56. Способи припинення діяльності комерційного підприємства. Сутність, причини і процедура банкрутства.

Припинення діяльності суб`єктів господарювання здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (добровільна)– за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законодавством – за рішенням суду (примусова ліквідація-банкрутство).

До примусової ліквідації юридичної особи відносять рішення арбітражного суду про визнання юридичної особи (крім казенних підприємств) неспроможним (банкрутом), прийняте за заявою самої юридичної особи, або його кредиторів, або прокурора.

В основі банкрутства лежать переважно фінансові причини. До основних з них відносяться:

1. Серйозне порушення фінансової стійкості підприємства, що перешкоджає нормальному здійсненню його господарської діяльності (перевищенням фінансових зобов'язань підприємства над його активами).

2. Істотна незбалансованість в рамках щодо тривалого періоду часу обсягів його грошових потоків (тривале перевищенням обсягу негативного грошового потоку над позитивним і відсутністю перспектив перелому цієї негативної тенденції).

3. Тривала неплатоспроможність підприємства, викликана низькою ліквідністю його активів (перевищенням невідкладних фінансових зобов'язань підприємства над сумою залишку його грошових коштів та активів)

Процедура банкрутства, яка виникає внаслідок абсолютної неплатоспроможності боржника, зумовлює участь у провадженні в справі великої кількості учасників: боржника, кредиторів, арбітражного керуючого, інших учасників. Для досягнення основної мети ліквідаційної процедури ліквідатор наділений певними повноваженнями. Він: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

При банкрутстві існують такі пріоритети погашення боргів: невиплачена заробітна плата звільнених працівників;невиплачена заробітна плата працівників;борги перед державним бюджетом (податки) та державними фондами (пенсійний, соцстрах, зайнятості, «нещасні випадки»);борги перед кредиторами, які про себе заявили в установлені строки.

Залишок активів розподіляється між власниками юридичної особи (засновниками чи акціонерами).

57. Форми відповідальності комерційних підприємств та їх посадових осіб. Умови настання різних форм відповідальності.

Згідно із Законом України за порушення законодавчих та інших нормативних актів встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників.

Дисциплінарна відповідальність передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність — це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів тягне за собою накладення штрафу на винних осіб. Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, заподіяних підприємствами кредиторам чи іншим юридичним особам.

Відповідальність за виконання договірних зобов'язань (помилки й недогляд) – відповідальність за фінансові збитки понесені клієнтом у результаті затримки при виконанні контрактних (договірних) зобов'язань, у т.ч. несвоєчасної доставки, видачі вантажу з порушенням розпорядження про затримку видачі, неправильну доставку (адресацію) і додаткові витрати на переадресацію по правильній адресі.

Кримінальна відповідальність підприємств - неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням; ухилення від виконання чи несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень, недостовірна інформація про прибутки підприємства,