88.Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.

управління в галузі безпеки України врегульовані Конституцією України, Законом "про збройні сили україни","про оборону україни","про державну таємницю", "про Раду національної безпеки і оборони України", "про Державну прикордонну службу","про прикордонний режим", "про контрольовані прикордонні райони.

Служба безпеки України - це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України. Завдання Служби безпеки України:

- захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності держави;

- захист економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб;

- попередження, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління й економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Система Служби безпеки України складається із таких основних органів і служб:

- Центральне управління Служби безпеки України;

- Служба безпеки Автономної Республіки Крим;

- регіональні органи Служби безпеки України;

- органи військової контррозвідки;

- військові формування;

- навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.

Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. Структура центрального управління Служби безпеки України містить: апарат голови Служби безпеки України; підрозділи розвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією й організованою злочинністю, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, урядового зв'язку, роботи з особовим складом, адміністративно-господарський, фінансовий, військово-медичний та ін.

Кадри Служби безпеки України. Кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки.

Контроль за діяльністю Служби безпеки України здійснюється Президентом України та уповноваженими ним державними органами.

89.Організаційно-правові засади державного управління державною службою.

Відповідно до Закону України «Про державну службу», "про засади запобігання і протидії корупції", "про оптимізацію центральних органів виконавчої влади", "про доступ до публічної інформації". Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті для практичного виконання завдань і функцій держави, заробітну плату вони одержують за рахунок державних коштів.

Органом управління державною службою в державних органах та їх апараті є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби. Таким органом є Головне управління державної служби України (Головдержслужба України, ГУДС), діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Кабінету Міністрів України для проведення єдиної державної політики та функціонального управління державною службою.

У складі Головдержслужби України є 6 структурних підрозділів, де працює 121 державний службовець, 24 територіальні підрозділи, Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу та Школа вищого корпусу державної служби.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби:

- прогнозує і планує потребу державних органів та їх апарату в кадрах;

- забезпечує разом з іншими державними органами реалізацію загальних напрямів політики у сфері державної служби в державних органах та їх апараті;

- розробляє і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативних актів з питань державної служби в державних органах та їх апараті;

- розробляє, координує і контролює здійснення заходів щодо підвищення ефективності державної служби в державних органах та їх апараті;

- здійснює методичне керівництво проведенням конкурсного відбору державних службовців в державних органах та їх апараті;

- організує навчання і професійну підготовку державних службовців державних органів та їх апарату;

- контролює дотримання умов реалізації громадянами права на державну службу;

- організує, координує та забезпечує умови для розвитку наукових досліджень з питань державної служби.

Головдержслужба України складається з 6 структурних підрозділів, де працює 121 державний службовець:

Управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи Департамент персоналу державних органів та органів місцевого самоврядування Департамент модернізації державної служби Юридичний департамент

Управління організації професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Адміністративно-фінансовий департамент, а також: 24 територіальні підрозділи

Головдержслужба в межах своїх повноважень видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організовує та контролює їх виконання.

Головдержслужбу очолює начальник. Для погодженого вирішення питань, що входять у компетенцію Головдержслужби, обговорення найважливіших напрямів її поточної та перспективної діяльності в Головному управлінні державної служби України офіційно затверджується колегія у складі начальника (голова колегії), заступників начальника за посадою, а також інших керівних працівників Головного управління.

Основні завдання державної служби:

а) охорона інтересів суспільства, прав і свобод людини і громадянина;

б) досягнення і зміцнення цілісності держави;

в) забезпечення ефективної діяльності державних органів;

г) демократизація шляхів формування та діяльності державного апарату та ін.

Втілення цих завдань здійснюється через державних службовців. Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту та професійну підготовку та пройшли в установленому порядку конкурсний добір чи за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.