- •Відповіді на питання з дисципліни «Комерційна діяльність торговельного підприємства»
- •1. Підприємництво, його характерні риси, роль в економічній системі. Комерційний успіх підприємства, його критерії.
- •2. Комерція у вузькому та широкому розумінні. Функції та принципи комерційної діяльності підприємства.
- •4. Види комерційних підприємств, їх порівняльна ефективність. Малі підприємства, особливості їх комерційної діяльності.
- •5. Методи та форми державного регулювання комерційної діяльності в Україні. Комерційне законодавство.
- •6. Глобалізація бізнесу, її вплив на комерційну діяльність. Особливості комерційної діяльності транснаціональних корпорацій.
- •7.Правовий статус та особливості комерційної діяльності фізичних-осіб підприємців.
- •10. Капітал комерційного під-ва, його структура. Активи та пасиви під-ва. Оборотність капіталу під-ва, її вплив на його прибутковість.
- •11. Цілі та показники ефективності діяльності комерційних підприємств, методи їх визначення.
- •12. Логістика як складова комерційної діяльності підприємства. Види логістики. Організація логістичної діяльності на комерційному підприємстві.
- •13.Роль маркетингу в діяльності сучасних комерційних підприємств. Основні завдання сучасного підприємства в сфері маркетингу. Організація маркетингової діяльності на комерційному підприємстві.
- •14. Сутність збутової діяльності, її форми та методи. Структура збутового апарату комерційного підприємства.
- •15. Види, форми та порядок кредитування комерційних підприємств. Фактори, що визначають вартість кредитів.
- •16. Франчайзинг як форма комерційної діяльності, її недоліки та переваги. Стан та перспективи розвитку франчайзингу в Україні.
- •17. Аутсорсинг та аутстаффінг в діяльності комерційних підприємств, досвід їх застосування в Україні та світі.
- •18. Порядок розробки та впровадження нових товарів на комерційному підприємстві.
- •19. Інфраструктура ринку, її склад та вплив на комерційне підприємство. Стан та перспективи розвитку інфраструктури ринку в Україні.
- •20. Ринок, його сегментація. Методи визначення ємності ринку. Поняття абсолютної та відносної частки ринку комерційного підприємства.
- •21. Товарні межі ринку, методи їх визначення.
- •22. Способи розширення сфери діяльності торговельного підприємства. Вхідні бар’єри для проникнення на ринок.
- •23. Портфельний аналіз: сутність, порядок здійснення, роль в діяльності підприємства.
- •24. Канали розподілу товарів, їх види. Порядок побудови та управління каналами розподілу.
- •25. Типи розподілу товарів, умови їх застосування.
- •26. Роль та функції посередників в комерційний діяльності підприємства.
- •27. Основні типи посередників, особливості їх діяльності.
- •28. Комерційна таємниця, її захист на підприємствах.
- •29. Сутність кон’юнктури ринку, її складові. Методи аналізу і прогнозування стану ринкової кон’юнктури.
- •30. Конкурентоспроможність комерційного підприємства, способи її визначення.
- •31. Типи ринкових структур. Форми та методи конкурентної боротьби
- •32. Особливості комерційної діяльності на ринку товарів виробничого призначення.
- •33. Особливості комерційної діяльності на ринку державних установ.
- •34. Особливості комерційної діяльності в оптовій торгівлі. Завдання комерційної служби оптового торговельного підприємства.
- •38. Інформаційне забезпечення комерційної діяльності. Маркетингові дослідження, методи їх проведення.
- •40. Комерційні ризики підприємства, методи їх оцінки та зниження.
- •41. Види основних та допоміжних комерційних угод, умови їх укладання.
- •43. Способи та процедура укладання комерційного договору. Діловий етикет.
- •44. Порядок розірвання, зміни та пролонгації комерційного договору. Способи забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •45. Форми та методи оптової закупівлі товарів.
- •46. Критерії та порядок вибору постачальників.
- •51. Інтенсивність конкуренції, фактори,які її визначають. Визначення інтенсивності конкуренції за моделлю м. Портера.
- •53. Зовнішнє середовище комерційного підприємства. Сутність та форми економічної циклічності, її вплив на комерційну діяльність.
- •54. Товарооборот торговельного підприємства, методи його аналізу.
- •56. Способи припинення діяльності комерційного підприємства. Сутність, причини і процедура банкрутства.
- •57. Форми відповідальності комерційних підприємств та їх посадових осіб. Умови настання різних форм відповідальності.
- •58. Антимонопольна діяльність в Україні та світі, її вплив на комерційні підприємства.
23. Портфельний аналіз: сутність, порядок здійснення, роль в діяльності підприємства.
Сутність. Портфельний аналіз – це інструмент за допомогою якого керівництво підприємства виявляє і оцінює свою господарську діяльність з метою вкладення засобів в найбільш прибуткові або перспективні її напрями і скорочення (припинення) інвестицій в неефективні проекти. При цьому оцінюється відносна привабливість ринків і конкурентоспроможність підприємства на кожному з цих ринків. Передбачається, що портфель компанії має бути збалансований, тобто має бути забезпечене правильне поєднання продуктів, що відчувають потребу в капіталі для подальшого розвитку, з господарськими одиницями, що мають в розпорядженні деякий надлишок капіталу. Мета портфельного аналізу – це узгодження бізнес-стратегій і розподіл фінансових ресурсів між стратегічними одиницями бізнесу.
Порядок здійснення.
1. - вибір рівнів (ієрархії рівнів) в організації для проведення аналізу портфеля бізнесів.
2 - фіксація одиниць аналізу, названих стратегічними одиницями бізнесу (СОБ), для того, щоб використовувати їх для позиціювання на матрицях аналізу портфеля бізнесів. Деякі фірми розглядають СОБ як продуктово-ринкові сегменти.
3. - визначення параметрів матриць аналізу портфеля бізнесів, для того щоб мати уявлення про збирання необхідної інформації, а також для вибору змінних, по яких буде проводитись аналіз портфеля.
4. - збирання та аналіз даних. При цьому виділяються чотири найважливіших напрямки:(- привабливість галузі з позиції наявності позитивних і негативних аспектів у галузі; - конкурентна позиція фірми в галузі, яка оцінюється за ключовими характеристиками конкурентоспроможності; - можливості і загрози відносно фірми; - ресурси і кваліфікація кадрів.)
5. - побудова й аналіз матриць портфеля бізнесів, що повинні дати уявлення про поточний стан портфеля, на основі чого керівництво зможе прогнозувати майбутній стан змін.
6. - визначення бажаного портфеля бізнесів здійснюється відповідно до того, який з варіантів може краще сприяти досягнення фірмою своїх цілей.
Роль в діяльності підприємства
В даний час, портфельний аналіз , є одним з найбільш поширених серед застосовуваних західними корпораціями інструментів стратегічного управління. Покликання методів портфельного аналізу полягає в тому, щоб допомогти менеджерам зрозуміти бізнес, створити прозору систему формування витрат і прибутків у диверсифікованій компанії. Це, у свою чергу, вимагає ретельного аналізу можливостей і загроз для кожного господарського підрозділу (бізнесу-одиниці). Портфельний аналіз забезпечує менеджерів інструментом аналізу і планування портфельних стратегій для визначення зваженої диверсифікації діяльності багатогалузевої фірми. Одним з найбільш важливих напрямків використання результатів портфельного аналізу є прийняття рішень щодо реструктуризації фірми з метою використання можливостей, що відкриваються, як усередині фірми, так і поза нею.
24. Канали розподілу товарів, їх види. Порядок побудови та управління каналами розподілу.
Канали розподілу (збуту) — це сукупність фірм чи окремих осіб, які виконують посередницькі функції щодо фізичного переміщення товарів і перебирають на себе або сприяють переданню права власності на товари на шляху їх просування від виробника до споживача.
Канали розподілу можуть бути трьох видів: прямі, непрямі і змішані.
Прямі канали пов'язані з переміщенням товарів і послуг без участі посередницьких організацій. Вони найчастіше встановлюються між виробниками і споживачами, які самі контролюють свою маркетингову програму і мають обмежені цільовими ринками.
Непрямі канали пов'язані з переміщенням товарів і послуг спочатку від виробника до незнайомого учасника, а потім від нього - до споживача. Такі канали звичайно залучають підприємства і фірми, які з метою збільшення своїх ринків і обсягів збуту згодні відмовитися від багатьох збутових функцій і витрат і відповідно від певної частки контролю над збутом, а також готові дещо послабити контакти зі споживачами.
Змішані канали поєднують риси перших двох каналів товароруху. Так, підприємства машинобудівного комплексу мало використовують переваги прямих контактів з постачальниками, вони реалізують продукцію через систему посередників.
Порядок побудови При побудові каналу розподілу продукції, фірма насамперед має вирішити такі питання:
1. - який канал розподілу забезпечить найкраще охоплення цільового ринку.
2. - який канал розподілу найкраще задовольнятиме потреби споживачів цільового ринку.
3.- який канал розподілу дасть фірмі найбільший прибуток.
Порядок побудови каналів розподілу:
1. Аналіз необхідних для споживача видів обслуговування.
2. Визначення цілей та обмежень каналу розподілу.
3. Основні варіанти побудови каналів розподілу.
4. Типи та кількість торгових посередників.
5. Повноваження учасників каналу розподілу.
6. Оцінка основних варіантів побудови каналу.
7. Формування міжнародних каналів розподілу.
8. Відбір і мотивації учасників каналу розподілу.
9. Визначення структури каналу розподілу.
10. Вибір оптимального каналу розподілу.
Управління каналами розподілу — це комплекс підтримувальних та коригувальних заходів, які сприяють підвищенню ефективності діяльності каналів. Такі заходи базуються передовсім на оцінюванні результативності діяльності суб’єктів каналу розподілу.
Основною особливістю цього процесу є необхідність оцінювати незалежних суб’єктів ринкової діяльності. Тому, визначаючи види і частоту оцінювання діяльності суб’єктів каналу розподілу, необхідно передовсім виходити із загальної можливості контролювання їхньої діяльності товаровиробником. Так, якщо відносини товаровиробника і посередника базуються на відповідних контрактах, то в цих контрактах можна обумовити надання посередником ґрунтовної інформації про діяльність каналу, здійснення ним практично всіх збутових операцій, що, однак, залежатиме також і від міцності позицій самого товаровиробника на ринку. Водночас навіть «міцні», товаровиробники не завжди можуть установити потрібний контроль над каналом розподілу, бо багато хто з посередників не бачить у цьому будь-яких вигід для себе, а отже, не бажає витрачати час і кошти для надання відповідної інформації товаровиробникові.
До основних напрямків управління каналом розподілу належать відбір учасників каналу, їх мотивація і оцінка діяльності. Тому після вибору найефективніших каналів розподілу необхідно розробити і реалізувати заходи щодо управління цими каналами.
Після формування каналу розподілу перед керівництвом каналу постає завдання забезпечення його ефективного функціонування. Практично виконання цього завдання забезпечується завдяки ефективній координації, мотивації та управлінню. Без свідомої координації та реалізації відповідних дій канали не зможуть ефективно функціонувати, незалежно від способів і методів їхньої організації.