53. Зовнішнє середовище комерційного підприємства. Сутність та форми економічної циклічності, її вплив на комерційну діяльність.

Зовнішня підприємницьке середовище характеризується наступними елементами, що суттєво впливають на діяльність підприємства:

-економічний стан і обстановка в суспільстві;

-політична ситуація;

-правова система держави;

-соціально-культурне середовище;

-технологічна сфера;

-фізична й географічне середовище;

-партнерська фінансово-технічна сфера.

Економічний стан визначає загальний стан доходів і витрат громадян, вид і характер їхніх потреб, а також їх можливості як покупців.

Політична ситуація має суттєвий вплив на підприємство через економічну обстановку. Як відомо, політика - це концентроване вираження економіки.

Правова система держави найтіснішим чином пов'язана з двома вищезгаданими сферами впливу на підприємство. Наявність розвиненої правової основи комерційної діяльності в сукупності з відпрацьованим податковим законодавством багато в чому сприяють динамічній і прибуткової роботи комерційних фірм і загальному економічному піднесенню держави.

Соціально-культурне середовище визначає вигляд і ціну товарів, що споживаються в суспільстві і в окремих групах покупців. Елементи цього середовища (освіта, культура, моральні норми і релігійні традиції) безпосередньо впливають на споживчий попит і ставлення окремих працівників до своїх трудових обов'язків.

Технологічне середовище відображає рівень науково-технічного розвитку і впливає на комерційні підприємства в двох напрямках.

Фізична або географічне середовище характеризує можливості комерційної фірми, що функціонує в конкретному регіоні, визначає, яка сировина, які енергоресурси, який вид транспорту вигідніше використовувати, в яких умовах зберігати і переробляти сировину, де і як набирати робочу силу, як її доставляти до місця виробництва, з якими постачальниками мати справу.

Партнерська фінансово-технічна сфера визначає фінансові, оперативні та ділові можливості підприємств. Вона включає: підприємства-постачальники; підприємства-покупці; банки; страхові компанії; аудиторські та нотаріальні контори; транспортні фірми; рекламні бюро і т.д.

Всі учасники даної сфери можуть чинити істотний вплив на кінцевий фінансовий результат роботи підприємства. З цієї причини на ряді підприємств в бухгалтерії створені спеціальні відділи, що відповідають за роботу з ними. Ці підрозділи часто носять назву "відділи розрахунків з дебіторами і кредиторами".

Циклічність - це об'єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого. Вона є закономірним явищем, яке відбувається у процесі руху від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.

Циклічність - це закономірність економічного розвитку. її об'єктивні основи закорінені у розвиткові матеріальних умов виробництва, у взаємодії еволюційних і революційних форм прогресу продуктивних сил. Циклічність суспільного відтворення проявляється як періодичні коливання ділової активності, піднесення і спад виробництва, зменшення або збільшення зайнятості і цін.

Окремі економічні цикли відрізняються один від одного тривалістю та інтенсивністю, відмінностями матеріальної основи їх розвитку, соціально-економічними наслідками. При аналізі циклічності слід усвідомити, що рух економіки відбувається не колом, а по спіралі, від нижчого до вищого рівня розвитку. Циклічність можна розглядати як один зі способів саморегулювання ринкової економіки, що забезпечує її прогресивний розвиток.

Зміст циклічності багатоаспектний. Вона також досить складна за структурою. З урахуванням тривалості виокремлюють кілька типів економічних циклів: короткі (2-3 роки), середні (близько 10 років) та довгі (40-60 років) і вікові циклічні коливання у вигляді вікових циклів лідерства.

У класичному трактуванні економічний цикл охоплює такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення, яке остаточно відображене у новій кризі. Тобто, будь-який цикл має свій пік, коли ділова активність найвища, виробництво працює на повну потужність, і найнижчу точку падіння, коли ділова активність та виробництво знижуються до найнижчого рівня. Визначальна роль в економічному циклі належить кризі, яка починає і завершує цикл. Така роль цієї фази циклу визначається тим, що в ній зосереджено основні ознаки й суперечності циклічності суспільного відтворення.

Криза — це різке порушення існуючої рівноваги в економічній системі внаслідок диспропорцій, що зростають. Характерними ознаками кризи є:перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом населення;різке падіння цін внаслідок переважання пропозиції товарів над попитом;скорочення обсягів виробництва;масові банкрутства промислових, банківських, торгових фірм;зростання безробіття і падіння зарплати;потрясіння кредитної системи.

Криза переростає в депресію. Остання є фазою циклу, характерною ознакою якої виступає застій виробництва.

Зростання попиту на машини, механізми, устаткування викликає пожвавлення попиту на метал, паливо, енергію, що у свою чергу, стимулює розвиток сировинних і паливно-енергетичних галузей.

Піднесення (зростання) - це така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає високими темпами. Характерними рисами цієї фази є висока економічна активність у промисловості, будівництві, торгівлі, банківській та інших сферах. Отже, розпочинається швидке економічне зростання, яке, проте, вже закладає основу для наступної нової кризи, котра і завершатиме цикл. Вступ економіки у фазу піднесення означає, що цикл починається знову, але в інших параметрах, хоча, по суті, в тій самій основній формі. Це свідчить про те, що циклічність виступає невід'ємною формою економічного розвитку ринкових відносин.

Такий розвиток циклу зберігається і на сьогодні, хоча і відбуваються певні його модифікації.