2.4. Вступ

У вступі розкривають суть проблеми та її наукове чи практичне значення, стан дослідження теми провідними вченими й фахівцями, зазначаючи майже розв’язані завдання, невирішені проблеми, що існують у цій галузі. Актуальність теми розкривають шляхом критичного аналізу й порівняння з відомими розв'язаннями проблеми, обґрунтовують значенням роботи для розвитку науки чи практики на користь України («...що і зумовило вибір теми»). При формулюванні мети дипломної роботи визначають конкретні завдання, які необхідно вирішити відповідно до визначеної мети, наприклад: «Відповідно до пунктів плану було поставлено та вирішено такі завдання:... вивчити…, встановити…., виявити…., обґрунтувати…, визначити… тощо». Точне формулювання завдань та опис їх вирішення і є змістом розділів дипломної роботи.

У вступі визначають предмет та об'єкт дослідження. Об'єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення: «Об'єктом дослідження обрано…». Предмет міститься в межах об’єкта. Об'єкт і предмет роботи як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом роботи.

У вступі обов’язково вказують методи дослідження, які використовують. Їх коротко перераховують та змістовно визначають, що саме досліджувалось тим чи іншим методом: «У роботі використано ... методи збирання інформації, ... методи оброблення інформації…». Крім того, характеризують основні джерела отримання інформації (офіційні, наукові, літературні) та вказують методологічні засади проведеного дослідження: «Інформаційною базою слугували вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси, інформація з Інтернет та фактичні дані з діяльності....(об'єкт)».

Вступ завершують характеристикою структури роботи, тобто наводять перелік її структурних елементів.

Обов'язково слід зазначити, які нові наукові положення (практичні рекомендації) запропоновані в дослідженні студентом особисто. Якщо дипломант виступав з результатами дослідження на студентських наукових конференціях, має відповідні публікації, то про це також слід написати у вступі.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 4-5 сторінок. Структуру вступу див. у додатку В.

2.5. Основна частина роботи

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають із нової сторінки. Основному текстові кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

У розділах основної частини подають огляд літератури за темою й вибір напрямів досліджень; виклад загальної методики та основних методів досліджень; проведені теоретичні дослідження й розрахунки; аналіз та узагальнення результатів досліджень.

У першому розділі (теоретичному) розглядають загальні теоретичні підходи до теми, що досліджується. В огляді літератури студент відзначає основні етапи розвитку наукової думки щодо своєї проблеми. Обов'язковим елементом аналізу теоретичних поглядів різних науковців є порівняння їх точок зору (наявність наукової дискусії). Стисло, критично висвітлюючи публікації, студент повинен назвати ті проблеми, які потребують дослідження, а, отже, визначити своє місце в розв'язанні проблеми.

За потреби текст ілюструють табличними та графічними матеріалами, схемами, графіками, діаграмами тощо. Використання опублікованих статистичних даних повинне мати обов'язкове посилання на джерела.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, утвердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження. Тобто чітко визначене теоретичне поле роботи дає змогу перейти в наступному розділі дипломної роботи до конкретного аналітичного дослідження.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу дипломної роботи і повинен завершуватися висновками. Обсяг таких висновків повинен становити не більше 0,5 сторінки, а зміст їх полягає у стислому формулюванні власного погляду на проведений теоретичний аналіз джерел і визначенні основних думок.

У наступних розділах викладають результати власних досліджень. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній темою роботи.

У другому розділі дипломної роботи (аналітико-дослідницькому) студент має поєднати набуті теоретичні знання та свої вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій для проведення дослідження. Розділ може містити 2-3 підрозділи.

Можливі такі варіанти назв другого розділу роботи:

Характеристика ... (предмет дослідження) на... (об'єкт дослідження)

Сучасний стан.....(предмет дослідження) на.....(об'єкт дослідження)

Дослідження ... (предмет) на......(об'єкт дослідження).

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми супроводжують тлумаченням та висновками, що дозволяють визначити сутність управлінських процесів, їх особливості, тенденції, створюють базу для виявлення невикористаних резервів. Джерелом інформації є планові й фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань й обстежень та інші методи збирання первинної інформації, що використовує студент.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та опрацювання даних, на основі яких виконують кваліфікований аналіз та обґрунтовують пропозиції.

Обсяг другого розділу повинен знаходитися у межах 30-35% загального обсягу дипломної роботи. У висновках подають перелік основних результатів аналізу обраної теми на прикладі об'єкта дослідження.

Завданням третього, проектно-рекомендаційного розділу, є розроблення конкретних рекомендацій, пропозицій, а також (для робіт економічного напряму) моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації (розроблення стратегій, бізнес-плану, консультативного проекту, реінжинірингу бізнес-процесу) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першій частині роботи, а також висновків з дослідження, проведеного у другому розділі роботи.

Можливі такі варіанти назв третього розділу роботи:

Удосконалення ....(предмет дослідження) на ....(об'єкт дослідження).

Шляхи вдосконалення .... (предмет дослідження) на .... (об'єкт дослідження).

У дипломних роботах економічного напряму третій розділ роботи повинен містити детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації відповідно до напрямку дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, проведеного у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані студентом удосконалення та інновації підкріплюють розрахунково-кількісним обґрунтуванням.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. Приклади висловлювань: «Як свідчить аналіз, проведений у підрозділі 2.1, у...... існує такий істотний недолік, як..... Для успішного подальшого розвитку.... можна запропонувати...»; «З метою....., можна запровадити......» тощо.

Пропозиції повинні враховувати найсучасніший світовий досвід (студент демонструє свою освіченість та менеджерський світогляд), але якщо конкретна пропозиція зараз нездійсненна для об'єкта дослідження, потрібно обов'язково пояснити причину (відсутність коштів, недосконалість законодавства, непідготовленість кадрів, інфляція, нестабільність економіки та політики тощо), тобто студент демонструє реалізм мислення та знання проблем реального об'єкта.

Обсяг третього розділу може складати до 40% загального обсягу дипломної роботи. У висновках (загальний обсяг 1-2 сторінки) до третього розділу роботи стисло викладають зміст основних розробок та пропозицій щодо вдосконалення управління у сфері вирішення виявлених проблем в процесі функціонування об'єкта дослідження, а також обґрунтований ним можливий ефект від їх впровадження в практику.