
- •1. Концепція сучасного операційного менеджменту в системі управління
- •2. Сутність операційного менеджменту
- •3. Науково-організаційні основи курсу, предмет науки, мета і завдання курсу
- •Структура та зв'язок дисципліни з іншими предметами
- •5. Еволюція розвитку операційного менеджменту
- •6. Завдання менеджера у сфері виробництва
- •7.Формування операційних систем
- •8. Модель підприємства як відкритої системи
- •9. Класифікація операційних систем
- •1. За природою (типом середовища):
- •2. За рівнем невизначеності природи (середовища)
- •10. Ситуаційний підхід до виробництва
- •11. Оперативне управління виробництвом
- •12. Функції, завдання та основні вимоги до оперативного управління виробництвом
- •13. Види систем оперативного управління
- •15. Організація виробничих процесів на підприємстві
- •16. Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації
- •2. За характером впливу на предмет праці :
- •18. Принципи організації виробничих процесів; їх вплив на ефективність господарської діяльності підприємства
- •19, Принцип спеціалізації виробничих процесів, форми спеціалізації дільниць та цехів
- •20. Економічна ефективність різних форм спеціалізації.
- •21. Принцип пропорційності виробничих процесів, його роль та використання в управлінні виробництвом.
- •22. Принцип ритмічності, його використання в управлінні виробництвом
- •23. Принцип надійності, його використання в управлінні виробництвом
- •24. Організація виробничих процесів в просторі та часі.
- •25. Побудова виробничих процесів в часі: часові характеристики виробничих процесів.
- •26. Характеристика та формування виробничого циклу:види руху деталей по операціях; сфера розповсюдження та економічна ефективність
- •27. Шляхи скорочення виробничого циклу, екон. Ефект. Скорочення циклу.
- •28.Періодичність виробництва, різновидність періодичності виробництва, фактори, які впливають на періодичність виробництва.
- •29. Графічна інтерпретація часу виготовлення виробничої програми
- •30. Просторова х-ка виробничого процесу: планіровка обладнання при різних формах спеціалізації цехів та дільниць. Оптимізація планіровки обладнання
- •31,32. Типи виробництва, їх х-ка
- •33. Фактори, які впливають та формують типи виробництва
- •34. Характеристика роб. Місць у різних типах в-цтва
- •35. Розрахункові показники типів в-цтва, їх використання в управл. В-цтвом
- •36. Організація технічної підготовки в-цтва на п-стві
- •37. Сутність та задачі технічної підготовки в-цтва
- •38. Головні етапи технічної підготовки, їх зміст та спрямованість
- •39.Склад та етапи конструкторської підготовки в-цтвом
- •40. Експерементальна база конструкторської підготовки
- •41. Технологічність конструкторської машини. Показники технологічної конструкції.
- •42. Склад та етапи технлогічно підготовки
- •43. Типізація технологічних процесів
- •44. Оцінка ефективності нових технологічних процесів
- •46. Фва у с-мі підготовки в-ва
- •48. Принципи фва
- •49. Поняття ф-ції, функц.-вартісна діаграма
- •50. Методика проведення фва
- •51. Економіко-математичне моделювання у системі фва.
- •52. Організація допоміжних та обслуговуючих виробничих процесів.
- •53. Організація інструментального виробництва та обслуговування на підприємстві.
- •54. Місце, роль та склад інструментального виробництва та обслуговування
- •55. Інструментальний цех, характеристика виробничого процесу та техніко-економічні показники.
- •56. Визначення потреби в інструменті на виробництво продукції, методи нормування запасів інструменту
- •57. Організація роботи ціс (центральний інструментальний склад), система управління роботою інструментального складу
- •58. Організація ірк (інструментально-роздавальна комора): методи забезпечення та контролю інструменту на робочих місцях
- •5 9. Організація роботи заточного відділення у цехах основного виробництва.
- •60. Організація ремонтного виробництва та обслуговування на підприємстві
- •61. Місце, роль та склад ремонтного виробництва та обслуговування
- •62. Ремонтний цех, характеристика його виробничого процесу та техніко-економічні показники
- •63. Система ппр та її призначення
- •64. Склад та розробка нормативної бази системи ппр
- •65. Види ремонту у системі ппр
- •66. Побудова графіків ремонту обладнання
- •67. Організація транспортного обслуговування
- •68. Місце, роль транспортного обслуговування на підприємстві
- •69. Класифікація транспортних засобів
- •70. Визначення вантажообігу та вантажопотоку
- •71. Вибір та розрахунок транспортних засобів
- •72. Управління транспортним господарством, техніко-економічні показники транспортного господарства
- •73. Управління результативністю операційної системи
- •74. Показники результативності функціонування операційних систем
- •75. Контроль та регулювання продуктивності операційної системи
- •77. Управління потоковим виробництвом
- •78. Загальна характеристика та різновиди потокового виробництва
- •79. Розрахунок параметрів одно предметних потокових ліній
- •80Розрахунок параметрів багатопредметних потокових ліній
- •81. Класифікація технологічних процесів
- •82. Організація та управління матеріально-технічним постачанням
- •83. Організація та управління енергетичним обслуговуванням виробництва
25. Побудова виробничих процесів в часі: часові характеристики виробничих процесів.
Тривалість виробничого циклу залежить від: трудомісткості виготовлення готового виробу, що визначається технічно обґрунтованими нормами часу; часу виконання допоміжних операцій; часу природних процесів; тривалості перерв у виробничому процесі; кількості предметів праці, які одночасно запускаються у виробництво; виду руху оброблюваного предмета по операціях виробн процесу.
Структура виробн циклу складається з часу вир-тва й перерв.
Час виробництва складається з тривалості виконання технологічних операцій (Ттех); допоміжних операцій: підготовчо-завершальних (tпз), транспортно-складських (tт), контрольних (tк); природних операцій (tпр).
Час перерв ділиться на перерви в робочий час і в неробочий час. Останні так звані регламентовані перерви (між змінами, на обід, святкові та вихідні дні). Перерви в робочий час складаються з перерв партіонності, міжопераційного (tмо), міжцехового (tмц) і міжзмінного очікування.
Перерви партіонності виникають під час оброблення деталей партіями, коли кожна деталь, що надходить на робоче місце у складі партії аналогічних деталей, пролежує двічі: один раз до початку оброблення, а другий раз до закінчення оброблення всієї партії перед її транспортуванням на наступну операцію. Ці перерви розраховуються разом із тривалістю технологічних операцій і складають операційний цикл (То).
Перерви міжопераційного очікування виникають через неузгодженість тривалості суміжних операцій технологічного процесу, що зумовлює простої предметів праці до моменту звільнення робочих місць для проходження обробки на черговій операції.
Перерви міжцехового очікування виникають за різночасного виготовлення деталей, що входять до одного комплекту. Їх іноді називають перервами очікування комплектації, вони можуть бути внутрішніми та міжцеховими. Як правило, такі перерви виникають під час переходу продукції від однієї стадії виробництва до іншої або з одного цеху в інший. Тривалість цих перерв багато в чому залежить від якості оперативно-виробничого планування.
Перерви в неробочий час зумовлені режимом роботи підприємства, їх тривалість залежить від кількості вихідних, святкових днів і робочих змін, тривалості перерв між ними, а також перерв на обід.
Перерви також бувають вимушеними з таких причин: незадовільна організація виробництва на даному підприємстві; випадкові обставини, наприклад, затримка надходження матеріалу від постачальника, вимикання електроенергії, аварії устаткування, брак деталей і т. д.
26. Характеристика та формування виробничого циклу:види руху деталей по операціях; сфера розповсюдження та економічна ефективність
Виробничий цикл виготовлення виробу - це впорядкована сукупність усіх процесів, через які проходить виріб від початку до закінчення його виготовлення.Структура виробничого циклу виготовлення виробу - це склад і спосіб поєднання в часі усіх процесів, здійснюваних над виробом і його компонентами при їх виготовленні. Склад процесів, що утворюють виробничий цикл виготовлення кожного виробу, строго індивідуальний і визначається складом самого виробу, видом технологічних процесів його виготовлення і рядом інших чинників. Узагальнений склад виробничого циклу виготовлення виробів включає наступні два укрупнені види процесів :
- активні, впродовж яких над виробом і його компонентами виконуються які-небудь виробничі операції;
- процес пролежування, впродовж якого виріб і його компоненти не піддаються яким-небудь цілеспрямованим діям.
Тривалість виробничого циклу виготовлення виробу - це календарний період від моменту початку до моменту закінчення виготовлення виробу в цілому, включаючи усі його компоненти.
У загальному вигляді вона визначається як сума тривалості активних процесів, природних процесів, пролежувань, що не перекривається.
При виготовленні партії однакових предметів праці може використовуватися один з видів руху предметів праці по операціях технологічного процесу:
-послідовний,- паралельний, -паралельно-послідовний.
Послідовний вид руху партії деталей - вироби передаються на кожну наступну операцію всією партією після обробки її на попередній; устаткування в межах обробки партії виробів працює без простоїв. Перевагою послідовного виду руху є відсутність перерв у роботі робітників і простоїв устаткування в межах обробки однієї партії виробів. Недоліками такого виду руху є: по-перше, деталі пролежують тривалий час із причин перерв партіонності, що робить великим обсяг незавершеного виробництва. По-друге, відсутність паралельності в обробці значно збільшує тривалість технологічного циклу. Проте послідовний вид руху відрізняється простотою організації і використовується в одиничному і дрібносерійному організаційних типах виробництва, де достатньо широка номенклатура виробів, обробка й складання вузлів здійснюються невеликими партіями, що приводить до скорочення перерв партіонності та їх впливу на тривалість виробничого циклу.
Паралельний вид руху партій деталей - деталі передаються на наступну операцію негайно після закінчення обробки на попередній операції, незалежно від часу виконання суміжних операцій та готовності всієї партії. Таким чином, обробка деталей партії здійснюється одночасно на багатьох операціях. Кількість деталей у транспортній партії (р) установлюється практичним шляхом. Тут немає пауз в обробленні деталей (перерв партіонності), що веде до скорочення тривалості технологічної частини виробничого циклу й зменшення незавершеного виробництва.Правила передбачають таку послідовність побудови графіка паралельного виду руху: Спочатку будується технологічний цикл на всіх операціях для першої деталі або транспортної партії (р),
На операції з найтривалішим операційним циклом будується цикл проведення робіт усієї партії (п) без перерв у роботі устаткування. Виходячи з закінчення або початку обробки деталей на головній операції поступово добудовуються операційні цикли цих деталей на всіх інших операціях, крім першої. Перевага даного виду руху полягає в забезпеченні: найменшої тривалості виробничого циклу; рівномірного завантаження робітників та устаткування; умов для високопродуктивної праці. Паралельний рух застосовується в серійному та масово-поточному виробництвах під час виконання операцій рівної або кратної тривалості.
Паралельно-послідовний
вид руху
- на кожному робочому місці робота
провадиться без перерв, як при послідовному
русі, але разом з тим має місце паралельна
обробка однієї й тієї самої партії
деталей на суміжних операціях. Іншими
словами, такий вид руху характеризується
порядком передавання предметів праці
на наступну операцію, за якого її
виконання починається до закінчення
обробки всієї партії на попередній
операції, тобто є паралельність виконання
операцій. Загальна тривалість
технологічного циклу за умови
паралельно-послідовного руху скорочується
порівняно з послідовним рухом на суму
тих відрізків часу
,
протягом яких суміжні операції виконуються
паралельно.
Можливі два варіанти паралельно-послідовного виду руху:
1) тривалість попередньої операції менша наступної або дорівнює їй. У цьому випадку деталі на наступну операцію передаються поштучно в міру їх готовності, при цьому вони не будуть оброблятися до звільнення робочого місця на наступній операції; 2) тривалість попередньої операції більша наступної або дорівнює їй. На попередній операції створюється запас готових деталей з метою забезпечення безперервності наступної операції. Передаючи деталі на наступну операцію, орієнтуються на останню деталь. До початку роботи над нею на наступній операції треба закінчити обробку решти деталей у партії.
Послідовно-паралельний вид руху поєднує в собі переваги послідовного і паралельного видів руху, зокрема такі: вироби передаються від одного робочого місця до іншого частинами партій; частини партій вибираються таким чином, щоб устаткування в межах обробки партій деталей не простоювало і щоб цикл обробки партій виробів був якомога коротший. За такої організації виробничий цикл виготовлення партії деталей характеризується тим, що, по-перше, його тривалість менша, ніж при послідовному виді руху; по-друге, у ньому відсутні перерви в роботі устаткування й робітників; по-третє, при цьому виді руху загальний час пролежування деталей на операціях набагато менший, ніж при послідовному виді руху.