58. Законодавчі основи ф-вання векселів.

Вексель — це боргове зобов’язання чітко визначеної форми, що дає незаперечне право на одержання зазначеної в ньому суми грошей у визначений термін. Вексель як форма комерційного кредиту має такі особливості: абстрактність (вказ тільки сума боргу буз причин його появи), незаперечність (абсолютне зобов’язання боржника сплатити борг) і обіговість (властивість векселя бути платіжним і розрахунковим засобом, переходити з рук у руки).

Вексель з’явилися у 12 ст. в Італії. Спочатку векселі були засобом переказу грошей, а потім стали використ як засіб платежу, особливо серед купців, за що їх назвали купецькими грошима.

Вексель спочатку застосовувався як угода, а своїх особливих рис набуває з прийняттям у 1569 у Болоньї першого вексельного статуту. У 1848 р. був прийнятий дуже вдалий Загальнонімецький вексельний статут, який був взятий за основу під час розробки вексельних статутів багатьох країн (Бельгія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Італія, Сербія, Росія).

З ширшим використанням векселя вексельне право постійно удосконалювалося, і в 1930 у Женеві був прийнятий Єдиний вексельний закон. На його основі було розроблено вексельне законодавство цілого ряду країн (Австрія, Алжир, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Італія, Ірак, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сирія, Україна, Швеція, Швейцарія, Фінляндія, Франція, Японія).

Ряд країн, серед яких Англія, Австралія, Ізраїль, Індія, Канада, Пакистан, Судан, США, Філіппіни, ПАР і деякі інші, у своєму вексельному законодавстві спираються на англійський закон про переказні векселі 1882 р. За основними, сутнісними положеннями вексельне право цієї групи країн збігається з вексельним правом країн, законодавство яких базується на Єдиному вексельному законі. Різниця має другорядний характер і не становить перешкоду для вексельного обігу цих груп.

Особливу групу складають ті країни, чиє вексельне законодавство є оригінальним і не базується ні на Женевському, ні на англійському вексельному праві. У цю групу входять, наприклад, такі країни, як Єгипет, Іран, Іспанія, Куба, Мексика, Тайвань, Уругвай, Чилі і деякі інші.

1. Роль грошей в ринковій економіці

2. Походження грошей

3. Ф-ції грошей: міра вартості, засіб платежу

4. Ф-ції грошей: засіб обігу, нагромадження, світові гроші

5. Походження і види кредитних грошей

6. Походження векселя. Правові основи обігу векселів

7. Вексель і його основні атрибути

8. Простий і переказний векселі

9. Індосамент і його види.

10. Протест по векселю. Право регресу вимог.

11. Цесія і її відмінності від індосаменту

12. Операції банка з векселем.

13. Вексельний обіг в Україні. Казначейські і податкові векселя.

14. Банкнота і її відмінність від векселя і казнач білета.

15. Чек, особливості обігу. Чек в Україні.

16. Кредитні картки як технічна форма кред грошей. Перспективи введення кк. В У-ні

17. Класична кількісна теорія грошей, її осн постулати.

18. Трансакційний варіант кількісної теорії Фішера. Кембриджська

19. Кейнсіанське трактування кількісної т.г. Монетаризм

20. Поняття грошового обігу. Грошові потоки, механізм їх баланс

21. Суть закону к-ті грошей, необх для обігу. Монетизація ВВП

22. Поняття та складові маси грошей, що обслуг грошовий обіг. Базові гроші та грошові агрегати.

23. Принципи організації безготівкового обігу. Нормативна база БО

24. Платіжні засоби та документооб. при здійсненні безготівк обігу

25. Принципи та організація готівкового грошового обігу.

26. Загальна організ та ек-на структура грошового (фінанс) ринку

27. Пропозиція грошей. Механізм формування і фактори, що впливають на зміну.

28. Суть грошової системи, елементи за умови існування метал. ГС

29. Біметалічні грошові системи, хар-ка. Закон Грешема.

30. Попит на гроші, фактори, що вплив на його зміну.

31. Україна і її співпраця з міжнародними вал-фін організаціями

32. Валютне регулювання в Україні. Напрямки, механізм здійсн

33. Процент за кредит, його суть. Норма %, фактори, що впливають

34. Небанківські кредитні установи, місце в кредитній системі.

35. НБУ і його взаємодія з комерційними банками.

36. Грош-кред політика НБУ в умовах становл. Ринк. Ек-ки.

37. Типи і види грошових реформ. Методи проведення гр. реф.

38. Грошова реформа в У-ні (2.09.2006) і особливості її проведення

39. МВФ. Історія виникнення, сучасні ф-ції

40. Світовий банк, історія виникнення, ф-ції. ЕБРР, створення, ф-ції

41. Паперові гроші. Причини та історія їх появи.

42. Державний та міжнародний види кредитів. Їх заг. Хар-ка.

43. Комерційний, банківський, споживчій види кредитів. Їх особливості та роль в ринковій ек-ці.

44. Становлення та розвиток банківської сис-ми в Україні. Принципи банківського кредитування.

45. Європейська валютна сис-ма, історія її становлення

46. Ямайська валютна угода, її хар-ки.

47. Кредитна сис-ма і її складові елементи.

48. Комерційний банк та його функції.

49. Інвестиційні компанії і фонди. Їх хар-ка як позабанк. Кр. Устан

50. Кредитні спілки, значення для ф-вання та розвитку ринк ек-ки

51. ЦБ та його ф-ції. НБУ

52. Бреттон-Вудська валютна сис-ма. Становлення, причини краху

53. Конвертованість валюти та її види.

54. Довірчі товариства. Пенсійні та страхові компанії.

55. Валютне регулювання, мета та механізм

56. Інфляція в Україні, особливості.

57. Суть і ф-ції небанківських кредитних установ

58. Законодавчі основи ф-вання векселів.

Сутність ф-ції грошей як міри вартості полягає в тому, що гроші виступають засобом виміру вартості всіх інших товарів.

Сутність ф-ції як засобу платежу полягає в тому, що покупець оплачує товар не в момент придбання товару, а через якийсь час.

Сутність функції грошей як засобу обігу полягає в тому, що гроші виступають посередником в обміні товарів.

Сутність функції грошей як засобу нагромадження полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються в скарб.

Функцію світових грошей виконують гроші, що є засобом руху товарів і послуг, які вийшли за межі окремої країни.

Кредитні гроші — це боргові зобов’язання, що набувають функції засобу платежу і засобу обігу.

Вексель — це боргове зобов’язання чітко визначеної форми, що дає незаперечне право на одержання зазначеної в ньому суми грошей у визначений термін.

Індосамент – спеціальний переказний напис, який робиться на зворотному боці переказ векс. (Іменний, бланковий, передовірчий)

Протест полягає в тому, що вексель, з якого є відмова боржника з акцепту або щодо платежу, передається в спеціальні установи.

Регрес вимог - право вимагати, крім суми за В, відшкодування витрат, яких зазнав позивач, а також % на суму боргу.

Цесія — це уступка вимоги.

Банкнота — це вексель на банкіра.

Чек — це письмовий наказ банку про сплату зазначеної в ньому суми пред’явнику чека або особі, на яку він виписаний.

Кредитні картки – це така технічна форма кредитних грошей, яка дозволяє на основі наукових досягнень одержати персоніфіковані кредитні гроші для оплати товарів і послуг.

Класична кількісна теорія грошей відображає теор погляди на проблему взаємозв’язку кількості грошей із цінами товарів.

Грошовий обіг – це безперервний рух грошей, що відбувається у суспільному виробництві. Грошовий потік — це рух грошей, який має певний напрямок, пов’язаний з обслуговуванням руху відповідного потоку товарів та послуг і характеризується певними особливостями. Грошова маса – усі гроші, що обертаються в грошовій сфері. Структурні елементи грошової маси називають грошовими агрегатами. Грошова база - гроші підвищеної еф-сті.

Безготівковий грошовий обіг – це така організація розрахунків між учасниками сусп в-ва, яка здійснюється без використання готівки шляхом перерахування коштів з одного рахунку на інший.

Готівковий грошовий обіг - це така організація розрахунків між учасниками сусп в-ва, у якій обмінні операції супроводжуються рухом готівкових грошей.

Фінансовий ринок — це сукупність економічних відносин, які складаються з приводу купівлі-продажу специф товару— грошей.

Грошова система —організація грошового обігу, закріплена законодавством країни.

Відсоток – це плата позичальника кредитору за надані в його розпорядження гроші або матеріальні цінності.

Грошово-кредитна політика — це сукупність таких заходів, що реалізуються державою і спрямовані на регулювання грошово-кредитних відносин.

Грошові реформи – заходи, покликані поліпшити або стабіліз стан гр обігу та ек-ки в цілому, що проводяться державою.

Паперові гроші - це знаки справжніх золотих або срібних грошей, випущених державою в обіг.

Кредит – це сукупність економічних відносин, що виникають між кредитором і позичальником із приводу передачі вартості у позичку на умовах повернення, терміновості й платності.

Кредитна система — це сукупність відносин, які виникають через акумуляцію тимчас вільних коштів та їхнього використання на умовах терміновості, повернення і платності.

Конвертованість валюти – можливість обмін на інші валюти.

Парабанки — це установи, які акумулюють тимчасово вільні грошові кошти і розміщують їх у формі кредиту.

Довірчі товариства (трастові компанії) — товариства, що здійснюють управління майном, грошима, або цінними паперами, чи правами за дорученням власника.

Страхові компанії — це юридичні особи, які залучають кошти клієнтів під певні зобов’язання і сплачують цим клієнтам визначену суму коштів у разі настання страхового випадку.

Кредитні спілки — це ощадні інститути, які утворюються групою осіб, об’єднаних загальними матеріальними інтересами.

Міжнародна валютна система — це закріплена угодами організація міжнародних валютних відносин.

КБ — це установа, призначена для акумуляції тимчасово вільних коштів на умовах повернення, строковості і платності.

Центральний банк – це банк банків, визначна ланка всієї банківської системи країни, до якої входять ще комерційні банки.