33. Особливості комерційної діяльності на ринку державних установ.

Ринок державних установ — Державні організації, що купують, орендують товари потрібні для здійснення основних функцій керування або для наступного їх використання у сфері комунальних послуг, або для передачі цих товарів тим, кому вони потрібні

Ринок державних установ становить організації федерального уряду, урядів штатів і місцеві органи, які закуповують або орендують товари, необхідні їм для виконання своїх основних функцій по відправленню влади. Закупівлі від імені державних установ включають в себе найрізноманітніші товари та послуги , які на думку виборців, необхідні для досягнення що стоять перед країною цілей (озброєння, меблі, вантажно-розвантажувальне устаткування, пальне тощо). Тобто держава представляє величезний ринок для будь-якого виробника або проміжного торговця.

Особливістю державних закупівель є скорочення витрат платників податків, тобто придбання товарів за найнижчими цінами. Від імені держави у прийнятті рішень про закупівлі беруть участь державні закупівельні органи федерації, уряд регіонів (республік, областей) та місцеві влади.

Існують закупівельні організації з закупівель окремо для цивільних і для військових цілей.

Особливістю здійснення державних закупівель є необхідність оформлення великої кількості документів (більше підписів) в результаті чого затягується процес видачі замовлення.

34. Особливості комерційної діяльності в оптовій торгівлі. Завдання комерційної служби оптового торговельного підприємства.

Оптова торгівля - сфера підприємницької діяльності по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їхньої реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Включає як безпосередні комерційні зв'язки в умовах договорів закупівлі-продажу і постачання між підприємствами-виробниками і споживачами, так і зв'язку між ними через торгових посередників.

Суть комерційної діяльності полягає в організації комерційних процесів, операцій, спрямованих на забезпечення системи товарно-грошового обміну, і управління цими процесами.

Отже, комерційна діяльність покликана забезпечити обмін товарів, послуг у грошовій формі. Причому забезпечити не лише момент обміну, а й усю стадію цієї відтворювальної фази. Ясно, що в такому випадку комерційна діяльність охоплює сукупність процесів і операцій, відповідно до завдань різних етапів фази обміну. Варто підкреслити, що йдеться про процеси й операції комерційні. Щодо стосується технологічного аспекту обміну, пов'язаного з матеріально-технічним аспектом товаропросування, то він належить до технологічної функції торгівлі, яка не охоплюється комерційною діяльністю.

Таким чином, в основі комерційної діяльності лежить організація комерційних процесів, операцій і управління ними. Комерційна діяльність, як функція, процес має свої характерні риси й особливості.

По-перше, в комерційній діяльності переплітаються всі аспекти системи обміну. Але найбільш виразно виявляються організаційно-управлінські, фінансово-економічні і правові.

По-друге, всі аспекти і складники комерційної діяльності мають єдину спрямованість у процесі взаємодії - досягнення ефективного обміну, переважно товарно-грошового. Разом з тим комерційна діяльність також сприяє товарному обмінові через бартерні, компенсаційні та інші операції.

По-третє, в системі завдань комерційної діяльності не завжди пріоритетним визнається отримання прибутку. Залежно від ринкової ситуації, пріоритети змінюються. Провідними завданнями можуть стати закріплення на ринку, уникнення банкрутства, отримання соціального ефекту, а в міжнародній комерційній діяльності - отримання політичної вигоди. У цих випадках прибуток тимчасово відсувається на другий план.

По-четверте, комерційна діяльність має спільний зміст і закономірності, як для внутрішнього, так і для міжнародного обміну. її не можна обмежувати рамками внутрішнього або зовнішнього ринку. Тому комерційна діяльність є глобальним явищем, загальновизнаним як у міжнародній, так і у вітчизняній торговій практиці.

№35 Особливості комерційної діяльності в сфері послуг

Визначальним фактором функціонування ринку є комерційна діяльність. Це невід'ємна умова ринкового господарювання.

Комерційна діяльність - товарно-грошовий обмін, у процесі якого товари від постачальника переходять у власність торгового підприємства з орієнтацією на потребі ринкового попиту; комерційна діяльність - це все те, що забезпечує максимальну вигідність торгової угоди для кожного з партнерів при першочерговому врахуванні інтересів і запитів споживачів;комерційна діяльність - особливий вид діяльності, зв'язаний з реалізацією товарів, від якої залежать кінцеві результати фірми;

Головною особливістю комерційної діяльності - є пронизування комерційними діями етапів просування продукції від виробника до споживача, забезпечуючи зниження витрат обертання й одержання реального прибутку від продажу продукції.

Комерційна діяльність дозволяє регулювати обмежені матеріальні ресурси і кошти . В умовах організованого ринку комерція виступає сполучною ланкою із суб'єктами господарювання. Ринковий простір дозволяє учасникам комерційного обороту успішно діяти при взаємній зацікавленості і вигоді. Ціль, переслідувана суб'єктами ринку, - одержання прибутку. Його розмір залежить і забезпечується задоволенням запитів і потреб покупців у продукції. Практична (прикладна) комерція ставить перед собою мету вирішення практичних задач. Вони визначаються комерційними справами, обміном, купівлею-продажем, веденням комерційних операцій, зв'язаних із просуванням продукції по каналах реалізації.

Функції комерційної діяльності, що складають - організацію господарських і партнерських зв'язків із суб'єктами ринку; - вивчення й аналіз джерел закупівлі продукції; - забезпечення зв'язку виробництва зі споживанням продукції, орієнтованих на купівельний попит, у частині асортименту, обсягу і відновлення продукції, що випускається; - здійснення купівлі-продажу товарів з урахуванням потреби ринку і купівельної спроможності; - розширення сфери цільових ринків (сегментів); - скорочення витрат обертання товарів.

№36 Цілі та методи управління запасами на комерційному підприємстві.Методи визначення обсягу товаропостачання.

Запаси – це сукупність товарної маси, що знаходиться в сфері обігу і призначена для продажу. Товарні запаси виконують певні функції: забезпечують безперервність розширеного виробництва і обігу, в процесі яких відбуваються їхнє систематичне утворення і витрачання; задовольняють платоспроможний попит населення, оскільки є формою товарної пропозиції; характеризують співвідношення між обсягом і структурою попиту і товарної пропозиції. Необхідність утворення товарних запасів предметів споживання викликана наступними причинами: безперервністю процесів обертання; сезонністю виробництва і споживання; не рівномірністю розміщення виробництва і районів споживання; непередбаченими коливання попиту і ритму виробництва; необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий; необхідністю утворення страхових резервів, іншими причинами.

Управління запасами

В розвинених країнах управління товарними запасами базується на використанні потужних інформаційних технологій, що дозволяють практично щодня спостерігати їхній стан і динаміку, автоматично здійснювати розміщення замовлень через комп'ютерну мережу і поповнювати запаси до оптимального рівня. - це взаємозв'язок вхідних і вихідних параметрів

Система управління запасами

До системи управління запасів відносять:

- прогнозування;

- система прийняття рішень до якої входить( об’єм заказу,операційний рівень заказу,рівень страхового запасу);

- екзогенні параметри(граничні витрати,час постачання,технологічні особливості)

- і все це відносять до системи контролю рівнів запасів.

Класифікація запасів (АВС system).

1.Група А- Доля в об'ємі товарообороту в грошовому вимірі 70%, доля в об'ємі запасів в натуральному вимірі 10%, чи варто використовувати складні кількісні методи управління-ТАК.

2.Група В- (все те саме,що і в групі А,тільки різні значення) 20%,20% ,деякий випадках.

3.Група С-10%,70%,не варто.

Управління більшістю торговельних компаній розвинених країн засноване на використанні комп'ютерної технології. Системи управління включають автоматизовану систему обліку запасів і розміщення замовлень у постачальників. Рух кожної одиниці товарів, з допомогою магнітного штрихового кодування, відбивається в базі даних, що охоплює інформацію по всій торговій мережі компанії.

Товаропостачання

Організація товаропостачання товарів для забезпечення ефективного функціонування промислових підприємств у ринкових умовах має виняткове значення. Від цього залежить формування виробничих витрат, оскільки витрати на обладнання, сировину, матеріали тощо становлять значну

частину витрат виробництва. Тому чітка організація закупівель є основним резервом зниження витрат виробництва, що, у свою чергу, є передумовою забезпечення стійких конкурентних позицій.

№37 Сутність попиту та методи його визначення. Фактори,що визначають споживчий попит. Еластичність попиту:сутність,види та застосування.

Попит – це економічна категорія, характерна для ринкового господарства, яка виражає сукупну суспільну потребу в різних товарах з врахуванням платоспроможності покупців. Величина попиту оцінюється кількістю конкретної продукції, об’єм якої може бути придбаний покупцями по встановленій, або договірній ціні. Попит є багатофункціональним тому при його прогнозуванні необхідно виявити головні фактори що визначають його динаміку, оцінити рівень впливу цих факторів на попит, скласти прогноз змін факторів на майбутнє. При вивченні попиту важливо дослідити поточний і перспективний попит. Найбільш важливим і трудомістким є вивчення перспективного попиту, який у спрощеному вигляді є різницею між місткістю ринку і попитом на товар. Методи визначення попиту є нормативний метод, методи математичної статистики, економіко-математичні методи та моделі. Зазначені методи можуть використовуватися комбіновано, доповнюючи один одного.

Фактори, що впливають на споживчий попит поділяються на цінові та нецінові.

До цінових факторів відносяться:

1)зміна процентної ставки;

2)ефект багатства, або касових залишків;

3)ефект імпортних закупівель.

Але споживчий попит може змінюватись і під тиском інших, нецінових факторів. До них відносять:

1)зміну в споживчих витратах:добробут населення,очікування споживача,заборгованість споживача,податки;

2)зміну в інвестиційних витратах:

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

Якщо показники падіння цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання об'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна одиниці: Ed=1.

У разі, коли ступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попит нееластичний: Ed<1. Отже, еластичність попиту - показник ступеня чутливості (реакції) споживачів до змін ціни товару.

Еластичність попиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар, але і зі зміною доходу споживачів. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та еластичність попиту по доходах. Є і попит з одиничною еластичністю. Це ситуація, за якої і дохід, і величина попиту змінюються на однаковий відсоток, отже загальний дохід залишається постійним у міру зміни ціни.

Еластичність попиту вимірюється кількісно через коефіцієнт еластичності за формулою:

Ko= Q/ P

Ko — коефіцієнт еластичності попиту

Q — відсоток зміни кількості продажів

P — відсоток зміни ціни

Як правило, існують товари з різною еластичністю за ціною. Зокрема, хліб та сіль є прикладами нееластичного попиту. Підвищення або зниження на них цін в цілому не впливає на кількість їхнього споживання.

Еластичність попиту — це реакція ринку на відсутність товару, можливість його заміни, ціну конкурентів, пониження цін, небажання покупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари, підвищення якості товарів, природне зростання інфляції і на інші чинники.