несуцільного спостереження:
вибіркове;
основного масиву;
монографічне;
анкетне;
моніторинг.
Вибіркове спостереження – це обстеження, при якому одиниці сукупності, яка вивчається, відбираються у випадковому порядку. Наприклад, обстеження рівня знань студентів вищих навчальних закладів.
Основного масиву – це обстеження, яке охоплює переважну частину одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль. Прикладом може бути обстеження діяльності групи вагомих страхових компаній.
Монографічне спостереження – це детальне обстеження окремих одиниць сукупності. Прикладом може бути обстеження стану справ збанкрутілого комерційного банку.
Анкетне обстеження – це одержання відповідей на запитання анкет, що розсилаються, роздаються. Наприклад, анкетування клієнтів комерційного банку щодо культури обслуговування; студентів щодо якості викладання спецбанківських дисциплін.
Моніторинг – це систематичне спостереження за станом явищ і процесів. Наприклад, моніторинг бюджетів пенсіонерів, рівня валютних курсів в пунктах обміну валюти.
Види за ознакою часу.
За ознакою часу статистичні спостереження поділяють на поточне, періодичне, одноразове.
Поточне - це систематична, безперервна реєстрація фактів у міру їх виникнення (реєстрація народжень, смертей, шлюбів, розлучень, облік випуску, збуту, реалізації продукції).
Періодичне – обстеження через рівні, як правило, проміжки часу (складання звітів).
Одноразове – спостереження в міру виникнення потреби в дослідженні явища (обстеження думки населення щодо приватизації землі).