- •2. Походження грошей
- •5. Походження і види кредитних грошей
- •6. Походження векселя. Правові основи обігу векселів
- •9. Індосамент і його види.
- •10. Протест по векселю. Право регресу вимог.
- •11. Цесія і її відмінності від індосаменту
- •12. Операції банка з векселем. Вексель – важливий об’єкт банківських операцій. Найбільш поширені операції: облік, переоблік, інкасування, доміциляція, акцепт, авалювання і онколь.
- •13. Вексельний обіг в Україні. Казначейські і податкові векселя.
- •14. Банкнота і її відмінність від векселя і казнач білета.
- •15. Чек, особливості обігу. Чек в Україні.
- •16. Кредитні картки. Перспективи введення в Україні
- •17. Класична кількісна теорія грошей, її осн постулати.
- •18. Трансакційний варіант кількісної теорії Фішера. Кембриджська
- •19. Кейнсіанське трактування кількісної т.Г. Монетаризм
- •20. Поняття грошового обігу. Грошові потоки, механізм їх баланс
- •21. Суть закону к-ті грошей, необх для обігу. Монетизація ввп
- •22. Поняття та складові маси грошей, що обслуг грошовий обіг. Базові гроші та грошові агрегати.
- •23. Принципи організації безготівкового обігу. Нормативна база бо
- •24. Платіжні засоби та документооб. При здійсненні безготівк обігу
- •26. Загальна організ та ек-на структура грошового (фінанс) ринку
- •27. Пропозиція грошей. Механізм формування і фактори, що впливають на зміну.
- •28. Суть грошової системи, елементи за умови існування метал. Гс
- •29. Біметалічні грошові системи, хар-ка. Закон Грешема.
- •30. Попит на гроші, фактори, що вплив на його зміну.
- •31. Україна і її співпраця з міжнародними вал-фін організаціями
- •32. Валютне регулювання в Україні. Напрямки, механізм здійсн
- •35. Нбу і його взаємодія з комерційними банками.
- •36. Грош-кред політика нбу в умовах становл. Ринк. Ек-ки.
- •37. Типи і види грошових реформ. Методи проведення гр. Реф.
- •39. Мвф. Історія виникнення, сучасні ф-ції
- •40. Світовий банк, історія виникнення, ф-ції. Ебрр, створення, ф-ції
- •41. Паперові гроші. Причини та історія їх появи.
- •43. Комерційний, банківський, споживчій кредити. Особл, роль
- •44. Становлення та розвиток банківської сис-ми в Україні. Принципи банківського кредитування.
- •45. Європейська валютна сис-ма, історія її становлення
- •46. Ямайська валютна угода, її хар-ки.
- •47. Кредитна сис-ма і її складові елементи.
- •48. Комерційний банк та його функції.
- •49. Інвестиційні компанії і фонди. Їх хар-ка як позабанк. Кр. Устан
- •50. Кредитні спілки, значення для ф-вання та розвитку ринк ек-ки
- •51. Цб та його ф-ції. Нбу
- •52. Бреттон-Вудська валютна сис-ма. Становлення, причини краху
- •53. Конвертованість валюти та її види.
- •54. Довірчі товариства. Пенсійні та страхові компанії.
- •55. Валютне регулювання, мета та механізм
- •58. Законодавчі основи ф-вання векселів.
13. Вексельний обіг в Україні. Казначейські і податкові векселя.
У 1991 р, з ухваленням ЗУ »Про цінні папери та фондову біржу» вексель було легалізовано як цінний папір. Однак рух векселя почався дещо пізніше з прийняттям Кабінетом Міністрів України і Національним банком України Постанови »Про застосування векселів у господарському обороті України» (1992). У 1999 р. Україна приєдналася до Женевської конвенції. У 2001 було ухвалено ЗУ »Про обіг векселів в Україні».
Введення векселя в Україні відбувається досить важко. Це спричинено відсутністю досвіду роботи з векселем, важким ек становищем України, масовими неплатежами п-в, нерозвиненістю інфраструктури ринку, а також відсутністю довіри між партнерами. Ці процеси не дають можливості повною мірою включити вексель у господарчий оборот, проте цей процес все ж таки розвивається.
Казначейські векселя допомагають вирішувати проблему розрахунків бюджетних організацій за витратами, пов’язаними з їх функціонуванням (крім витрат на з/п) без інфляційного тиску на грошовий обіг. Бюджетна установа може розрахуватись такими векселями з державними установами за надані товари чи послуги. Тобто такі векселі фінансують ті статті бюджету, які не забезпечені відповідними податковими надходженнями.
Податковий вексель видається платником податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на МТУ. Суть цього векселя полягає в тому, що держава, стимулюючи свого імпортера, надає йому відстрочку оплати ПДВ, що збільшує можливості суб’єкта господарювання стосовно організації своєї діяльності. Цей вексель підлягає обов’язковому авалюванню комерційним банком і виписується на термін не більше 30 днів. У разі його неоплати протест не складається, а сума платежу підлягає безакцептному вилученню.
Векселі Пенсійного фонду дають можливість підприємству уникнути застосування жорстких санкцій з боку держави відносно боржника з цих платежів на умовах, вигідних для всіх учасників.
Таким чином, Україна не тільки успішно оволодіває новим для себе фінансовим інструментом, але й досить влучно використовує векселі для вирішення проблем перехідного періоду.
Товар на 10 000
за 5 000
14. Банкнота і її відмінність від векселя і казнач білета.
Банкнота — це вексель на банкіра. Спочатку банкнота випускалася у вигляді особливих векселів, які часто мали вигляд розписки торговців грошима за здане на збереження золото.
Банкнота як вексель на банкіра користувалась більшою довірою, ніж вексель, тому що банки були надійніші за окремого суб’єкта, а також забезпечувалися золотом і вільно на нього обмінювалися.
Хоча банкнота і є векселем на банкіра, вона відрізняється від нього. Банкнота, як правило, не пов’язана з конкретною угодою, а відбиває певну сукупність товарних угод. Також банкнота — безстрокове боргове зобов’язання, а вексель має строк. Також банкноти випускалися купюрами різної вартості, що робило їх зручними для обігу.
Банкнота вже на початку свого існування виконувала функції грошей, але тоді вона відрізнялась від паперових грошей деякими особливостями.
По-перше, на відміну від казначейських білетів (ПГ, які випускались МінФіном), банкноти випускались будь-яким комерційним банком.
По-друге, банкноти забезпечувалися золотом та активами банку і вільно обмінювались на золото, а казначейські білети такого забезпечення й обміну не мали.
По-третє, на відміну від паперових грошей, що випускались державою і мали примусовий характер обігу, банкнота такого характеру обігу не мала.
З розвитком товарного обміну відбулися значні зміни у емісії банкнот: вона стала фідуціарною, почала здійснюватися ЦБ і мати примусовий характер. Тож, на початку 20 ст. банкнота і казначейський білет фактично зливаються.