85.Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.

Управління юстицією — це діяльність, спрямована на виконання завдань зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян та їх об'єднань, підприємств, установ, організацій і держави.

Правовими засадами є КУ, закони від 02.09.1993 р. "про нотаріат", від 24.03.1998 р. "про державну виконавчу службу", від 01.07.2010 р. "про державну реєстрацію актів цивільного стану", від 17.03.2011 р. "про центральні органи виконавчої влади", від 04.11.2010 р. "про виконавче провадження".

укази Президента у. від 03.10.1992 р. "про державну реєстрацію нормативних актів міністерства та інших органів виконавчої влади", від 06.04.2011 р. "про затвердження положення про міністерство юстиції україни".

постанови КМУ: від 28.12.1992 р." про затвердження положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів виконавчої влади", від 30.04.1998 р. "про систему органів юстиції".

накази Мінюсту: від 01.06. 1998 р. "про затвердження положення про головне управління юстиції мінюсту україни в АРК, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції та Положення про районні, районні в міста, міські управління юстиції, від 06.06.2011 р. "про затвердження порядку взаємодії міністерства юстиції україни з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується КМУ через Міністра юстиції україни".

До об'єктів юстиції належать судові установи, нотаріальні контори, органи реєстрації актів громадянського стану, судово-експертні установи й адвокатура. Всі вони мають різне

Основними завданнями Мін'юсту України є: підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи та вдосконалення законодавства, сприяння розвиткові правової науки; забезпечення захисту прав і свобод людини й громадянина; організація виконання судових рішень, робота з кадрами, експертне забезпечення правосуддя; організація роботи нотаріату, діяльності щодо реєстрації актів цивільного стану; розвиток правової інформації, формування в громадян правового світогляду; здійснення міжнародно-правового співробітництва.

Мін'юст України розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів; здійснює роботу з систематизації законодавства України; веде Єдиний загальноправовий рубрикатор; здійснює заходи щодо вдосконалення роботи органів реєстрації актів громадянського стану й установ нотаріату, контролює їх діяльність; сприяє роботі об'єднань адвокатів; видає й анулює спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення юридичної практики суб'єктами підприємницької діяльності тощо.

Важливим напрямом діяльності Мін'юсту України є організація виконання рішень судів та інших органів. Згідно із Законом України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р. Мін'юст України здійснює підбір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців.

Мін'юст України як орган управління становить систему взаємодіючих елементів. До його організаційної структури входять: керівництво Мін'юсту України, патронатна служба Міністра юстиції України, галузеві та функціональні департаменти, управління й відділи.

Міністра юстиції України призначає Президент України.

Центральний апарат Мін'юсту України структурно організований залежно від виконуваних завдань і функцій. Він складається з департаментів (законопроектної роботи й експертизи законодавчих актів; забезпечення реалізації конституційних прав громадян, юридичних осіб та інтересів держави; державної виконавчої служби; міжнародно-правової діяльності; фінансово-господарської діяльності), управлінь і відділів.

Безпосередньо керівництво установами й організаціями юстиції здійснюють Головне управління юстиції в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, а також районні, районні в містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції. Ці управління утворюються та діють згідно з відповідними положеннями, затвердженими наказом Мін'юсту України від 30 серпня 2000 р.