66. Особливості аудиту підприємств з іноземними інвестиціями.

В процесі підготовки до проведення аудиту підприємств з іноземними інвестиціями важливим є необхідність ретельного вивчення особливостей їх функціонування на території України (формування капіталу, організації системи обліку, особливості в системі оподаткування в т. ч. пільги, які надаються таким підприємствам, а також необхідність складання фінансової звітності згідно із законодавством України, а також країн-інвесторів). В зв’язку із недостатнім розвитком вітчизняних аудиторських фірм, недовірою до них іноземних контролюючих органів і бізнесменів, аудит фінансової звітності спільних підприємств здійснюється дочірніми фірмами відомих транснаціональних компаній, які зареєстровано в Україні. Особливістю аудиту спільних підприємств є вивчення порядку формування й оцінка статутних документів таких підприємств, достовірність і правильність оформлення бухгалтерських записів і первинних документів. Аудитор як дже­рела інформації використовує статут, договір, протоколи прав­ління, виписки банку, рахунки, акти, накладні журнали, Головну книгу і баланс. Він звертає увагу на правильність бухгалтерських записів щодо внесків у статутний капітал, відповідність розмірів і строків внеску у фонд згідно з чинним законодавством. Аудитор повинен ретельно вивчити документи, які підтверджують внески сторін у статутний капітал. По грошових коштах до них можна віднести виписки банку з додатками; по основних засобах — ак­ти приймання-передавання основних засобів, рахунки, товарно-транспортні накладні; по матеріалах — акти про приймання ма­теріалів, рахунки, накладні тощо. На кожний внесок має бути відповідний документ, в якому обов'язково вказується сума, яка здана на формування статутного капіталу. Особливої уваги по­требує перевірка внесків у цей фонд нематеріальних активів, які повинні підтверджуватися документами. Це може бути також документація, де описується певна технологія, програми для ком­п'ютерів, договори, акти. Одним із ключових питань аудиту є пе­ревірка правильності розрахунку собівартості продукції. Аудитор перевіряє достовірність включення окремих видів витрат на собі­вартість продукції. У центрі уваги аудитора мають бути видатки і збитки, віднесені на рахунок фінансових результатів. Пере­віряються пільги та гарантії, що надаються підприємству з іно­земними інвестиціями, тобто наявність норми іноземного ка­піталу у статутному фонді підприємства. Звертається увага на методологію ведення бухгалтерського обліку, яка повинна здій­снюватися за стандартами України, проте підприємство може додатково запроваджувати облік і звітність за правилами ін­вестора. Фінансові вкладення, валютні рахунки перевіряються окремо й глибоко, у цілому аудиторське дослідження фінансово-господар­ської діяльності СП дає змогу врахувати особливості викорис­тання спільного капіталу, визначити суму прибутку та його роз­поділ між акціонерами.

67. Особливості аудиту консолідованої фінансової звітності.

При аудиті консолідованої фінансової звітності необхідно висловити думку не тільки стосовно повноти і достовірності фінансової звітності материнського підприємства, та його дочірніх підприємств, а й перевірити і висловити думку стосовно правильності і достовірності консолідації фінансової звітності окремих господарюючих суб’єктів у фінансову звітність материнського підприємства. Краще за все, щоб такі перевірки здійснювались аудиторами одної аудиторської організації, яка теж має дочірні фірми або філіали. Це дає змогу оперативніше планувати та проводити аудиторські перевірки і дозволяє здійснювати дієвий контроль якості роботи аудиторів. Найважливіше завдання аудиту стану бухгалтерського облі­ку— з'ясувати, наскільки облік забезпечує збереження цін­ностей і контроль за їх витрачанням. На підставі первинної до­кументації аналітичного і синтетичного обліку перевіряється достовірність поданої звітності про результати фінансово-гос­подарської діяльності як за окремі періоди, так і в цілому за рік. Особливу увагу зосереджують на виявленні фактів викривлення у звітності справжнього стану діяльності підприємства. Аудитор з'ясовує, чи не було приписок невиконаних робіт, фальсифікації основних показників — прибутку, рентабельності, продуктив­ності праці та ін. Користуючись документальними методичними прийомами, перевіряють правильність відображення у бухгал­терському обліку результатів інвентаризації відповідно до Ін­струкції з інвентаризації основних фондів, нематеріальних ак­тивів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і до­кументів та розрахунків, затвердженої Міністерством фінансів України. Як правило, аудиторській перевірці піддається звітність під­приємства, що включає: 1) баланс підприємства (ф. № 1); 2) звіт про фінансові результати (ф. № 2); 3) звіт про власний капітал (ф. № 4); 4) звіт про рух грошових коштів (ф. № 3); 5) примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5); » пояснювальну записку до річного звіту; 6) інші форми, що можуть бути впроваджені відповідними но­рмативними документами. Перш ніж розпочати перевірку річної звітності необхідно пе­ревірити дані, отримані під час інвентаризації відповідних статей балансу: незавершеного виробництва, товарів і матеріальних цінностей, основних засобів, коштів, розрахунків. Усі статті балансу повинні бути підтверджені матеріалами інвентаризації, в поточному році, тому аудитор перевіряє пра­вильність їх оформлення та відображення на рахунках бухгал­терського обліку. За результатами такої перевірки аудитор мо­же зробити висновок про достовірність даних бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві. Перевірка доброякісності звітності і своєчасності її подання вищій організації і відповідним державним органам проводить­ся на підставі нормативних актів про бухгалтерські звіти і ба­ланси. При цьому аудитор перевіряє графі­ки подання звітності, пояснювальної записки і річного звіту, а також те, як на підприємстві виконуються зауваження податко­вих служб, реалізуються пропозиції і рішення вищої організації, фінансових органів, банків щодо поточної і періодичної звітнос­ті, зокрема з'ясовує, чи внесені корективи до балансу, зроблені при затвердженні звіту за минулий рік. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємо­зв'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статис­тичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійс­нюються аналіз і затвердження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничих нара­дах, зборах засновників і акціонерів, чи є в наявності протоколи про затвердження звітності і розподіл прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів. Вивчаються всі зауваження щодо по­точної і річної звітності, які надходять на підприємство від міс­цевих фінансових органів, податкових служб, з'ясовують, що зроблено керівником підприємства для усунення недоліків і по­ліпшення фінансово-господарської діяльності. Для впевненості у правильності складання бухгалтерського балансу (ф. № 1), звіту про фінансові результати (ф. № 2), звіт)про власний капітал (ф. № 4) та звіту про рух грошових коштів аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників фінансової звітності. Після того як перевірено взаємну погодженість показників фінансової звітності підприємства за рік, який контролюється, і виявлені певні розбіжності, аудитор разом з головним бухгал­тером підприємства встановлює їх причини. У разі потреби до звітності керівництвом підприємства вносяться необхідні ко­рективи. Переконавшись у достовірності фінансової звітності, яка складена за даними бухгалтерського обліку, підтвердженого первинною документацією про господарську діяльність підпри­ємства, аудитор має підстави підтвердити правильність її скла­дання.