РОЗДІЛ 8. МІЖНАРОДНІ ВИРОБНИЧІ ВІДНОСИНИ
§1. Загальний підхід до визначення суті міжнародних виробничих відносин Програмні питання
Суть міжнародних виробничих відносин.
Міжнародний поділ праці як основна умова існування і розвитку міжнародного виробничого співробітництва.
Діалектичне співвідношення міжнародної спеціалізації виробництва і міжнародної кооперації виробництва.
Основні форми і напрямки розвитку міжнародного виробничого співробітництва.
Основні поняття
Міжнародні виробничі відносини
Міжнародний бізнес
Міжнародне виробниче співробітництво
Матеріальне виробництво
Матеріальні блага
Міжнародний поділ праці
Міжнародна виробнича спеціалізація
Міжнародна кооперація виробництва
Насамперед варто визначитись з поділом понять “міжнародне виробниче співробітництво”, “міжнародний бізнес” і “міжнародна виробнича кооперація”. В економічному розумінні бізнес є економічною діяльністю, яка приносить зиск (прибуток, дохід). Міжнародний бізнес, з одного боку, багатогранний, а тому охоплює усі сфери економіки. З іншого боку, він в основному зводиться до ділових відносин мікрорівня, а на макрорівні містить в собі тільки бізнесову діяльність держав і міжнародних організацій.
Міжнародне виробниче співробітництво пов’язане тільки з виробництвом речових товарів (матеріальних благ: засобів виробництва і предметів побутового споживання) на мікрорівні і з налагодженням виробничих зв’язків, домовленостями між країнами про спільне виконання певних глобальних виробничих проектів, виробничих програм на макрорівні. Воно представляє тільки одну з форм МЕВ, а міжнародний бізнес є частиною усієї системи міжнародних економічних відносин, тобто сукупністю частин усіх їхніх форм, які здійснюються на мікрорівні. Це означає, що міжнародне виробниче співробітництво і міжнародний бізнес мають спільну пересічну область (рис. 8.1), але не покривають одне одного.
Що ж стосується поняття “міжнародна виробнича кооперація”, то тут пояснення просте: “кооперація” в перекладі українською мовою є “співробітництвом”, а тому “міжнародна виробнича кооперація” і “міжнародне виробниче співробітництво” – це одне і те ж.
Рис. 8.1. Поєднання понять “міжнародний бізнес” і “міжнародні виробничі відносини”.
Міжнародні виробничі відносини – це форма МЕВ, тобто це такі відносини, які виникають між людьми з приводу виробництва матеріальних благ в умовах безмежності потреб, обмеженості ресурсів і на основі міжнародного поділу праці.
При цьому варто зазначити, що в цьому визначенні спеціально виділяється виробництво саме матеріальних виробів, оскільки за ширшим розумінням люди виробляють не тільки матеріальні речі, а й послуги, інформацію, які об’єктами інших форм МЕВ. Під матеріальними благами слід розуміти речовинні вироби, які фізично можна побачити і/або виміряти, і/або зважити, і/або визначити за допомогою спеціальних приладів лабораторним способом (газ, електрика) і використовувати для виробничого чи індивідуального споживання.
Міжнародні виробничі відносини, як і інші форми МЕВ, базуються на міжнародному поділі праці, але саме при розгляді міжнародного виробничого співробітництва особливо помітно проявляться взаємопов’язані процеси міжнародної спеціалізації та кооперації.
У другому розділі зазначалося, що міжнародний поділ праці має дві взаємодоповнюючі форми:
міжнародну спеціалізацію діяльності людини;
міжнародну кооперацію різних видів діяльності людини.
У цьому розділі розглядається тільки виробничий аспект міжнародної спеціалізації, тобто міжнародна спеціалізація виробництва, і виробничий аспект міжнародної кооперації – міжнародна виробнича кооперація. Якщо зіставляти міжнародну спеціалізацію виробництва і міжнародну виробничу кооперацію, то легко можна побачити, що вони діалектично доповнюють одна одну, і при цьому остання є похідною від першої. Також неважко запримітити, що міжнародна виробнича кооперація цілком попадає під критерії поняття “міжнародні економічні відносини”, тоді як міжнародна спеціалізація виробництва тільки частково відноситься до сфери МЕВ, а решта є елементом інфраструктури МЕВ.
У літературі часто не розділяють цих явищ і подають, як одне ціле економічне явище під назвою “міжнародна спеціалізація й кооперування виробництва”, що до певної міри збіднює розуміння суті цих взаємодоповнюючих явищ і окреслення їхньої ролі в розвитку усієї системи МЕВ.
Міжнародне виробниче співробітництво здійснюється в різних напрямках, логіку одного з яких розкриває така його структура:
енергетичне співробітництво;
співробітництво в сировинному виробництві;
кооперація у сфері переробного виробництва;
агропромислове співробітництво.
Наведені складові міжнародного виробничого співробітництва не можуть відриватися одне від одного, оскільки не існує чіткої різниці на стиках кожної з цих сфер. Може бути співробітництво в рамках повного виробничого циклу. Наприклад, важко знайти чи добре окреслити границю, яка би безкомпромісно розмежовувала сировинне співробітництво від агропромислового чи енергетичного, так як енергоносії часто бувають сировиною для промисловості, як, між іншим, і сільськогосподарська продукція, яка служить сировиною не тільки для харчової чи легкої промисловості, а й для важкої. До того ж, агропродукція використовується і в енергетичній сфері.