§ 3. Міжнародний факторинг Програмні питання
Суть міжнародного факторингу як самобутнього виду міжнародних фінансових послуг.
Види міжнародного факторингу.
Переваги та вади прямого факторингу.
Значення міжнародного факторингу в системі світогосподарських зв`язків.
Основні поняття
Міжнародний факторинг
Фактор
Фактор-фірма
Факторингова компанія
Валютний ризик
Комісійні
Прямий факторинг
Опосередкований факторинг
У світі спостерігається тенденція до чіткого виділення в окремі види діяльності таких ще порівняно недавно суто банківських послуг, як факторинг і форфейтинг.
Міжнародний факторинг – це вид міжнародної послугової діяльності у сфері міжнародного фінансування, при якому постачальник товарів віддає короткотермінові вимоги за товарними угодами факторинговій компанії (фактор-фірмі, фактору) з метою негайного отримання більшої частини платежу (як правило, 70-90% платежу вже за 2-3 дні), гарантії повного погашення заборгованості, зниження витрат при проведенні розрахунків.
Іншими словами, суть міжнародного факторингу зводиться до того, що фактор-фірма погоджується звільнити експортера від фінансового тягаря експортної угоди. Особливо від очікування платежу від закордонних покупців, для того, щоб експортер зміг зосередитися на своїй безпосередній діяльності: виробництво, маркетинг і продаж товарів.
Таким чином, відбувається поділ функцій: вивезення, включаючи відправлення. Товарів, оформлення документації й передача транспортних документів здійснюються експортером, але кредитування в узгоджених межах складає обов’язки фактора.
Значення міжнародного факторингу:
спрощує отримання експортером грошей під час ділових операцій, що прискорює процес кругообігу його капіталу;
захищає експортера від ризику неплатежу;
дозволяє зменшити витрати на заробітну плату та інші операції, пов’язані з трудомісткою роботою щодо перевірки платоспроможності своїх клієнтів і проведення бухгалтерського обліку по відношенню до своїх вимог, оскільки ці проблеми перебирає на себе фактор;
сприяє посиленню дисципліни погашення боргів, так як факторинговій компанії легше заставити покупця заплатити вчасно, адже більшість фактор-фірм функціонують у царині банківської системи, з якою жодна фірма-споживач не захоче конфліктувати шляхом порушення термінів платежу, щоб не зіпсувати своє реноме;
дозволяє уникнути валютних ризиків;
дозволяє експортеру уникнути позики грошей для продовження власного виробництва.
Міжнародний факторинг поділяють на:
прямий факторинг (див. рис. 10.3а), який передбачає наявність трьох суб’єктів: виробника (В), факторингової компанії з експорту (ФКе) і покупця товару (П), котрий одночасно є ще й боржником (позичальником), і при цьому перші два суб’єкти знаходяться, як правило, на території одної країни, а покупець – на території іншої;
непрямий (опосередкований) факторинг (див. рис. 10.3б), при якому вже передбачено чотири головні діючі особи: виробник (В), фактор з експорту (ФКе), фактор з імпорту (ФКі) і покупець (П). Фактор з експорту не вступає в безпосередні відносини з іноземним покупцем, а з фактором з імпорту, котрий знаходиться в країні імпортера.
Перевагою прямого факторингу є менша кількість посередників, а відповідно й менші витрати на факторингові послуги. Перевага опосередкованого факторингу полягає в тому, що і фактор з експорту, і фактор з імпорту мають справу кожен зі своїм клієнтом, кредитоспроможність якого вони добре знають, а також обидва фактори при здійсненні факторингової операції вступають у відносини один з одним без великого ризику, так як вони, як правило, є давніми контрагентами.
Після отримання від покупця належних коштів, фактор-фірма виплачує виробнику решту суми фактору. Вирахувавши з неї процент за кредит і комісійні за послуги. Термін кредиту за факторингом, як правило, складає від 90 до 120 днів, а процентна ставка на 2-4% вища за офіційну облікову ставку. Комісія, що вираховується фактором за послуги, складає до 2% від вартості контракту.