1.2. Роль міжнародної торгівлі послугами в сучасній економіці

Ринок послуг – це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, зокрема ринку транспортних послуг, комунікацій, комунального обслуговування, громадського харчування, туристично-рекреаційних послуг. Готельний бізнес, рекламні й консалтингові послуги, страхові та фінансові послуги, агентські та брокерські послуги, адвокатські послуги, ріелтерські послуги, франчайзинг торгівля ліцензіями і патентами, “ноу-хау”, промисловими зразками та корисними моделями, інжиніринг, лізингові послуги, тощо, так само формують комплекс послуг, які пропонуються на даному ринку.

Ринок послуг має переваги перед ринком товарів, які полягають в наступному: 

1. ринок відіграє найважливішу позитивну роль в структурі економіки, а також забезпечує своїм суб'єктам реальну свободу;

2. ринок створює постійно діючі стимули для підвищення ефективності виробництва; 

3. ринок встановлює строгу залежність між реальним внеском в створення продукту праці і розміром одержуваного доходу; 

4. ринок – це саморегульована система, здатна задовольняти потреби в благах і послугах на більш високому рівні; 

5. ринок базується на принципі економічної доцільності, виробництва (досягненні максимальних результатів при мінімальних витратах); 

6. ринок гарантує суспільну оцінку результатів праці відособлених виробників [4].

Окрім переваг існують й деякі недоліки ринку послуг: 

1. не забезпечені правові і суспільні інститути; 

2. відсутність гарантій права на працю і дохід; 

3. незацікавленість в створенні і розвитку суспільних товарів (всі види транспорту, освіта); 

4. не сприяє збереженню невідтворних ресурсів, що належать суспільству; 

5. не в змозі забезпечити стратегічні задачі в області науки і техніки; 

6. відсутність механізму захисту навколишнього середовища [4].

Світовий ринок послуг – це система обміну, в якій задовольняються інтереси покупців та продавців послуг, функціонування якої регулюється ринковими законами. В сучасних умовах розвитку ринку сфери послуг притаманні певні ознаки. Міжнародна торгівля послугами не є винятковою прерогативою промислово розвинених країн. У ряді країн, що розвиваються, послуги також складають значну частину їхнього експорту. Тому для оцінки участі країн у міжнародному поділі праці доцільно враховувати показник її частки у світовій торгівлі послугами [12].

Найбільш динамічно розвивається міжнародна торгівля комерційними послугами (більше половини від загального обсягу послуг), до складу яких входять комунікаційні, страхові, фінансові, приватні, культурні та рекреаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги, будівництво, роялті та ліцензійні послуги, а також інші бізнес-послуги. Основними країнами-гравцями на цьому ринку є країни Європи, що експортують та імпортують половину обсягу усіх послуг цього типу, і Азії (Японія, Китай, Індія та ін.), де загальний обсяг експорту складає 1/5, а імпорту – 1/4 [13].

Крім того, розвиток торгівлі послугами сприяє наданню супутніх послуг. Наприклад, країни, що надають портові послуги, спеціалізуються і на судноремонті (Португалія, Нідерланди, Франція). США як найбільший виробник комп'ютерів поставляє на світовий ринок комп'ютерні послуги. У країнах-експортерах нафти переважає фрахт з обслуговуванням нафто перевезень (Росія, Саудівська Аравія, Кувейт та інші). Для країн, що розвиваються, характерною є наявність від'ємного сальдо у зовнішній торгівлі послугами, проте, це не виключає того, що деякі з них є крупними експортерами послуг. Так, наприклад, Республіка Корея спеціалізується на інженерно-консультаційних та будівельних послугах, Мексика – на туристичних, Сінгапур є крупним фінансовим центром. Значна кількість невеликих острівних держав основну частину експортних доходів отримує за рахунок туризму [10].

Міжнародна торгівля послугами є комплексом різних видів економічної діяльності. Різноманітність міжнародних послуг і їх подальша диверсифікація повністю відповідають характеру сучасного розвитку людства, економічних систем і науково-технічного прогресу. Транспортні, інформаційні, культурно-рекреаційні послуги, зв’язок, оптова і роздрібна торгівля, кредитно-фінансові операції, страхування, операції з нерухомістю, сфери обігу, виробничі послуги, ремонт та обслуговування автотранспорту – ось лише частка переліку сучасних послуг у системі міжнародної економічної діяльності. Нині міжнародний ринок послуг є сферою, яка відіграє значну роль в економічному розвитку багатьох країн світу. Поряд із міжнародним товарним ринком він все більше набуває пріоритетного значення. Це пов’язано з підвищенням впливу сфери послуг на розвиток міжнародних зв’язків, поліпшенням економічного стану країн та окремих регіонів, можливістю поповнення валютних надходжень держав. Значення ринку послуг за останні десятиліття помітно зросло – як у внутрішній економіці, так і в світовій, що пов’язано з нинішнім рівнем міжнародного розподілу праці, соціально-економічними та науково-технічними досягненнями та потребами окремих країн. Торгівля послугами за своїми базовими економічними принципами переважно не відрізняється від звичайної товарної торгівлі. Так само, як у виробництві товарів, певні країни можуть мати відносні переваги у виробництві певних послуг і закуповувати інші послуги на міжнародному ринку [14].

На сьогодні десятку країн-лідерів у сфері комерційних послуг очолюють країни Європейського Союзу та США, що разом займають понад 70% світових обсягів експорту та імпорту. У сфері комунікаційних послуг до них приєднуються такі експортери як Кувейт та Індія, та імпортери – Канада, Росія та Китай; у сфері будівельних послуг – Японія, Китай та Росія; страхових послуг – Канада, Мексика та Швейцарія; фінансових послуг – Швейцарія, Японія, Китай; приватних, культурних та рекреаційних – Канада, Туреччина, Індія; комп’ютерних та інформаційних – Індія, Китай та Японія; роялті та ліцензійних послуг – Японія, Швейцарія та Канада; а також інші бізнес-послуг – Китай, Японія та Корея. Спеціалізація країни на тих чи інших видах послуг залежить від рівня економічного розвитку національної економіки та особливостей державного регулювання в контексті формування сприятливого підприємницького середовища. Так, у промислово розвинутих країнах перевага надається фінансовим, телекомунікаційним, інформаційним і більшості галузей ділових послуг, а для країн, що розвиваються, характерною є спеціалізація на транспортних, туристичних і фінансових послугах [11].

Міжнародний ринок послуг, як суб’єкт обміну, на відміну від ринку товарів має суттєві особливості:

1. місце виробництва і споживання послуг співпадає;

2. тісний зв’язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили;

3. ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно вища, ніж на ринку товарів;

4. ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу (наприклад, комунальні та побутові послуги) [10].

Ринок послуг – це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, що постійно розширюється. Міжнародна статистика свідчить про те, що ринок послуг є одним із найбільш швидко зростаючих та перспективних секторів світового ринку, а поглиблене дослідження тенденцій його розвитку дозволить країнам не тільки отримати максимальний прибуток використовуючи наявні конкурентні переваги, але й вчасно зайняти лідируючі позиції у нових секторах світової економіки [13].

Всі сфери міжнародного співробітництва потребують розвинених послуг, що є продовженням і розвитком сучасного виробництва. Оцінку розвиненості країни часто зводять до оцінки дохідності сектору послуг. Є країни, в яких сфера послуг дає до 60% ВНП і вище (США, Франція, Японія, Велика Британія, Німеччина, Італія). Фінансово-кредитна сфера виступає провідною для всіх розвинених країн. Рух капіталів і його обслуговування стоїть завжди на першому місці. По цьому показнику виділяють три центри: США, Японія, Західну Європу [11].

Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками:

1) показники обсягів;

2) показники структури;

3) показники динаміки;

4) показники результатів [7].

Експорт та імпорт розраховуються кожною країною в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння. Невелика група країн, особливо країни з високою інфляцією, розраховують експорт та імпорт напряму в доларах США. З метою міжнародного порівняння експорт розраховується в світових цінах на момент перетину товаром кордону на базі ФОБ – вільний на борту (FOB – free on board), імпорт – на базі цін СІФ – вартість, страхування і фрахт (CIF – cost, insurance, freight). Оскільки основна частка товарів в міжнародній торгівлі перевозиться морським транспортом, за основу розрахунку цін експорту та імпорту береться транспортування морем.

В самому загальному вигляді оцінити участь країни в світовій торгівлі послугами можна за допомогою показника її частки в світовій торгівлі, яка, як правило, має максимальне значення у провідних промислово розвинених країн. Залежність економіки країни від торгівлі послугами показує питому вагу торгівлі послугами у ВВП країни. Наприклад, її величина в середині

90-х років коливалася в межах 10 – 15% для Великобританії, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції і в межах 5 – 10% для США, Канади, Німеччини, ПАР, Австралії, Японії. А в 2011 році цей показник сягнув 72% для США, Японії та Франції, 76% для Великобританії, 70% в Німеччині. До сфери послуг сучасна міжнародна статистика відно­сить не тільки побутові послуги, а й транспорт, будівництво, торгівлю, кредит, освіту, охорону здоров'я, культуру та ін. Але головна увага при­діляється інформаційним послугам та кредитно-фінансовій сфері [15].

Слід також зазначити, що роль послуг в економіці країн оцінюється також за допомогою індексу, розрахованого як відношення частки експорту товарів до частки експорту послуг у ВВП країн. Чим менше індекс, тим більше значення мають послуги. Визначення частки експорту послуг в торгівлі послугами наочно вкаже на країни нетто-експортери і імпортери послуг. Зовнішньоторговельна квота (відношення торгівлі послугами до частки сфери послуг у ВВП), а також показник торгівлі послугами країни з розрахунку на душу населення показують ступінь відвертості економіки в зовнішньоекономічних зв'язках країни у сфері послуг.