- •1.1.Загальні відомості про будівельні процеси.
- •1.Загальні відомості про пальові фундаменти.
- •1. Заготівельні, транспортні, підготовчі (допоміжні), контрольно-вимірювальні та монтажно-укладальні процеси
- •2. Методи занурення паль.
- •1. Трудові ресурси будівельних процесів. Фах будівельних робітників
- •1. Тарифне нормування праці
- •6.2. Склад і структура комплексного технологічного процесу
- •1. Технологічні карти
- •1. Галузь застосування та технологічні вимоги
- •2. Організація та технологія будівельного процесу
- •3. Техніко-економічні показники
- •2. Склад і структура комплексного технологічного процесу
- •1. Ґрунти та їх технічні властивості
- •6.3.Типи опалубок і області їх застосування
- •2. Підготовчі та допоміжні пронеси
- •6.4. Конструктивні особливості і методи установки опалубок
- •3. Водовідведення
- •4. Зниження рівня ґрунтових вод
- •7.1. Види арматури і склад процесу армування конструкцій.
- •5. Тимчасове закріплення стінок виїмок
- •7.3. Монтаж арматури, що попередньо не напружується
- •. Штучне закріплення грунтів
- •7.4. Напружене армування конструкцій
- •7. Ущільнення грунту
- •8.1. Приготування бетонної суміші
- •3.2.Розробка грунту екскаваторами „пряма” лопата.
- •8.2. Транспортування бетонної суміші.
- •8.3. Подавання бетонної суміші у конструкцію
- •3.3.Розробка грунту екскаваторами драглайном, грейфером, планувальником та багатоковшовими екскаваторами .
- •8.4. Бетонування конструкцій
- •2Ущільнення бетонної суміші
- •8.2. Транспортування бетонної суміші.
- •8.7. Вистоювання бетону і догляд за ним
- •8.8. Контроль міцності бетону
- •4.2. Розробка грунту гідромеханічними способами.
- •7.2. Виготовлення арматури, що попередньо не напружується
- •4.3. Розробка грунту взимку.
- •6.3.Типи опалубок і області їх застосування
. Штучне закріплення грунтів
Закріплення грунтів застосовують з метою утворення навколо виїмок водонепроникних шарів та підвищення несучої здатності грунтів. Залежно від фізико-механічних властивостей грунтів, їх стану та мети стабілізації застосовують постійні способи закріплення: (силікатизацію, смолизацію, бітумізацію, цементизацію, термічне закріплення) або тимчасові (заморожування).
Постійне закріплення широко застосовують при реконструкції будівель та споруд та реставрації пам'яток архітектури, тимчасову (заморожування), при влаштуванні виїмок у сильно водонасичених грунтах.
Для штучного закріплення використовують наступні методи: заморожування, цементацію, бітумізацію, силікатизацію, хімічний та електрохімічний методи.
Замородування грунтів застосовують в сильно водонасичених грунтах (плавунах). Для цього по периметру котловану занурюють заморожуючі колонки з труб, з'єднаних між собою трубопроводом, по якому помпують спеціальну рідину-росол (розчин солей з низькою температурою замерзання), охолодженим холодильним устаткуванням до -20...-25° С. Грунт замерзає циліндричними колами навколо колонок та поступово збільшується в діаметрі, утворюючи суцільний екран
Тіксотропні протифільтраційні екрани влаштовують з допомогою машин, які забивають ряд крицевих шпунтин двотаврового розрізу. Потім висмикують першу, а порожнину заповнюють тіксотропною суспензією, яку подають під тиском по трубі, що приварена до тавра. Шпунтину, яку дістали, забивають на нове місце
Загалом способи постійного закріплення мають схожу технологію. У грунт забиванням або ж в попередньо пробурені свердловини занурюють інжектори, потім за допомогою різних пристроїв нагнітають залежно від способу закріплення різноманітні розчини. Так, при силікатизації застосовують водні розчини силікату натрію (Nа2SіО3) та хлориду кальцію (СаСІ2), при смолизації— суміші з розведеного розчину карбамідної смоли та розчину соляної кислоти, при бітумізації — гарячі або холодні бітуми та мастики, при цементації — цементні розчини.
Цементація, бітумізація. Зміст методу в тому, що відповідно цементний розчин, розігрітий бітум ін'єктують в порожнисті грунти з високим коефіцієнтом фільтрації, а також у шпаруваті скельні породи.
Хімічний спосіб. Грунти закріплюють методом нагнітання хімічних розчининів. Хімічний спосіб може бути двох- або од нерозчинний. Дворозчинне закріплення складається з послідовного нагнітання одного розчину, а потім другого. Після цього розчини вступають в реакцію та охоплюють зерна грунту, чим утворюють моноліт.
Електричний засіб. Його зміст в тому, що через грунт пропускають постійний електричний струм, який висушує глину, яка сама ущільнюється. Існує декілька комбінованих засобів.
Термічне закріплення використовують у лесових грунтах. У заздалегідь пробурені свердловини занурюють спеціальні пальники із жаростійких труб, у яких спалюють газоподібне або рідке паливо, що підвищує температуру в свердловині до 1000°С. Після термічної обробки зникають просадочні властивості грунту, а міцність зростає.