Висновки до розділу 3

У перспективі на найближчі 10-15 років ключове значення для України матимуть економічні відносини з країнами СНД. Головними цілями Економічного Союзу визначено: формування умов стабільного розвитку економік країн-учасниць; поетапне створення загального (спільного) економічного простору на основі ринкових відносин; забезпечення рівних можливостей для всіх господарських суб’єктів; реалізація спільних економічних проектів; вирішення актуальних соціально-економічних завдань. Домовленості країн у межах Економічного Союзу СНД зорієнтовані на поетапне забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Зокрема, перспективним планом інтеграційного розвитку СНД передбачається створення зони вільної торгівлі, митного та платіжного союзів Зауважимо, що інтеграційні процеси в межах СНД розвиваються в умовах погіршення економічного стану країн-учасниць.

Магістральним шляхом розвитку економіки України в ХХІ столітті стане створення економіки відкритого типу, тобто такої економіки, яка останнім часом здобула найбільшу кількість прихильників в світу. Це, з одного боку, дозволить Україні стати зрозумілою країнам-партнерам і спілкуватися з ними однією мовою бізнесу, а з іншого - відкриє для ТНК шляхи до України.

РОЗДІЛ 4

Особливості охорони праці при здійсненні міжнародної торгівлі послугами

Згідно Закону України “Про охорону праці”, охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на охорону здоров'я і працездатності людини в процесі праці [54].

Основою законодавства України з охорони праці є Конституція України, що гарантує громадянам право на безпечні й здорові умови праці й система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.

Основними законодавчими актами цієї системи є наступні Закони України: “Про охорону праці”; “Про охорону здоров'я”; “Про пожежну безпеку”; “Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати

Працездатності”; “Про використання ядерної енергії і радіаційний захист”; “Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення”; “Про цивільну оборону” та Кодекс законів “Про працю України” [55, 13].

МОП як всесвітня організація відповідає за розроблення Міжнародних стандартів у сфері праці і здійснює нагляд за їх дотриманням. МОП приймає міжнародно-правові акти в сфері праці у таких напрямках: право на працю, заборона примусової праці, право на колективні переговори, право на страйк, зайнятість і працевлаштування, умови праці, охорона праці, соціальна співпраця працівників і роботодавців, мирні засоби вирішення трудових конфліктів, право працівників на створення професійних організацій тощо [56].

Україна є членом МОП з 1954 р. [56]. Співпраця МОП з Україною за роки її незалежності стала системною та динамічною. Україною було ратифіковано 61 Конвенцію МОП [57].

Стрімке розширення Світової організації торгівлі (СОТ) викликає чималий інтерес захисників прав людини як до торгової політики в цілому, так і до стратегій самої організації.

У рамках світової Асоціації міжнародного права з 2004 року два комітети – Комітет з міжнародного торгового права та Комітет з прав людини, розпочали роботу над проектом Декларації “Права людини та міжнародне торгове право” з метою дослідити ступінь обов'язковості врахування універсальних зобов'язань членів СОТ у галузі прав людини при тлумаченні правил СОТ та їхньої імплементації в національне законодавство.

Ще в ГАТТ - 1947 була стаття XX, яка називалась “Загальні винятки” і яка дозволяла сторонам приймати захисні заходи, необхідні, зокрема, для захисту здоров'я людини, тварин та рослин; для збереження природних ресурсів; заборонні заходи стосовно імпорту товарів, виготовлених ув'язненими в тюрмах. Дані положення ГАТТ тривалий час залишались практично без застосування. Дуже рідко вони застосовувались у процесі вирішення спорів, хоча не піддавались систематичному тлумаченню і чітко не формулювались. Усього за 1948-1994 рр. було представлено шість справ, в яких введення заборонних заходів обґрунтовувалось необхідністю захисту навколишнього середовища або захисту здоров'я людей [58].

Досить важливим є при здійсненні міжнародної торгівлі послугами дотримуватись вимог з Охорони праці. Україною укладається багато двосторонніх чи багатосторонніх угод, і суб'єкти підприємницької діяльності України при укладанні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), повинні дотримуватись правил Інкотермс, які регулюють питання пов'язані з торгівлею послугами.

Захист сфери послуг не можна забезпечити заходами на кордонах через не матеріальний характер послуг, а також тому, що небагато операцій з послугами пов’язані з перетинанням кордонів.

Різні характеристики послуг впливають на спосіб, яким у здійснюються міжнародні операції. Якщо міжнародні сфері послуг операції з товарами передбачають їх фізичне переміщення з однієї країни до іншої, то тільки деякі види операцій з послугами передбачають рух через кордони. Однак для більшості операцій у сфері послуг час і місце споживання не можна відокремити, що вимагає наближення постачальника послуг до споживача [59].

Послуги на міжнародному рівні надаються із застосуванням чотирьох способів, зокрема:

1) транскордонне постачання, тобто надання послуг через кордон. Постачальник і споживач послуги не переміщаються через кордон, його перетинає тільки послуга. Прикладами транскордонних операцій можуть бути послуги, що передаються через засоби телекомунікації (консультації по телефону або по факсу, постачання послуг поштою, переказ грошей через банки) чи послуги, вкладені в товари (технічний звіт консультанта, програмне забезпечення на дискеті), транспортні послуги;

2) споживання за кордоном, тобто переміщення споживачів до країни експорту. Постачальник не переміщується (туризм, освіта, медичні послуги в лікарні іншої країни, послуги з ремонту суден, якщо судно цієї країни відправляється до іншого для ремонту);

3) комерційна присутність, тобто створення комерційної присутності країні, в якій повинні надаватися послуги (відкриття філії чи дочірньої компанії). Постачальник послуг переміщується, а споживач не переміщується (наприклад, прямі іноземні інвестиції, тимчасова трудова міграція, банківська послуга, що надається через філію чи відділення іноземного банку);

4) присутність фізичних осіб, тобто тимчасовий переїзд фізичних осіб до іншої країни заради надання там послуг (наприклад, гастролі театрів, артистів, лекції професорів університетів, послуги архітекторів, юристів, подорожування іноземного консультанта до країни для надання консультаційних послуг) [60].

Загальна кількість послуг, якими торгують останніми двома способами, значно вища від тих, котрими торгують у випадку застосування перших двох. Однак новітні досягнення комунікаційних технологій і розвиток електронної торгівлі створюють дедалі більше можливостей для компаній надавати послуги в режимі транскордонного переміщення, не створюючи комерційної присутності в країні-імпортері.

Можливі випадки, коли для надання послуги може використовуватись не лише один спосіб постачання. Наприклад, певна консультаційна послуга може бути надана засобами телекомунікації і безпосередньо присутніми фізичними особами [58].

Головною особливістю праці на підприємствах сфери послуг є те, що сервісні службовці знаходяться в постійному контакті з клієнтом, в тривалому контакті набагато більше, ніж, наприклад, під час обслуговування покупця продавцем в магазині.

Сервісний службовець повинен бути більш підготовлений психологічно до процесу обслуговування, ніж працівники інших сфер, від його фізичного і психологічного стану залежить якість послуги, що надається. Він повинен пам'ятати, що враження клієнта складається з найдрібніших його дій.

Стосовно транспортних послуг, повноправне членство України в міжнародній організації Європейської Конференції Міністрів Транспорту (ЄКМТ), створеної для полегшення і інтеграції функціонування ринків міжнародних автомобільних перевезень, дало можливість іноземним перевізникам безперешкодно здійснювати перевезення до України та транзитом через її територію, а українським перевізникам – до країн-учасниць ЄКМТ за наявності багаторазових дозволів ЄКМТ. Дозволи ЄКМТ дійсні для перевезень вантажів автомобільним транспортом між країнами-членами ЄКМТ (43 країни) [60].

На міжнародному рівні Україна приєдналася або проводить процедури приєднання до основних конвенцій і багатосторонніх угод у галузі транспорту, які визначають пріоритетні напрямки та умови перевезень транзитних вантажів. Серед цих заходів найважливішими є приєднання до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), проведення роботи щодо підписання Конвенції про процедуру міжнародного митного транзиту під час перевезення вантажів залізничним транспортом, розробка проекту Закону “Про приєднання України до Конвенції про спільну транзитну процедуру” та ін. [61].

Отже, досить важливим є дотримання охорони праці, адже це сприяє зростанню продуктивності праці, виробництва, економіки, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань. При здійсненні міжнародної торгівлі послугами однією із складових є навантажувально-розвантажувальні роботи і необхідною складовою безпеки даних робіт є дотримання вимог, які передбачені нормативами охорони праці.