
- •1. Особливості розвитку Західної Європи епохи Середньовіччя.
- •2. Роль народної творчості, античної спадщини і християнства у розвитку середньовічної культури і літератури.
- •3. Періодизація середньовічної літератури.
- •Історико-культурне значення Середньовіччя:
- •4. Антиаскетичний та антиклерікальний характер поезії вагантів.
- •5. Епос і його давні корені; еволюція епосу.
- •6. Англосаксонська поема "Боевульф" як пам'ятка додержавного епосу.
- •7. Кельтський епос: саги про Кухуліна, фантастичні саги тощо.
- •8. Скандинавський епос: "Старша Едда", поезія скальдів, прозаїчні саги.
- •9. Особливості французького героїчного епосу ("Пісня про Роланда"). Особливості французького епосу
- •Загальна характеристика твору “Пісня про Роланда”
- •Сюжет “Пісня про Роланда”
- •10. Своєрідність іспанського героїчного епосу ("Пісня про мого Сіда"). Особливості іспанського епосу:
- •11. Німецький героїчний епос ("Пісня про Нібелунгів"). Особливості Німецького героїчного епосу
- •“Пісня про Нібелунгів” – мотиви:
- •12. "Слово о полку Ігоревім" як яскравий пам'ятник російської і світової літератури
- •13. Епос південних слов'ян (болгарські та сербські пісні: косовські пісні про Марка Королевича тощо).
- •14. Ідейно-художні особливості рицарської поезії. Лірика трубадурів, труверів, мінезингерів.
- •15. Особливості куртуазного роману, його цикли.
- •16. Психологізм і ліризм "Романа про Трістана та Ізольду" Жозефа Бедьє.
- •17. Уславлення краси і сили жіночого кохання в давньоруській повісті "Про Петра та Февронію" (хуІст.). Повість про Петра і Февронію
- •18 Виникнення міської літератури, її реалістичний характер.
- •19. Жанри, стиль, особливості міської літератури (фабліо, шванки).
- •20. Своєрідність алегоричного епосу ("Роман про Троянду"). Видіння.
- •21. "Роман про Ренара" - найвизначніший твір тваринного епосу.
- •22. Розвиток міської драми (містерії, міраклі, мораліте, фарси, соті).
- •23. Епоха Відродження як значний прогресивний переворот, пережитий людством.
- •24. Італія - батьківщина Відродження. Основні етапи розвитку італійської гуманістичної літератури.
- •25. Особливості історико-літературного процесу Франції в епоху Відродження.
- •26. Епоха відродження в Німеччині та Нідерландах.
- •27. Етапи англійського Відродження.
- •28. Своєрідність Відродження в Іспанії.
- •29. Особливості розвитку гуманістичної далматинської літератури XV-хуІст. (б.Котрульєвич, м.Маруліч, Сасін, м.Држич, Гундуліч).
- •30. Епоха Відродження в Угорщині (я.Панноній, б.Балаши).
- •31. Епоха Відродження в Чехії (я.Гус, б.Лобковіц).
- •32. Польське Відродження (а. Кржицький, к.Яницький, Рей, я.Кохановський).
- •33. Творчість Данте - останнього поета середніх віків і першого поета Нового часу.
- •34. „Нове життя" - лірична автобіографія Данте.
- •35. Значення трактатів Данте ("Бенкет", "Про народну мову", "Про монархію").
- •36. "Божественна комедія" Данте - філософсько-художній синтез середньовічної культури і пролог до літератури Нового часу.
- •37. Петрарка як родоначальник італійського гуманізму. Основні мотиви лірики Петрарки.
- •38. "Канцоньєре" ("Книга пісень" - справа усього творчого життя Петрарки.
- •39. Особливості творчості Боккаччо ("Фьєзоланські німфи", "Фьяметта", "Декамерон").
- •40. "Декамерон" Боккаччо - енциклопедія італійського життя епохи Відродження.
- •41. Творчість Аріосто (поема "Несамовитий Роланд").
- •42. Феодально-католицька реакція і криза гуманізму в хуІст. ("Звільнений Єрусалим" Торквато Тассо).
- •43. Осміювання недоліків і вад суспільства, нападки на церкву в "Похвальному слові Глупоті" Еразма Роттердамського.
- •44. "Листи темних людей" і літературна діяльність Ульріха фон Гуттена.
- •45. Народні німецькі книги ("Тіль Ейленшпігель", "Історія про доктора Фауста") та народні пісні і балади.
- •46. Рабле. "Гаргантюа і Пантагрюель": сатира на феодалізм і схоластику, боротьба за нові гуманістичні ідеали, педагогічні погляди.
- •47. Творчість поетів Плеяди.
- •48. Основні мотиви лірики Ронсара.
- •49. Попередники ренесансу в Англії (Ленгленд. "Видіння про Петра-орача". Чосер. "Кентерберійські оповідання").
- •50. Томас Мор - перший соціаліст-утопіст у європейській літературі ("Утопія").
- •51. Боротьба Бекона зі схоластикою і догматизмом у науці в "Новій Атлантиді".
- •52. Марло як творець англійської ренесансної трагедії ("Трагічна історія доктора Фауста").
- •53. Шекспірівське питання. Значення творчості Шекспіра.
- •54. Періодизація творчості Шекспіра, особливості і, II, III періодів.
- •55. Своєрідність і тематика сонетів Шекспіра.
- •56. Історичні хроніки і відображення в них політичних поглядів Шекспіра ("Генріх IV", "Річард III", інші).
- •57. Життєстверджуючий, оптимістичний характер комедій Шекспіра: проблематика, головні герої.
- •58. Трагічний конфлікт гуманістичної мрії і дійсності в трагедії Шекспіра „Гамлет". Образ Гамлета.
- •59. "Отелло" Шекспіра - трагедія "обманутої довіри" : проблематика, образи Отелло та Яго.
- •60. Динаміка образу Ліра в трагедії Шекспіра "Король Лір"..
- •61. "Ромео і Джульєтта" Шекспіра - п'єса про велике людське кохання, яке торжествує над середньовічним фанатизмом.
- •62. Проблематика пізніх п'єс Шекспіра ("Цимбелін", "Зимова казка", "Буря").
- •63. Рицарський роман в Іспанії ("Амадіс Гальський").
- •64. Шахрайський роман в Іспанії та його демократична спрямованість ("Ласарільо з Тормеса").
- •65. Сервантес - великий реаліст іспанської літератури.
60. Динаміка образу Ліра в трагедії Шекспіра "Король Лір"..
Динаміка образу Ліра в трагедії Шекспіра (Король ЛІР) В «Коропе Лире» проблематика семейньїхотношений тесно сплетена с проблематикой общественной и политической. В зтихтрех планах проходит одна и та же тема столкновения чистой человечности с бездушием, корьістью и честолюбием. Лир в начапе трагедии—король средневекового типа, подобно РичардуІІ, упоенньїй иплюзией своего всемогущества, слепой к нуждам своего народа, распоряжающийся страной, как своим личньїм поместьем, которое он может делить и раздаривать, как ему вздумается. От всех окружающих, даже от дочерей, он требует вместо искренности одной лишь слепой покорности. Его догматический и схоластический ум требует не правдивого и непосредственного вьіражения чувств, а внешних, условньїхзнаков покорности. Зтим пользуютс две старшие дочери.лицемерно уверяющие его в своей любви. Им противостоят Корделия, знающая лишь один закон - закон правдьі и естественности Но Лир глухкголосу правдьі, и за зто он терпитжестокое наказание. Его илпюзии коропе отца и человека рассеиваются. Однако в своемжестоком крушений Лир обновляется. Испьітав сам нужду я лишения, он стал понимать многое из того, что раньше бьіло ему недоступно стал иначе смотреть на свою власть.жизнь, человечество. Он задумался о «несчастньїх, нагих бедняках», «бесприютньїх, с голодньїм брюхом, в дьірявом рубище», которьіе вьінужденьї, подобно ему, бороться с бурей в зтуужасную ночь (акт III, сцена 4). Ему стала ясна чудовищная несправедливость того строя, которьій он поддерживал. В зтом перерождении Лира — весь смьісл его падения и страданий.
Рядом с историей Лира и его дочерей развертьівается вторая сюжетная линия трагедии —история Глостера и двух его сьіновей. Подобно Гонерилье и Регане, Здмунд также отверг все родственньїе и семейньїе связи, совершив еще худіше злодеяния из честолюбия и корьісти. Зтим параллелизмом Шекспир хочет показать, что случай в семье Лира не единичньїй, а общий, типичньїй для «духа времени», когда, по словам Глостера, «любовь охладевает, дружба гибнет, браги восстают один на другого, в городах и дер евнях— раздорьі, во дворцах— изменьї, иузьі расторгаются между детьми и родителями». Зто распадение феодальньїхсвязей, характерное для зпохи первоначального накопления. Отмирающий мир феодализма и нарождающийся мир капитализма гуртрге"»" противостоят в згой трагедии правде и человечности.
61. "Ромео і Джульєтта" Шекспіра - п'єса про велике людське кохання, яке торжествує над середньовічним фанатизмом.
Ромео і Джульєтта -п'єса про величезне людське кохання яке торжествує над середньовічним фанатизмом.
Ця трагедія належить до раннього періоду творчості Шекспіра. Саме тоді у його п'єсах з'являються поетичні образи людей, прекрасних зовні і душею, повних життєвих сил у прагненні здобути особисте щастя.
Події п'єси відсуваються у італійському місті Верона, хоча проблематика твору пов'язана із тогочасною англійською дійсністю. Давня родова ворожнеча знатних сімей - Монтеккі і Капулетті - стає на перешкоді щастю двох молодих людей, Ромео і Джульєтти, які покохали один одного. П'єса стверджує, що важливим є не походження, а особистість людини, викриваючи тим феодальні пережитки. Дізнавшись, що той, кого вона покохала, ворог» родини, Джульєтта говорить: Та що ім'я? Назви хоч як троянду, Не зміниться в ній аромат солод кийі
Любов за власним вибором протистоїть середньовічному шлюбу за розрахунком та штовхає Ромео і Джульетту, людей уже доби Відродження, на героїчні вчинки, їхнє кохання не знає меж, у п'єсі це почуття оспіване з великою
Шекспір - чудовий знавець людських характерів. Ромео і Джульєтта - ще підлітки, їхня вдача формується, і драматург показує ці зміни під впливом кохання І пережитого. Так само, як Джульєтту кохання перетворює на самостійну і героїчну жінку, так і Ромео мужніє, пізнавши справжню силу почуттів.