- •1 Предмет і завдання хімі. Основні етапи розвитку хімії. Зв*язок хімії з іншими природничими ауками.
- •2 Роль хімії в народному господарстві, медицині. Хімія та екологія.
- •3 Основні поняття і закони в хімії. Хімічні та фізичні явища. Атомна і молекулярна маса.
- •Основні поняття і закони в хімії
- •7 Періодичний закон та періодична система елементів д.І. Мендєлєєва, структура періодичного хімічних елементів. Значення періодичного закону.
- •Значення періодичного закону:
- •8 Будова атома: ядро, енергетичні рівні. Електронні конфігурації атомів елементів в основному та збудженому стані.
- •Типи хімічних зв’язків:
- •11 Типи хімічних реакцій. Типи кристалічних граток.
- •Кристалічні гратки:
- •12 Оксиди.
- •Застосування
- •20 Сильні і слабкі електроліти. Дисоціація кислот, основ. Солей на іони.
- •21 Галогени. Хлор. Якісна реакція на хлорид – іон.
- •22 Сульфур. Алотропні модифікації сульфуру. Застосування.
- •23 Оксинен. Алотропні модифікації оксисену. Застосування.
- •24 Оксид Сульфуру (IV).
- •Хімічні властивості
- •25 Сульфур(VI) оксид
- •26 Сульфатна кислота.
- •27 Нітроген. Будова молекул
- •Якісна реакція
- •31 Фосфор. Алотропні модифікації.
- •Поширення в природі
- •32 Сполуки фосфору. Якісна реакція. Біологічне значення. Фосфатні добрива.
- •33 Карбон. Алотропні модифікації. Поняття про адсорбцію, застосування.
- •Фізичні властивості Алотропні модифікації
- •34 Оксиди карбону. Карбонатна кислота та її солі. Якісна реакція. Твердість води та способи її усунення. Кругообіг Карбону в природі.
- •36 Силіцій (4) оксид. Силікатна кислота. Силікати. Поняття про будівельні матеріали.
- •Хімічні властивості силіцій(IV) оксиду
- •37 Загальна характеристика металів.
- •Залежність швидкості реакцій від різних чинників
- •Хімічна рівновага
- •2 Теорія хімічної будови органічних сполук о. М. Бутлерова
- •3 Класифікація органічних сполук. Поняття про функціональні групи. Ізомерія
- •Класифікація
- •Найважливіші класи органічних сполук
- •4 Електронна будова атома Карбону. Основний і збуджений стан атома Карбону.
- •5 Алкани.
- •6 Фізичні і хімічні властивості насичених вуглеводнів. Добування, застосування
- •16 Одноатомні спирти
- •17 Фізичні та хімічні властивості одноатомних спиртів. Застосування. Отруйність спиртів та їх згубна дія на організм людини.
- •18 Багатоатомні спирти. Етиленгліколь і гліцерин
- •24 Одноосновні карбонові кислоти
- •Значення жирів
- •28 Мила
- •Класифікація
- •Добування:
- •30 Амінокислоти
- •Класифікація
- •Класифікація
- •Хімічні властивості
- •Рибосомний синтез
- •Нерибосомний синтез
- •33 Вуглеводи. Глюкоза. Сахароза
- •Класифікація
- •34 Полісахариди
- •35 Крохмаль і целюлоза
- •36 Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімерні матеріали. Синтетичні волокна і синтетичні каучуки, утворення гуми. Застосування полімерних матеріалів
- •37 Генетичний зв*язок між органічними і неорганічними речовинами.
- •40 Хімія і екологія.
Значення жирів
У харчуванні
Жири - важливий продукт харчування людини. Жири становлять головний компонент таких продуктів харчування, як вершкове масло, рослинні олії, маргарин, смалець. Багато жирів містится у свинячому салі та у сирі.
Значення жирів у харчуванні різноманітне. Недостатнє надходження жирів у їжу негативно впливає на різні види обміну речовин, функціональний стан окремих органів і систем і, у підсумку, на працездатність і опірність організму несприятливим чинникам навколишнього середовища, у тому числі інфекційним агентам.
У промисловості
Деякі жири (здебільшого рослинного походження) використовуються для виробництва мила.
28 Мила
Ми́ло — розчинна у воді мийна речовина; як хімічний продукт являє собою відносно складне з'єднання жирних кислот з лугами, а за своєю будовою відноситься до класу солей. Випускається в твердому стані, рідкому, а також у вигляді порошку і гранул.
Мийними засобами називаються натуральні й синтетичні речовини з дією, що очищає, особливо мило й пральні порошки, застосовувані в побуті, промисловості й сфері обслуговування
Мило одержують у результаті хімічної взаємодії жиру й луги. Швидше за все, воно було відкрито по чистій випадковості, коли над багаттям жарили м'ясо, і жир стік на золу, що володіє лужними властивостями
Мило й синтетичні мийні засоби містять речовини, що підвищують змочувальні властивості води за рахунок зменшення сили поверхневого натягу. Ці речовини називаються активними-поверхнево-активними (УПАВШИ), оскільки діють на поверхні рідини ( маються на увазі всі границі, не тільки верхня).
Саме через поверхневий натяг вода сама по собі не має достатню дію, що чистить. Вступаючи в контакт із плямою, молекули води притягаються друг до друга замість того, щоб захоплювати частки бруду. Інакше кажучи, вони не змочують бруд.
29 Аміни
Амі́ни — азотовмісні органічні хімічні сполуки, похідні амоніаку (NH3), в якому атоми гідрогену заміщені однією чи багатьма групами інших атомів — вуглеводневими радикалами.
Класифікація
• класифікація за кількістю вуглеводневих радикалів, що заміщують атоми Гідрогену у молекулі аміаку
первинні аміни, наприклад, метиламін*;
вторинні аміни, наприклад, диметиламін*;
третинні аміни, наприклад, триметиламін*.
• класифікація за будовою вуглеводневих радикалів
аліфатичні аміни, наприклад: метиламін*;
ароматичні аміни, наприклад, анілін (феніламін)*.
Залежно від природи радикалів аміни називаються: аліфатичними, ароматичними та гетероциклічними. Нижчі аліфатичні аміни — гази, вищі — рідини й тверді речовини. Найважливішим ароматичним аміном є анілін.
Аміни проявляють основи властивості через наявність у атома нітрогену неподіленої електронної пари. Однією з важливих реакцій аліфатичних амінів є взаємодія їх з HNO2: первинні аміни при цьому утворюють спирти, вторинні — нітрозаміни, третинні не реагують. Ароматичні первинні аміни з HNO2 утворюють діазосполуки.
Аміни широко використовуються в анілофарбувальній та хімічно-фармацевтичній промисловості, наприклад, як складники реагентів при флотації та масляній агломерації (грануляції, флокуляції) вугілля.
Анілі́н — C6H5NH2 (амінбензол, феніламін), найпростіший ароматичний амін.
Безбарвна рідина, малорозчинна у воді, змішується з спиртом, ефіром, бензолом; Під впливом повітря швидко темніє, стає коричневою. Пара його отруйна. t° кип. 184,4°, t° плав. — 6°.
Анілін — одна з найважливіших органічних речовин
Амінобензол утворює солі з мінеральними кислотами. Під дією азотистої кислоти на солі аніліну утворюються діазосполуки, які широко застосовують у виробництві барвників. Застосовується також у виробництві фармацевтичних препаратів, вибухових речовин, полімерів, прискорювачів вулканізації каучуку.
Синтезував амінобензол 1842 року видатний російський хімік М. М. Зінін відновленням нітробензолу сірчистим амонієм Реакція Зініна. Зараз анілін одержують відновленням нітробензолу шляхом нагрівання з чавунними стружками і соляною кислотою. Велику кількість аніліну синтезують на Рубіжанському хімічному комбінаті.
Якісні реакції на анілін: 1. Взаємодія з хлорним вапном 2. окиснення хромовою сумішшю.