63

Вступ…………………………………………………………………………….3 розділ 1 ціннісний вимір прав людини

1.1. Поняття та види прав людини: загальнотеоретичний аналіз……………8

1.2. Загальносоціальна сутність прав людини……………………………….13

1.3. Аксіологічна природа прав людини ………………………….………….18

Розділ 2 реалізація прав людини у громодянському суспільстві

2.1. Об’єднання громадян як основна форма прав і свобод людини і громадянина…………………………………………………………………….26

2.2. Основні особливості реалізації прав людини у громадянському суспільстві……………………………………………………………………….32

2.3. Способи захисту прав людини і громадянина в умовах громадянського суспільства……………………………………………………………………...36

2.4. Правова активність на етапі формування громадянського

суспільства………………………………………………………………………41

РОЗДІЛ 3 ОХОРОНА ПРАЦІ

Висновки

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку українського суспільства і держави може бути охарактеризований як трансформаційний, у якому наявні дві тенденції розвитку: прагнення створення громадянського суспільства та забезпечення максимальної реалізації прав і свобод людини й громадянина. У зв’язку з цим загострюється актуальність дослідження прав людини як фундаментальної цінності громадянського суспільства, особливостей реалізації останніх, правової активності носіїв прав. При цьому постає потреба у виділенні окремих аксіологічних властивостей, притаманних правам людини, які відбивали б пов’язаність останніх із духовними складовими суспільства, включення у систему цінностей, як на загальносоціальному, так і на індивідуальному рівні.

Актуальність проблеми дослідження підсилюється тим, що в умовах методологічного плюралізму сучасної юриспруденції, залучення досвіду зарубіжних правознавців у сфері досліджень громадянського суспільства і прав людини, постає завдання переглянути основні питання щодо місця прав людини у правовій системі. Особливо це стосується реалізації та захисту прав, а також деяких аспектів у визначенні змісту прав людини в цілому, оскільки радянською наукою розглядалися і виносилися на передній план соціально-економічні права, декларувалося їх здійснення при відсутності реальної можливості використання, обмеження втручання держави у простір, окреслюваний правами людини.

Слід зазначити, що інтеграція України у світове співтовариство, а також урахування вимог міжнародно-правових актів, породжують також низку питань, пов’язаних з тематикою кваліфікаційного дослідження. Зокрема, це стосується обрання відповідної концепції прав людини, її обґрунтування у національно-культурному контексті, а також відповідності інтерпретації та здійснення конкретних прав певним міжнародним стандартам з прав людини.

З огляду на вищеозначене, можна констатувати, що на цей час існує потреба концептуального, заснованого на сучасній методології дослідження прав людини як фундаментальної цінності громадянського суспільства, що сприятиме вирішенню низки проблем теорії держави і права, формуванню виваженої правової політики у цій сфері, а також підвищенню якості та ефективності правотворчої і правозастосовної діяльності.

Мета й завдання дослідження. З урахуванням сучасного стану наукової розробки проблеми мета дослідження полягає у комплексному теоретичному аналізі прав людини як фундаментальної цінності громадянського суспільства, встановленні особливостей реалізації прав у громадянському суспільстві та визначенні на цій основі напрямків запровадження прав людини в умовах його формування.

Відповідно до поставленої мети, у кваліфікаційній роботі передбачається вирішення низки завдань, таких як:

- встановити основні особливості ціннісного виміру прав людини, з’ясувати головні властивості прав людини як фундаментальної та універсальної цінності;

- уточнити наукові уявлення щодо поняття і видів прав людини;

- проаналізувати взаємодію прав людини з інституціями громадянського суспільства;

- охарактеризувати специфіку реалізації прав людини у громадянському суспільстві з огляду на аксіологічну природу останніх, відмінності їх здійснення від інших типів суспільств;

- визначити і розглянути способи захисту прав людини у громадянському суспільстві;

- дослідити проблему взаємодії громадянського суспільства та держави у сфері реалізації й захисту прав людини;

- виявити та проаналізувати риси правової активності, напрямки підвищення останньої у трансформаційних суспільствах;

- сформулювати напрямки утвердження прав людини як цінностей в умовах формування громадянського суспільства.

Об’єктом дослідження є права людини у громадянському суспільстві.

Предметом дослідження є окремі ціннісні аспекти прояву прав людини у громадянському суспільстві, особливості реалізації останніх, правова активність носіїв прав.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено комплексний підхід до аналізу прав людини як фундаментальної цінності громадянського суспільства, зумовлений специфікою теми роботи і пов’язаний із застосуванням загальнонаукових і спеціально-наукових методів. Методологічну основу кваліфікаційної роботи складає загальнонауковий діалектичний метод, який використовувався на всіх етапах дослідження для з’ясування сутності прав людини, способів їх обґрунтування, взаємодії з іншими державно-правовими явищами. На окремих етапах роботи застосовувалися різноманітні методи дослідження. Системний і структурно-функціональний методи застосовувались, зокрема, при дослідженні зв’язків між громадянським суспільством і державою у процесі реалізації та захисту прав людини, їх окремими елементами, а також при аналізі взаємодії прав людини з інституціями громадянського суспільства. Герменевтичний метод використовувався при розгляді проблеми універсальності прав людини, з’ясуванні культурних особливостей концепцій та реалізації прав. Феноменологічним методом досліджувалася структура та особливості правової й політичної свідомості, утвердження прав людини як цінностей на індивідуальному рівні сприйняття. Синергетичний метод застосовувався при виділенні особливостей трансформаційних суспільств у зв’язку з орієнтацією останніх на впровадження прав людини. Історико-правовий – у процесі звернення до генезису предмета дослідження. Порівняльно-правовий метод використовувався у процесі розгляду природно-правового та позитивного підходів до розуміння прав людини, загальносоціальної та юридичної природи прав. Формально-юридичний метод отримав застосування при співставленні положень нормативно-правових актів, що регулюють права і обов’язки людини і громадянина, механізм реалізації та захисту прав. Широкого застосування в роботі отримали категорії та прийоми формальної логіки: поняття, визначення, доведення і спростування, судження, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення тощо.

Кваліфікаційна робота виконувалася на загальних методологічних орієнтирах, закріплених у Конституції України: пріоритету загальнолюдських цінностей, побудови демократичної, соціальної, правової держави, принципів гуманізму, поваги людської гідності, свободи, прав людини і громадянина.

Теоретична і практична основа дисертаційного дослідження ґрунтується на працях і висновках науковців у галузі теорії держави і права, філософії права, соціології та філософії, конституційного й міжнародного права. Зокрема, йдеться про роботи таких авторів, як М.М. Алексєєв, С.С. Алексєєв, М.М. Антонович, Е. Арато, В.Ю. Барков, В.А. Бачинин, М.О. Бердяєв, А.Г. Бережнов, Ю. Габермас, Г.Л.А. Гарт, Г.В.Ф. Гегель, Т. Гоббс, О.В. Грищук, Д.А. Гудима, О. Ґьоффе, Р. Дворкін, Дж. Донеллі, І.І. Кальной, І. Кант, Г. Кельзен, Дж.Л. Коен, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, О.О. Лукашова, П.М. Любченко, І.Й. Магновський, В.О. Максименко, С.І. Максимов, О.В. Малько, М.І. Матузов, В.С. Нерсесянц, О.В. Петришин, А.В. Поляков, П.М. Рабінович, Т.В. Розова , Дж. Ролз, Ю.М. Тодика., С.В. Шевчук, К. Штерн та ін.

Кваліфікаційна робота має характер теоретичного дослідження, емпіричну базу якого складає законодавство України та міжнародно-правові акти, рішення Конституційного Суду України, довідкова література.

Практичне значення отриманих результатів полягає у спрямованості останніх на подальший розвиток теорії держави і права, поглиблення знань про права людини у громадянському суспільстві, вдосконалення законодавства щодо реалізації та захисту прав людини.

Практичне значення одержаних результатів виражається у такому:

- у науково-дослідницькій сфері - матеріали кваліфікаційної роботи можуть стати підґрунтям для подальших досліджень проблем обґрунтування прав людини, ціннісної природи та універсальності, а також реалізації і захисту останніх, правосвідомості й правової активності, взаємодії держави та громадянського суспільства;

- у навчальному процесі - положення та висновки кваліфікаційної роботи можуть бути використані при підготовці до написання рефератів проведенні семінарських занять за такими курсами: «Теорія держави і права», «Філософія права», «Історія політичних і правових учень», а також при викладанні відповідних навчальних дисциплін;

- у правовиховній сфері - запропоновані положення можуть бути матеріалом у роботі з підвищення рівня правосвідомості та правової культури населення та державних службовців.

Структура кваліфікаційної роботи визначена предметом і метою дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, що об’єднують сім підрозділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації – 215 сторінок. Кількість використаних джерел – 250.