Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Р_11.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
181.76 Кб
Скачать

РОЗДІЛ 11. МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ ВІДНОСИНИ

§ 1. Специфіка міжнародних транспортних відносини Програмні питання

Економічна природа міжнародних транспортних відносин.

Особливості транспортної продукції.

Фактори, що впливають на вибір транспорту при міжнародних перевезеннях.

Структура перевізних операцій.

Основні поняття

Інфраструктура

Міжнародні транспортні відносини

Перевезення

Вантаж

Пасажир

Переміщення вантажу

Перевізник

За традицією транспорт відносять до інфраструктури, а тому не дивно, що міжнародні транспортні відносини не виділяються, як форма міжнародних економічних відносин, хоча вони саме такими є. Адже міжнародні валютні чи кредитні відносини також є щонайінфраструктурнішими по відношенню до світового виробничого процесу, але про них не забувають, як про форму МЕВ. Щоправда, є певні суттєві відмінності між названими формами МЕВ: якщо валюта може бути міжнародною, то транспорт завжди залишається суто національним. Але якщо поглянути глибше, з позицій відносин власності, то і валюта, як об’єкт відноси, також завжди має чіткого національного власника.

Визначити міжнародні транспортні відносини можна як форму міжнародних економічних відносин, які виникають між суб’єктами світової економіки з приводу переміщення (перевезення) вантажів і людей з одних країн в інші. Транспорт забезпечує міжнародні сполучення, тому можна говорити про те, що він створює продукцію послугового типу, котра має вигляд перевезень чи переміщень вантажів та людей.

Особливості транспортної продукції:

  • не має речового вигляду;

  • має вартість (на її виготовлення витрачається праця, енергія, матеріальні засоби) і споживну вартість (є корисною для споживачів);

  • споживається у вигляді імпорту (адже плата за транспортні послуги лягає на плечі імпортера), а тому для країни-власника транспортних засобів є експортною продукцією.

Загалом прийнято ділити транспорт на водний, сухопутний і повітряний. Водний, у свою чергу, поділяється на морський і річковий, сухопутний – на залізничний, автомобільний і трубопровідний.

Є декілька факторів, що впливають на вибір виду транспорту для перевезення вантажів чи людей. Ось основні з них:

  • вид вантажу;

  • відстань і маршрут перевезення;

  • фактор часу;

  • вартість перевезення.

Наприклад, при перевезенні дешевих масових вантажів (гравій, пісок тощо) транспортні витрати складають до 90-95% повних витрат, що йдуть на їхні видобування та доставку. При перевезеннях більшості товарів ця цифра складає 10-15%, а в цінах особливо цінних товарів (космічна техніка, суперЕОМ, турбогенератори) транспортні витрати ледве помітні – 1-1,5%.

Товар проходить складний шлях від експортера до імпортера і далеко не часто його перевозять одним видом транспорту. За час такого перевезення виникають різноманітні відносини між різними суб’єктами. Окрім експортера та імпортера тут і перевізники, і експедитори, і стивідори, і докери, і багато інших. Тобто міжнародні транспортні відносини являють собою досить самостійну систему різноманітних відносин, в основному економічного характеру.

Якщо у перевезеннях бере участь один з видів транспорту, то це називається прямим одновидним міжнародним сполученням. Якщо два і більше, то – комбінованим (змішаним) міжнародним сполученням. Якщо ж у перевезеннях беруть участь два і більше види транспорту, але оформлено це перевезення одним транспортним документом на всі види транспортування, то таке перевезення називають прямим змішаним міжнародним сполученням.

Загалом перевезення товару складається з трьох основних етапів:

  • перевезення територією країни-експортера;

  • перевезення транзитною чи морською ділянкою;

  • перевезення по територією крани-експортера.

Крім перевезень як переміщень вантажу чи людей, за час загального перевезення здійснюються й інші види транспортних і просто наземних операцій:

  • розвантаження з одних видів транспорту і навантаження на інші в проміжних пунктах;

  • тимчасове складування в проміжних пунктах;

  • переоформлення перевізних документів;

  • виконання митних вимог та формальностей та інше.

Для більш чіткого розуміння функцій деяких суб’єктів варто знайти їм визначення. Отже, перевізник – це довільна особа, котра укладає контракт (або від імені якої украдається контракт) на перевезення товарів тим чи іншим шляхом. Експедитор – це посередник, який організовує від імені експортера перевезення вантажів перевізниками, а також їх супроводжує. Експедиторів ще називають фрахтовими агентами, комісіонерами, брокерами. Стивідор – це оператор вантажного терміналу в морському чи річковому порту, в аеропорту, на залізничній і автомобільній станції. За час міжнародного перевезення товари по декілька разів переходять від перевізників до стивідорів і навпаки, а це означає, що по декілька разів міняються суб’єкти, котрі відповідають за вантаж.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]