- •1. Предмет, метод і завдання дисципліни "Регіональна економіка"
- •2. Основні закономірності, фактори і принципи рпс. Вплив нтп на розміщення виробництва.
- •5. Оцінка природних умов і ресурсів України. Регіональні відмінності у забезпеченості природними ресурсами. Ресурсозбереження і його значення для розвитку господарства
- •7. Галузева структура господарства України, її особливості, необхідні зміни. Основні галузі спеціалізації. Форми організації виробництва.
- •11. Оцінка лісових ресурсів, чинники, принципи розміщення галузей. Розміщення галузей лісового комплексу, проблеми і перспективи розвитку. Схема галузевого складу лісопромислового комплексу.
- •12. Розміщення галузей будівельного комплексу. Проблеми та перспективи розвитку.
- •13. Економічна оцінка передумов розвитку машинобудування. Розміщення галузей. Проблеми і перспективи розвитку. Схема міжгалузевих зв'язків машинобудування.
- •Структура апк
- •16. Харчова промисловість. Розміщення, чинники, принципи, проблеми і перспективи.
- •17. Місце апк України в міжнародному поділі праці. Схема зовнішньої торгівлі.
- •Автомобільний
- •12.3. Проблеми і перспективи розвитку зез
13. Економічна оцінка передумов розвитку машинобудування. Розміщення галузей. Проблеми і перспективи розвитку. Схема міжгалузевих зв'язків машинобудування.
Розміщення галузей:
Перспективи розвитку: У перспективі машинобудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалити галузеву структуру машинобудування, розширити асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання. Потрібна модернізація машинобудівних заводів, їх технічне переоснащення з використанням сучасних технологій і значне підвищення за рахунок цього якості машин, їх конкурентоздатності. Необхідно налагодити виробництво високоефективних машин та їх систем для всіх галузей і сфер народного господарства, приладів і апаратів, швидкісної електронно-обчислювальної техніки нових поколінь, виробництва систем зв'язку, засобів управління, автоматизації тощо. Спеціалізацію і кооперування виробництва в машинобудуванні необхідно орієнтувати на вітчизняні підприємства, створювати замкнуті цикли виробництв у середині країни.
Сучасна стратегія державної промислової політики України в галузі машинобудування передбачає зростання темпів випуску наукоємної продукції високого технологічного рівня, освоєння нових конкурентоздатних зразків техніки, підвищення якості й ефективності виробництва з орієнтацією на потреби внутрішнього ринку та збільшення експортного потенціалу.
Для цього передбачається прискорити структурну перебудову машинобудівного комплексу на основі збільшення обсягів виробництва у таких пріоритетних галузях: ракетно-космічній, літакобудуванні, суднобудуванні, інформаційних та телекомунікаційних системах, важкому машинобудуванні, сільськогосподарському машинобудуванні, приладобудуванні та електротехнічній промисловості.
Схема міжгалузевих зв'зків:
14.Значення і розмыщення виробництванепродовольчих товарів народного споживання. Проблеми і перспективи розвитку.
Промислові галузі(виробництво непродовольчих ТНС) - близько 20 - виробництво непродовольчих ТНС:
- виробництво побутових машин і приладів, теле -, радіоапаратури, легкових автомобілів, мопедів, велосипедів; меблів; фармацевтичних препаратів, лако-фарбових виробів, побутової хімії; п осуду; товарів культурно - побутового і господарського призначення; легка промисловість, і ін.
Вони об'єднані за єдиною ознакою: їх продукція розрахована на спільного споживача - населення.
Проблеми і перспективи розвитку:
- відновлення виробничих зв'язків, розширення сировинної бази;
- заміна застарілого обладнання, зменшення частки важкої низькопродуктивної ручної праці;
- розвиток машинобудування для легкої промисловості;
- залучення інвестицій для зростання випуску продукції, розвиток кредитування підприємств;
- повне завантаження виробничих потужностей;
- випуск високоякісних товарів, що відповідають швидко мінливій моді, з урахуванням потреб людей різного віку, збільшення асортименту продукції;
- правильне розміщення підприємств ЛП з урахуванням більш повного використання трудових ресурсів у районах розвитку важкої індустрії;
- створення підприємств ЛП у районах із надлишком трудових ресурсів і дефіцитом енергетичних і водних ресурсів;
- розширення власної сировинної бази (переробка біомаси → штучні волокна; виробництво поліуретану, штучної шкіри тощо);
- розширення асортименту конкурентоспроможних виробів та імпортозамінюючої продукції.
15. АПК. Схема структури, передумови розвитку АПК. Роль у господарстві країни. Спеціалізація і розміщення рослинництва, тваринництва. Сільськогосподарські зони, їх спеціалізація. Проблеми і завдання АПК.
Галузева структура АПК
АПК належить важлива роль у структурі господарства України, її зовнішньо-економічних зв'язках. У ньому працюють 30% усіх зайнятих у господарстві країни.
Частка України в загальносоюзному виробництві 1990 р.: 60% цукру, 30% рослинної олії 25% тваринних жирів, 30 % овочів, 24% м'яса, 28% картоплі, 30% молочних консервів, 21% зерна.