- •Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).
- •Поняття і характеристика системи міжнародного права.
- •Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття кодифікації міжнародного права та її види.
- •Поняття, характерні риси і види принципів міжнародного права.
- •Поняття і види джерел міжнародного права.
- •Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права.
- •Правосуб’єктність націй і народів, що борються за незалежність.
- •Правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
- •Україна як суб’єкт міжнародного права.
- •Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.
- •Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України.
- •Визнання в міжнародному праві. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання в міжнародному праві.
- •Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
- •Правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття міжнародного правопорушення та їх види.
- •Охарактеризуйте види та форми відповідальності в міжнародному праві.
- •Обставини, що виключають відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •Інститут розв’язання міжнародних спорів. (Поняття міжнародного спору і засоби їх вирішення). Вирішення спорів у міжнародних організаціях.
- •Охарактеризуйте дипломатичні (політичні) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Охарактеризуйте правові (судові) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний суд оон та його діяльність у розв’язанні міжнародних спорів.
- •Поняття і види територій у міжнародному праві.
- •Склад і юридична природа державної території. Способи придбання і зміни державної території.
- •Державний кордон і його види. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів.
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим. Правовий режим Дунаю.
- •Охарактеризуйте правовий режим Арктики і Антарктики.
- •Правовий режим громадян у міжнародному праві. Подвійне громадянство і безгромадянство.
- •Способи набуття і припинення громадянства.
- •Правовий стан іноземців. Правовий статус біженців за міжнародним правом. Право притулку.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Поняття і види міжнародних договорів (форма, структура та дія міжнародних договорів).
- •Охарактеризуйте сторони в міжнародних договорах та стадії укладання міжнародних договорів.
- •Повноваження на укладання міжнародного договору.
- •Недійсність, призупинення і припинення дії міжнародних договорів.
- •Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.
- •Дальше по конвенції 1969р.
- •Поняття і джерела права міжнародних організацій. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
- •Поняття і класифікація міжнародних конференцій. Юридичне значення рішень міжнародних конференцій.
- •Організація Об’єднаних Націй.
- •Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
- •Рада Європи.
- •Європейський Союз.
- •Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •Співдружність Незалежних Держав.
- •Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсє).
- •Євразійське Економічне Співтовариство.
- •Поняття і джерела права зовнішніх зносин.
- •Поняття і види органів зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичне представництво. Види і функції.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.
- •Консульська установа. Види і функції.
- •Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Спеціальні місії.
- •Поняття і джерела міжнародного морського права.
- •Внутрішні морські води.
- •Територіальне море і прилегла зона.
- •Відкрите море та його свободи. Міжнародний район морського дна (Район).
- •Континентальний шельф. Виключна економічна зона.
- •Міжнародні протоки і міжнародні канали.
- •Води держав-архіпелагів.
- •Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права.
- •Міжнародні польоти та їх правове регулювання. Свободи повітря.
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Міжнародне космічне право та його джерела.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному і міжнародному космічному праві.
- •Виникнення і розвиток міжнародного права прав людини.
- •Загальна характеристика “Хартії прав людини”.
- •Міжнародні механізми забезпечення і захисту прав людини.
- •Універсальні механізми захисту прав людини.
- •Регіональні механізми захисту прав людини.
- •Європейський суд з прав людини: компетенція, порядок передачі скарг, юридичне значення рішень Суду.
- •Міжнародний захист окремих категорій осіб (жінок, дітей).
- •Поняття і джерела міжнародного гуманітарного права.
- •Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Види збройних конфліктів.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів.
- •Правові наслідки початку та закінчення війни.
- •Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
- •Обмеження засобів і методів ведення війни.
- •Нейтралітет у війні.
- •Поняття, джерела і принципи міжнародного кримінального права.
- •Поняття міжнародного злочину та їх класифікація.
- •Міжнародно-правові аспекти боротьби з тероризмом та незаконним обігом наркотичних речовин.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю. Україна та Інтерпол.
- •Міжнародний кримінальний суд: правила процедури і доказування. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.
- •Поняття, принципи та джерела права навколишнього середовища. Договірні та інституційні форми співробітництва держав з питань охорони навколишнього середовища.
Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
Міжнародне космічне право та його джерела.
Слід вказати на те, що космічний простір, розташований у юридичному і фізичному смислі за межами земного повітряного простору що простирається в безкраїсть не маючи ніякої межі, не пристосований для життя і діяльності людини, а також ніяких інших живих істот, крім спеціальних апаратів і пристроїв, причому на обмежений час. Тому в даний час для держав немає сенсу оголошувати територіальні претензії на певні ділянки таких просторів.
Міжнародне космічне право — галузь сучасного міжнародного права, що регулює діяльність держав з дослідження і використання космічного простору, що встановлює його правовий режим.
Потреба міжнародного правового регулювання космічної діяльності була породжена науково-технічним прогресом. Космічною діяльністю займається нині дуже обмежене число високорозвинених держав і держав, що володіють відповідними можливостями. Саме вони і виступають основними суб'єктами міжнародного космічного права. Але в результаті такої діяльності й у її міжнародно-правовому регулюванні зацікавлені всі держави світу, людство в цілому. Тому правове регулювання космічної діяльності із самого початку стало здійснюватися шляхом укладання, головним чином, універсальних міжнародних угод, відкритих для участі всіх держав. Основна роль у справі розроблення таких договорів належить Організації Об'єднаних Націй в особі Генеральної Асамблеї, її допоміжного органу — Комітету з використання космічного простору в мирних цілях і його підкомітету з правових питань.
В основі правового режиму космічного простору лежать вироблені в рамках ООН або під її егідою міжнародні універсальні договори. У їхньому числі: Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 року; Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, 1975 року; Угода про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах, 1979 року. Такими договорами є також: Угода про врятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір, 1968 року; Конвенція про міжнародну відповідальність за збитки, завдані космічними об'єктами, 1972 року.
Виходячи з положень цих універсальних міжнародних угод, багато держав уклали угоди про науково-технічне співробітництво в сфері космічної діяльності, їх кількість перевищує десятки, якщо не сотні, і продовжує безупинно рости.
До числа джерел міжнародного космічного права універсального характеру належать також договори, що частково регулюють і космічну діяльність. Це, наприклад, Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі і під водою.
Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
Міжнародне право, встановлюючи режим космічного простору та небесних тіл, тим не менше не містить загальновизнаного визначення цих територій. Що стосується космічного простору, то основною причиною такої невизначеності є відсутність у праві чіткого розрізнення між космосом і повітряним простором, який визнається територією держави. У міжнародно-правовій практиці низки держав і в доктрині космос нерідко визначають як простір, що знаходиться за межами повітряної сфери Землі, режим якого визначає міжнародне право1. У космосі інколи виділяють простори, що мають особливості з погляду їхнього використання: ближній космос, дальній космос, геостаціонарну орбіту. Правовий режим цих просторів ґрунтується на існуючому режимі всього космічного простору. Небесними тілами слід вважати будь-які космічні тіла, що мають природне походження.
Основним міжнародно-правовим актом, що визначає режим дослідження та використання космічного простору та небесних тіл, є Договір про космос 1967 р. Він встановлює, що «дослідження та використання космічного простору, включно з Місяцем та іншими небесними тілами, здійснюється на благо та в інтересах всіх країн, незалежно від ступеня їхнього економічного або наукового розвитку, та є надбанням всього людства»2. Ніяка ділянка космічного простору, включно з небесними тілами, не підлягає національному привласненню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими іншими способами (ст. 2), а дослідження космічного простору слід проводити відповідно до міжнародного права, включно зі Статутом ООН (ст. 3).
Надзвичайно важливою є норма ст. 4 Договору про космос 1967 р. про заборону розміщення зброї масового знищення. Тим самим космічний простір і небесні тіла проголошені частково демілітаризованою зоною, включно з без’ядерним статусом. Договором 1963 р. в космосі також заборонено проводити будь-які випробування ядерної зброї2. Розміщення в космосі звичайних видів озброєння та збройних сил загальним міжнародним правом не заборонено, так само як не заборонено використання космосу для військових цілей. Деякі обмеження в цій галузі накладали лише двосторонні угоди3.
Місяць та інші небесні тіла є демілітаризованими та нейтралізованими територіями, що забороняє будь-яке їх військове використання. Відповідно до Договору про космос 1967 р. вони можуть бути використані виключно в мирних цілях. Однак це не виключає права держави включати військовослужбовців у склад екіпажу космічного об’єкта (ст. 4) та їхнього права робити посадку на небесні тіла.
Вивчення та дослідження космічного простору і небесних тіл має відбуватися в такий способом, щоб уникати їх шкідливого забруднення, а також несприятливих змін земного середовища. У дійсності ця норма поки важко реалізується та є скоріше побажанням. За різними оцінками навколоземний космічний простір вже нині заповнено численними недіючими космічними об’єктами та їхніми частинами, а деякі види палива, що застосовується в ракетоносіях, шкідливо впливає на озонову кулю Землі. Тим не менше пріоритети засвоєння космосу навряд чи будуть поставлені в залежність від екологічних недоліків існуючих технологій.
Спроба розвинути й уточнити деякі положення Договору про космос 1967 р. була зроблена в Угоді про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979 р. Зокрема, угода поширює на Місяць і небесні тіла режим «загального надбання людства» та приписує, щоб розробка природних ресурсів була тут підпорядкована спеціальному міжнародно-правовому режиму. Однак ні Угода, ні інші міжнародно-правові акти такий режим не встановлюють, що свідчить про «заморожування» питання. За аналогією із проблемами, що виникли у зв’язку зі спробами врегулювати режим здобування корисних копалин з морського дна, можна припустити, що звернення до питання про освоєння ресурсів небесних тіл відбудеться не раніше, ніж у багатьох держав з’являться необхідні технічні можливості.
Усе це зайвий раз підтверджує, що міжнародне космічне право в частині визначення режиму космосу та небесних тіл значною мірою перебуває в області бажаного, оскільки область дійсного залишається поки що поза межами досяжності людства. У той же час ідеали, які закладає в міжнародне космічне право сучасне людство, можливо, в майбутньому убережуть космос від варварського освоєння, яке зазнала Земля.