Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Панасюк К.А. Основи туризмознаства конспект лек...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
1.58 Mб
Скачать

3.5. Типи туристів

У світі спостерігається динамічне збільшення, як кількості туристів, так і кількості країн і місць, що стали популярними туристськими напрямками. Масовий туризм як культурний феномен розвивається під впливом змін, що відбуваються в суспільстві.

Як правило, основна частина туристів під час подорожі випробовує необхідність у наявності чого-небудь «знайомого», розповсюдженого в місці їхнього проживання. «Знайомими» можуть бути, наприклад, національна кухня або супутник, що говорить рідною мовою. Наявність «знайомого» дозволяє туристові почувати себе комфортніше й навіть безпечніше під час подорожі, насолоджуватися поїздкою. У людини, сформованої певним суспільним середовищем, «занурення» у чужорідне середовище здатне викликати страх і паніку.

Велике значення в адаптації туриста до «нового» мають його індивідуальні якості. Умовний підбор типових комбінацій співвідношення «нового» і «знайомого» становлять певну типологію туристів:

  1. Організований масовий турист - турист, який бажає, щоб туристичний маршрут для нього формувався заздалегідь; під час поїздки не приймає майже ніяких самостійних рішень. Співвідношення між «новим» і «знайомим» - максимум «знайомого», мінімум «нового».

  2. Індивідуальний турист - турист, який бажає, щоб туристичний маршрут для нього формувався заздалегідь, але не повністю; частково бере участь у формуванні тура, контролює час поїздки й маршрут, не обмежений рамками групи, всі послуги одержує винятково від туристичних організацій. Домінантою є «знайоме», але вже в меншому ступені.

  3. Турист-дослідник - турист, який бажає організовувати поїздку самостійно, уникаючи відомих туристичних маршрутів; віддає перевагу комфорту при здійснені подорожі. Активніше, ніж організований масовий і індивідуальний туристи, відривається від «знайомого», але при певних обставинах завжди готовий повернутися до нього. «Нове» домінує, але існує невелика прихильність до «знайомого».

  4. Турист-бродяга - турист, який бажає все виконувати самостійно, розраховуючи тільки на себе, не маючи фіксованого маршруту, графіка пересування, чіткої мети подорожі. Відкидає будь-які форми зв'язку з туристичними організаціями, вважає загальноприйнятий туризм «прісним», позбавленим привабливості. Він повністю поринає в культуру місцевості, по якій подорожує. «Нове» повністю домінує над «знайомим».

Організований масовий турист й індивідуальний турист відносяться до інституціональних (устояних) туристських форм ( взаємодія з туристськими організаціями максимальна)

Турист-дослідник й турист-бродяга відносяться до неінституційних туристських форм, які прийнято вважати «відкритими» (взаємодія з туристськими організаціями мінімальна).

Інституціональний туризм є масовим. Всі послуги з перевезення, розміщення, харчування тощо завчасно бронюються туристськими організаціями, які беруть на себе турботу про туриста від початку до закінчення поїздки. Програма тура змістовно пропонує «незнайоме», але завдання інституціонального туризму полягає в тому, щоб дати туристові можливість прийняти «незнайоме» без відчуття дискомфорту.

Нові досвід і враження, одержувані туристом, необхідно планувати й тримати під контролем. Туристу варто створювати ілюзію пригоди, крім найменшого ризику й непередбачених ситуацій. Цього можна досягати двома способами: трансформацією аттрактивних елементів; стандартизацією туристських зручностей і об'єктів.

Оскільки ролі туриста-дослідника й туриста-бродяги мають не інституціональні форми, відмінність між ними ґрунтується на ступені ризику й відчуженні від туристської системи, на їхніх взаєминах з населенням країни, якою вони подорожують.

Знайомство туриста-дослідника із країною відвідування, її культурою, населенням досить глибоко. Він намагається висловлюватися місцевою мовою, але при цьому не повністю «розчиняється» у середовищі. Прагне, на відміну від туриста - бурлаки, краще довідатися місцевих жителів, але не намагається стати одним з них. Відкриваючи нове цікаве місце, турист-дослідник «прокладає дорогу» для масового туризму, що зацікавлений у нових маршрутах. Якщо турист-дослідник представляє своєрідну інтерпретацію мандрівника, то турист-бродяга є, скоріше, мандрівником з минулих століть. По своєму світогляді й моделі подорожі турист-бродяга є феноменом: шукає незнайоме середовище й прямих контактів з місцевим населенням, подорожує без певного маршруту й розкладу, а також без конкретного місця призначення. Не шукає комфорт і живе просто, наскільки дозволяють, як правило, скромні матеріальні можливості. Як засоби пересування використовує все, що можна: велосипед, човен, попутний транспорт, багато ходить пішки. Туриста-бродягу можна виділити в особливу субкультуру, представники якої є свого роду опозицією масовому туризму. Таким чином, основною змінною, на базі якої сформована типологія туристських ролей, є співвідношенню «нового» і знайомого». Кожна туристська роль характеризується особливою формою споживчого поводження, мотивами подорожі й вибором туристського продукту.

Вивченням мотивів подорожі і як наслідок підбором туру, що найкраще відповідав би вимогам споживача, займається менеджер туристичного підприємства шляхом особистісних комунікацій. Від здатності співробітника в короткий час визначити бажання і можливості клієнта залежить успішність подальшого продажу турпродукту.

Можна виділити дев’ять типів туристів, в залежності від їх матеріального статку та туристичної мотивації, при цьому чим ширше мотив подорожі і вища ціна туру, тим більший діапазон часу в який він може бути здійснений (рис. 3.3).

висока

Дорого, отже престижно

Відомі і/або заможні люди

Хочу туди, не знаю куди, куплю те, не знаю що

На людей подивитися та себе показати

Багато, але не дорого

Не знаю чого бажаю,

але якісного

М

низька

ені б туди, де зараз мене не має

«Дешево та сердито»

Не впевнений чого бажаю, але згоден на мало

мотив

широкий

вузький

Рис. 3.3. Матриця типів туристів

В нижньому ряду матриці представлені особи, що не мають можливості часто відпочивати. До типу «мені б туди, де зараз мене не має» відносяться люди, що прагнуть позбутися певного фізичного та психологічного навантаження, стресу. Для них важливо виїхати за межі звичного середовища. Головним критерієм є ціна і дати відпочинку, бо залежать від графіку роботи.

До типу «дешево та сердито» відносяться особи, що за мінімально можливу ціну прагнуть отримати найширший спектр послуг – основних та додаткових. Звертаються до співробітника турпідприємства змінюючи умови відпочинку. Бувають не задоволені, насамперед з суб’єктивних причин.

«Не впевнений чого бажаю, але згоден на мало» ‑ цей тип туристів розглядає кілька варіантів турів у наявному ціновому діапазоні. Покладаються на думку менеджера. Приймає участь в туристичних програмах типу «фортуна». Якщо не мали нічого кращого, завжди будуть задоволені.

Другий ряд матриці представляє середній клас. «На людей подивитися та себе показати» ‑ це особи, що чергують працю з відпочинком. Віддають перевагу відпочинку за типом обслуговування «all inclusive». Протягом спілкування з менеджером змінюють бажані дестинації, пропонують розглянути результати їх власного пошуку, довіряють думці «третіх осіб».

«Багато, але не дорого» прагнуть отримати туристи, які мають чітку уяву про те, що бажають отримати. Тур планують заздалегідь, користуються послугою «раннє бронювання». Можуть відпочивати кілька разів на рік – тури вихідного дня і одна повноцінна відпустка.

«Не знаю чого бажаю, але якісного». Туристи цього типу подорожували раніше і бажають отримати сервіс не гірше. Мають певне грошове обмеження. Згодні з думкою «ліпше рідше проте краще». Прислуховуються до порад менеджера, можуть погодитися на поїздки типу «гарячий тур» за умови відповідності якості їх очікуванням.

Верхня ланка матриці включає заможних осіб. До категорії «дорого, отже престижно» увійшли переважно ті, що раніше не подорожували, бо не мали вільного часу. Купують дорогі тури за умови, що вони чули (від знайомих, по телебаченню або з інших джерел) про високий клас курорту, готелю тощо. Обов’язковою умовою є іміджевий характер турпродукту, до якого вони включають високу ціну. Віддають перевагу послугам, що дозволяють підкреслити заможний статус. Відпочивають в сезон пік. Конфліктують з персоналом турпідприємства і/або приймаючої сторони, якщо вважають, що до них відносяться без належної поваги.

ВІП. Відпочивають в зручний для себе час, можливо кілька раз на рік. Не бажають відмовлятися від традиційних для себе умов життя та прагнуть отримати повний комплекс індивідуальних послуг. Приділяють увагу безпеці подорожі.

«Хочу туди, не знаю куди, куплю те, не знаю що». Багато подорожують, пересичені «масовими напрямами» та «відомими курортами». Бажають екзотичного відпочинку, незвичних послуг. Мотив подорожі один – здивуватися, але може бути кілька очікуваних – комфорт, безпека. Готові оплатити дуже дорогі тури. Наприклад, подорож до орбітальної станції.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.