Висновки

В ході проведення дослідження виконано всі завдання і отримано наступні висновки :

1. Міжнародний ринок послуг представлений понад 600 видами

послуг, найпоширенішими серед яких є: торгівля транспортними послугами за межами національних кордонів; торгівля туристичними послугами; послуги поштового, кур’єрського, телефонного, телеграфного зв’язку між резидентами та нерезидентами; будівництво (об’єкти за кордоном, що здійснені на тимчасовій основі резидентами); страхування (нерезидентів страховими компаніями-резидентами); фінансові послуги; комп’ютерні та інформаційні послуги; роялті та ліцензійні послуги; франчайзинг, лізинг, інжиніринг, управлінський контракт.

2. У багатьох країнах торгівля послугами займає значне місце в обсязі міжнародної торгівлі. Це викликано науково-технічним прогресом у сфері матеріального виробництва, поглибленням міжнародного поділу праці і зростанням соціально-економічних потреб багатьох країн. З розвитком нових видів послуг відбувається трансформація економіки індустріальних держав, формується її новий вигляд. Велике значення також має сьогодні міжнародний транспорт, який виконує інфраструктурну роль в світовій економіці в цілому та в народному господарстві окремих країн, слугує матеріально-економічною базою міжнародних економічних зв'язків. В свою чергу, збільшення обсягів перевезення вантажів вимагає розвитку ринку страхових послуг, оскільки компанії бажають захистити себе від ризиків та непередбачених обставин. Отже, міжнародна торгівля послугами всебічно впливає на розвиток світової економіки.

3. Складність і численність інструментів державного регулювання міжнародної торгівлі послугами пояснюється тим, що торгівля послугами, як правило, супроводжує або торгівлю товарами або рух капіталу. Будь-яка зовнішньоторговельна угода з купівлі-продажу товарів не може бути здійснена без міжнародної купівлі-продажу послуг, передусім транспортних, фінансових, страхових (зокрема транспортно-експедиторські операції, обслуговування суден в іноземних портах, здійснення міжнародних розрахунків, міжнародне кредитування тощо). Крім того, традиційні зовнішньоторговельні операції можуть здійснюватись без міжнародного обміну послугами у сфер зв`язку, ділових поїздок, реклами, юридичних послуг, консалтингу, оподаткування, аудиту та інших видів послуг

4. Якщо у минулому провідні позиції в структурі міжнародної торгівлі послугами в розвинених країнах займали торгові, побутові, рекреаційні і ряд інших послуг, то сьогодні на центральне місце займають наукоємні види ділових і професійних послуг, телекомунікації, а також освіта, охорона здоров'я, культура. В поєднанні з наукоємкими галузями індустрії вони утворюють разом з модернізованими традиційними галузями (торгівля і транспорт) ядро сучасної економіки, що активно розвивається, і багато в чому визначають динаміку, якісні параметри, конкурентоспроможності як сфери послуг, так і всього господарства. 

5. Впродовж останніх п’яти років ми можемо спостерігати значний зріст усіх статей послуг (12 – 15 % щорічно). Найбільшу частину у загальній структурі послуг займають міжнародні транспортні, різні ділові, професійні та технічні послуги. Основними партнерами в торгівлі послугами були і залишаються Російська Федерація, Швейцарія, Кіпр, Німеччина та Велика Британія.

6. 16 травня 2008 року Україна стала 152-им офіційним членом Світової організації торгівлі, що означало прийняття всіх принципів торгівлі з іншими країнами світу, у тому числі й щодо торгівлі послугами. Україна отримала можливість користуватися перевагами багатосторонньої системи у сфері торгівлі послугами. Надання послуг стало однією із самих перспективних сфер господарських відносин, що стало вимагати і її належного правового регулювання. Однак на практиці положення України як учасника міжнародної торгівлі послугами ускладнено наявністю неузгодженостей між міжнародними нормативно-правовими актами та вітчизняним законодавством.

7. Для поліпшення сучасного стану міжнародної торгівлі послугами

України необхідно:

– залучати іноземний капітал для прискорення модернізації;

– створити маркетингові та сервісні мережі на міжнародних ринках;

– активно впроваджувати міжнародні стандарти і процедури сертифікації;

• використовувати політичні та дипломатичні важелі впливу для забезпечення участі України у великих міжнародних коопераційних проектах;

– належним чином забезпечити інформатизацію зовнішньоекономічної діяльності;

– удосконалити фінансові механізми регулювання експорту.

Здійснення вище перелічених заходів допоможе Україні зайняти краще місце на міжнародному ринку завдяки підвищенню конкурентоспроможності України.