1. Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).

Міжнародне право – це сукупність правил поведінки учасників міжнародного спілкування, обов’язковість яких визначається ними добровільно, з метою запобігання міжнародних конфліктів, забезпечення всебічного міжнародного співробітництва і дружніх відносин між ними.

Під предметом міжнародного права розуміють особ­ливий вид соціальних відносин — міжнародні відноси­ни, що мають міждержавний характер. Предмет міжнародного права визначають як суспіль­ні відносини, що виходять за межі як внутрішньої ком­петенції, так і територіальних кордонів держав. Предме­том міжнародно-правового регулювання є відносини між суб'єктами міжнародного права. Крім міждержавних відносин, до предмета міжнарод­ного права можна віднести певні міжнародні відносини не­державного характеру (відносини держав з фізичними і юридичними особами, які перебувають під юрисдикцією інших держав, а також з міжнародними неурядовими ор­ганізаціями та міжнародними господарськими об'єднан­нями) і навіть окремі внутрішньодержавні відносини (що­до прав і свобод людини, цивільно-правові відносини з іноземним елементом тощо).

Об'єктом міжнарод­них правовідносин є все те, з приводу чого суб'єкти пра­ва вступають у правові відносини на основі принципів і норм міжнародного права. Такими об'єктами можуть бу­ти матеріальні і нематеріальні блага, певні дії або утри­мання від них... Предметом міжнародно-правового регу­лювання є особливий різновид суспільних відносин, від­носини міжнародні, а точніше — міждержавні. Під між­державними відносинами ми розуміємо також відноси­ни держав з міжнародними організаціями і останніх між собою.

Коли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнарод­ного права та особливості класичного міжнародного пра­ва, характерні риси міжнародного права як особливої си­стеми права та особливості міжнародного права як спе­цифічної системи управління міжнародними відносинами. Особливості сучасного міжнародного права встанов­люються, як правило, у порівнянні з класичним міжна­родним правом:

1. застосування сили і загрози силою, агре­сивних, загарбницьких дій.

2. заборона мирне вирішення міжнародних конфліктів

3. відмова від концепції «міжнародне право — право цивілізованих народів

4. наявність ефективних механізмів створення, забез­печення і застосування міжнародного права

5. гуманізація міжнародного права

6. зростання ролі процесуальних, процедурних ком­понентів міжнародного права

7. розширення сфери міжнародно-правового регулю­вання.

2. Поняття і характеристика системи міжнародного права.

Сучасне міжнародне право є окремою правовою системою, яка складається з принципів, договірних і звичаєвихнорм, що регулюють відносини між державами, міжурядовими організаціями й іншими суб’єктами міжнародногоправа. Компоненти системи — принципи, договірні та звичаєві норм, рішення міжнародних судових органів тощо —залежно від предмета регулювання об’єднуються в галузі міжнародного права, якот: право зовнішніх зносин, право міжнародних організацій, міжнародне морське право, космічне право, міжнародне економічне право тощо. Міжнародне право охоплює величезні складні сфери транснаціонального значення, як традиційні (статус держави, правонаступництво держав, закони та звичаї війни, право міжнародних договорів тощо), так і нові (міжнародні організації, ядерна енергія, повітряне право, навколишнє середовище, захист прав людини тощо). Компонентами системи міжнародного права слід вважати також такі правові інститути, як міжнародне визнання, міжнародна відповідальність і санкції, правонаступництво тощо. Компоненти системи міжнародного права в умовах реальних міжнародних відносин постійно взаємодіють. Протиріччя окремих норм і принципів в умовах взаємодії не руйнують один одного, а дають змогу добиватися оптимальних результатів в інтересах забезпечення головної мети системи — співробітництва держав в умовах міцного миру та надійної безпеки.

Система міжнародного права — це порядок розташування принципів і норм у логічній послідовності або за предметом регулювання. Систему міжнародного права слід відрізняти від системи науки міжнародного права. Система науки міжнародного права створюється науковцями з метою вивчення, кодифікації, забезпечення методів тлумачення, вірного розуміння сутності міжнародного права. Такі підрозділи науки міжнародного права, як історія міжнародного права, предмет і сутність міжнародного права, вивчають міжнародне право загалом, а не його окремі галузі.Наука міжнародного права — суттєва частина загальної науки права — юриспруденції. Система науки міжнародного права здатна забезпечити знання, розуміння та застосування його принципів і норм.