Висновки до розділу 1

Таким чином, підводячи підсумки вищевикладеного, слід зазначити наступне:

1) послуга як економічна категорія являє собою різнорідну невідчутну діяльність, що здійснюється суб’єктом економічних відносин, має фактичний відчутний результат і споживається в момент її надання;

2) на практиці є міжнародний та національний аспекти системи класифікації послуг, тобто більшість вчених розглядають категорію «послуга» не тільки в межах національної, а й у рамках світової економіки, що дає змогу визначати більш широкий спектр послуг;

3) деякі автори надають класифікацію послуг тільки в умовах національної економіки, не беручи до уваги класифікації, які пропонують Світовий банк і ГАТТ/СОТ;

4) у зв’язку з тим, що надання послуг та їх споживання найчастіше відбуваються в межах національної території, створення національних систем обліку торгівлі послугами, які будуть зіставлятися на міжнародному рівні, – одне з перших завдань. Проте сьогодні Класифікатор ГАТС і національні класифікатори послуг країн-членів СОТ не завжди узгоджені один з одним. У зв’язку з цим облік торгівлі послугами сьогодні становить серйозну проблему.

Розділ 2. Місце україни в міжнародній торгівлі послугами

2.1. Сучасні тенденції міжнародної торгівлі послугами

Динамічний прорив послуг на світові ринки протягом останні 25 років є одним з найзначніщих нових явищ в сучасній економіці. Це багатоплановий процес, обумовлений структурною складністю ринків послуг, який має яскраво виражену галузеву специфіку.

Широкі перспективи для глобалізації послуг відкриваються з розвитком Інтернету. Світова мережа спочатку має трансграничний характер, знімає просторові і тимчасові бар'єри в міжнародних контактах виробників і споживачів послуг. На її основі формується радикально нова модель їх масового споживання. Об'єм операцій неухильно росте у міру збільшення доступу користувачів до послуг Інтернету, підвищення комп'ютерної письменності населення, розробки принципів і норм правового регулювання операцій в специфічному ринковому середовищі, вживання заходів по захисту інтелектуальної власності і прав особи і т.п. 

В нових умовах стрімко прогресували мобільні види зв'язку, ряд галузей транспорту (перш за все авіаційний), фінансовий сектор (збільшувалося число компаній, у тому числі за рахунок входження на ринок дрібних і середніх фірм, розширявся набір послуг, істотно знижувалися ціни на них). Технологічні і інституційні зсуви в даних галузях не тільки стимулювали трансграничну і інші форми торгівлі послугами, але і служили каталізатором загального процесу глобалізації, підводячи під нього більш технологічно просунуту і економічно ефективну інфраструктуру. 

Ефект розглянутих і деяких інших чинників не обмежується відривом цілого ряду послуг від національного ґрунту, появою великої кількості нових сервісів високого класу, значним зниженням витрат і цін, підвищенням якості послуг. На багатьох ринках по суті складається нове торгове середовище, формуються нові моделі і механізми реалізації. Як і на ринках товарів, ефективні ланцюжки і мережі зв'язують виробників, що працюють в різних точках світу. Наприклад, штаб-квартира інженерно-будівельної фірми “Бектел” розташовується в Каліфорнії, проект будівництва або реконструкції для Латинської Америки може розроблятися в Індії, менеджмент – знаходитися у Фінляндії, компанія страховки – в Лондоні і т.п.[20].

Нові тенденції на світових ринках послуг обумовлені значними масштабами і глибокою багатобічною трансформацією цього сектора в останні 25 років. Виробництво послуг складає домінуючу або значну частину сучасного господарства – в розвинених країнах його частка у ВВП і чисельності зайнятих досягла на початку століття 70-80%, а в світовому ВВП – 65%. Ще більший вплив на параметри глобалізації надають структурні і якісні зсуви в даній сфері. На основі інформаційно-комунікаційних технологій, змін в системі потреб населення, посилення соціально-гуманітарної спрямованості розвитку, підвищення ролі наукового знання і людського капіталу у складі джерел економічного зростання в останні 25 років в галузях сфери послуг відбулася “тиха” революція, радикально що перетворила її традиційний вигляд. 

Якщо у минулому провідні позиції в структурі даного сектора в розвинених країнах займали торгові, побутові, рекреаційні і ряд інших послуг, то сьогодні на центральне місце займають наукоємні види ділових і професійних послуг, телекомунікації, а також освіта, охорона здоров'я, культура. В поєднанні з наукоємкими галузями індустрії вони утворюють разом з модернізованими традиційними галузями (торгівля і транспорт) ядро сучасної економіки, що активно розвивається, і багато в чому визначають динаміку, якісні параметри, конкурентоспроможності як сфери послуг, так і всього господарства. 

Значний ривок послуг на зовнішні ринки останніми роками пов'язаний з експансією “просунутих” послуг – телекомунікацій, фінансового сектора, інформаційних, комп'ютерних, консалтингу, менеджменту, маркетингу, інженерно-будівельних, аудиторських, освітніх і ряду інших. Ця група галузей впливає на динаміку, структурні і якісні характеристики інтернаціоналізації послуг і надає велике прискорення загальному процесу глобалізації [21,154].

На сьогодні міжнародна торгівля послугами набуває все більшого значення і стає предметом уваги з боку провідних спеціалістів світу. У багатьох країнах торгівля послугами займає значне місце в обсязі міжнародної торгівлі. Це викликано науково-технічним прогресом у сфері матеріального виробництва, поглибленням міжнародного поділу праці і ростом соціально-економічних потреб багатьох країн [22,252].

Держави СНД та країни Балтії володіють потенційними резервами для розвитку туризму, транспортних послуг (організують морські перевезення), але їх експорту заважає слабка матеріально-технічна база, а також недоліки господарського механізму. Західноєвропейські країни високу якість своїх послуг доповнюють застосуванням широкого спектру обмежень на використання іноземних послуг [22,254].

Сучасні тенденції міжнародної торгівлі послугами в кожній окремій країні має ряд особливостей. Кожна країна вживає певних заходів для підтримки того елементу ринку послуг, який має перспективи подальшого розвитку і вдосконалення. Спеціалізація країни на тих чи інших видах послуг залежить від рівня економічного розвитку. У промислово розвинутих країнах перевага надається фінансовим, телекомунікаційним, інформаційним і більшості галузей ділових послуг. Для країн, що розвиваються, характерною є спеціалізація на транспортних, туристичних і фінансових послугах [23].

Форсований розвиток сфери послуг є неодмінною умовою успішного завершення структурної перебудови світового господарства. Іноді в літературі здійснювані перетворення порівнюють за ступенем радикальності з індустріальною революцією минулого. У ході нової економічної революції в результаті масового впровадження комп'ютерів, промислових роботів і цілком автоматизованих систем проектування і керування виробництвом потреби промисловості в живій праці знижуються, робоча сила, що вивільняється, “переливається” у сферу послуг. Одночасно ускладнюється економічна організація виробництва, зростають вимоги до якості робочої сили, що створює додатковий попит на послуги [23].

Поширеною є думка, що ріст частки сфери послуг в економіці пов'язаний із неминучою деіндустріалізацією розвинутих капіталістичних країн і трансформацією їх національних господарств у так звану “економіку послуг”. Деякі вчені підтверджують, що втрата лідируючих позицій і порівняльних конкурентних переваг в основних промислових галузях, без сумніву, справить негативний вплив на показники економічного росту і рівень добробуту розвинутих капіталістичних країн. Неминучим є уповільнення темпів науково-технічного прогресу і спад продуктивності праці в усіх галузях матеріального виробництва, і тільки сфера послуг зможе розвиватися старими темпами, оскільки вона відносно не відчуває впровадження нових технологій і не має великого потенціалу росту продуктивності праці. І саме ця галузь економіки може стати в багатьох країнах одним із основних джерел надходжень капіталу [23].

Світова торгівля в 2011 році виросла на 5% після рекордного зростання на 13,8% в 2010 році. Цьому передувало рекордне з часів Другої світової війни скорочення глобального експорту на 12% в 2009 році. У 2012 році, за даними СОТ, зростання обсягів глобального експорту сповільнилося до 3,7%. Це у півтора рази нижче середнього рівня за останні 20 років (5,5%). СОТ розраховує, що глобальна економіка збільшиться в 2012 році на 2,1% у порівнянні з ростом на 2,4% в 2011 році. “Минуло більше трьох років з моменту початку економічної кризи 2008-2009 років, але світова економіка і торгівля, як і раніше залишаються крихкими. Ми все ще не вибралися із темного лісу. Подальше уповільнення торгівлі, прогнозоване в 2012 році, показує, що ризики зниження показників залишаються високими”, - сказав гендиректор СОТ Паскаль Ламі. Головними загрозами світової торгівлі у 2012 році в СОТ називають глибоку рецесію у зоні євро, збільшення державних боргових криз, падіння цін на сировинні товари, а також геополітичні ризики. “СОТ поки вдається стримувати економічний націоналізм, але мляві темпи відновлення підвищують побоювання, що тонка, але стійкий струмінь обмежувальних заходів може помалу розмити вигоди торгової відкритості”, – попередив Ламі. Зростання експорту із розвинених країн в 2012 році очікується на рівні 2%, із країн, що розвиваються – 5,6%. Обсяги імпорту в розвинені країни виростуть на 1,9%, у країни, що розвиваються – на 6,2%. Згідно з підрахунками СОТ, обсяг торгівлі товарами в 2011 році склав у доларовому вираженні 18,2 трлн доларів, тоді як послуг було продано на суму 4,15 трлн доларів, із яких 855 млрд доларів припало на транспорт і 1 трлн доларів – на туризм. Зростання обсягу торгівлі товарами в 2011 році експерти пояснюють високими цінами на корисні копалини. У 2011 році лідером за масштабами торгівлі залишалася Європа: на її частку припадало 37% світового експорту і 38% глобального імпорту. В Азії ці показники складають 18% і 23%, у Північній Америці – 13% і 17%, в СНД – 4% і 3%. У рейтингу країн лідерство утримує Китай, який у 2011 році збільшив експорт своїх товарів на 20% – до 1,9 трлн доларів, що еквівалентно 10,4% світового ринку. Цьому, зокрема, сприяла катастрофа, яка зруйнувала в березні 2012 року конкуруючі виробництва на узбережжі Японії; а також повінь у Таїланді, яка розірвала торговельні зв'язки цієї країни. Успіхи Китаю насторожують експертів, оскільки зростання китайського експорту супроводжується посиленням критики на адресу політики влади Китаю, спрямованої на утримання низького курсу юаня, що дає переваги експортерам [11].

Отже, в сучасних умовах зростання міжнародної торгівлі послугами обумовлено різноманітними чинниками, які мають природно-географічний, соціально-економічний або політичний характер. До них, наприклад, відносяться:

1. наявність факторів виробництва;

2. розмір території;

3. кількість населення;

4. рівень економічного розвитку;

5. історичні традиції; форми організації зовнішньоекономічних

зв'язків тощо.

Найсильніше ж на стабільний та стійкий ріст міжнародної торгівлі послугами в сучасних умовах впливають: розвиток міжнародного поділу праці та інтернаціоналізація виробництва й обміну, глобалізація світової економіки, науково-технічна революція та прогрес, транснаціоналізація, розвиток процесів торгово-економічної інтеграції, лібералізація міжнародної торгівлі, посилення наднаціонального регулювання тощо.