39. Повноваження на укладання міжнародного договору.

Згідно мп всі особи що представляють державу в процесі уклад. міжнарод. договорів за обсягом повноважень поділяють на 2 групи:1)ті, що редставляють дер-ву за своєю посадою і не потребують надання їм спец. повноважень 2)ті, які зобовязані підтвердити повноваження щодо участі у процесі уклад. м договорів

До першої групи:голови держав, голови урядів,міністри закорд. справ. До 2 групи:голови дипломатичних представництв з метою прийн. тексту дог. між державою, що акредитує і державою при якій вони акредитуються. До 3 групи: представники, що уповноважені держ. представляти їх на на міжнарод. конференції, міжнарод. організ. або одному з її органів

40. Недійсність, призупинення і припинення дії міжнародних договорів.

Визнання недійсності договору, його припинення або денонсація, вихід з нього учасника або призупинення його дії — все це можливе лише з умов і у порядку, який передбачений Віденською конвенцією 1969 р. Разом з тим будь-яка з перелічених дій, здійснена учасником, не тягне за собою припинення зобов´язань, хоча вони й випливають з договору, але одночасно передбачені нормою міжнародного права. Держава також не може посилатися на недійсність договору, якщо буде встановлено, що під час укладання вона відкрито або мовчазно погоджувалася з його дійсністю за будь-яких обставин.

Підстави недійсності договору перелічені в статтях 47—53 Віденської конвенції 1969 р. До них належать помилка, обман, підкуп представника держави, примушення представника держави, примушення держави за допомогою загрози силою або її застосування, суперечність договору імперативній нормі міжнародного права.

У міжнародному праві на підставі недійсності договори поділяють на дві групи: абсолютно недійсні й заперечні. До перших належать ті договори, недійсність яких очевидна і не потребує доказування. Це застосування сили або загрози силою, суперечність договору основним принципам міжнародного права тощо. До заперечних належать ті, недійсність яких потребує доведення, наприклад, підкуп, обман, вихід за межі повноважень тощо.

Припинення дії договору означає втрату означає втрату ним його юридично сили. Це може мати значення як для всіх учасників міжнародного договору,так і для одної або кількох сторін.

Підстави припинення дії договору:

1. Закінчення терміну дії договору;

2. Виконання умов договору;

3. Виникнення нової норми імперативного характеру, що скасовує застарілі положення;

4. Скасування договору за спільною згодою учасників;

5. Анулювання договору.

У міжнародному праві можна зустріти поділ способів припинення договору на:

1. Вольові (розірвання):

• Скасування

• Денонсація

• Новація

• Анулювання.

2. Автоматичні:

• Закінчення терміну

• Поява нової нормативної норми

• Загибель договірного об’єкта

• Зникнення суб’єктів договору

• Виникнення війни між державами

• Настання скасовуючої умови.