2. Підготовчі та допоміжні пронеси

По організаційно-технологічній структурі земляні роботи виконують фаховим потоком, який містить у собі підготовчі, основні та допоміжні процеси.

Підготовчі процеси виконуються перед основними: до початку розробки грунту та зведення земляних споруд. Їх мета - здійснити підготовку території до виробництва робіт, що включає в себе очищення від дерев та кущів, зняття родючого шару грунту (рекультивація), розбирання будівель, осушення та водовідведення, геодезичне забезпечення - влаштування реперів, осей; влаштування під'їзних доріг; розмітка споруди на місцевості, побутові приміщення, вода, водопровід, каналізація тощо.

Допоміжні процеси виконуються одночасно з основними або виконуються на кінцевій стадії зведення земляних споруд. До них відносять: підготовку вибою (забою) для роботи землерийних механізмів, спушування щільних та мерзлих ґрунтів, водовідведення, водо пониження, штучне закріплення грунтів, улаштування огорож, подмостів, переходів та інших заходів по охороні праці, тимчасове кріплення стінок виїмок та схилів.

Розпланування земляних споруд. Зміст розпланування в тому, що споруду (контури та розміри будівлі) встановлюють та закріплюють на місцевості. Розпланування починають з виносу та закріпленні на місцевості основних вісей. Після цього навколо майбутнього котловану виконують обноску на віддалі 2...3 м від краю паралельно основним вісям. Вона складається із забитих в грунт металічних стійок або брусів та закріплених до них дощок. Дошка повинна бути товщиною не менше 40 мм (обрізна) і спиратись на 3 стовпчики. Всі вісі закріплюють на обносці цвяхами та нумерують. Залишають місця для пропуску транспорту та робітників

6.4. Конструктивні особливості і методи установки опалубок

1. Розбірно-переставна опалубка складається з окремих щитів і підтримуючих частин: ребер, стяжок і т. д. На висоті опалубочні щити підтримують риштування. Технологічний процес влаштування опалубки полягає в наступному: щити опалубки встановлюють вручну або краном і закріпляють в проектному положенні, після бетонування і досягнення бетоном міцності, що допускає розпалублення, опалубочні і підтримуючі пристрої знімають і переставляють на нову позицію (звідси і назва розбірно-переставна).

Розрізнюють два основних види опалубочних форм розбірно-переставної опалубки: дрібнощитову і крупнощитову.

Дрібнощитову опалубочну форму збирають вручну з малорозмірних щитів масою не більше за 50 кг і площею біля 1 м². Конструктивно малорозмірні щити являють собою палубу (з дощок, стального листа або водостійкої фанери) з обрамленням і ребрами жорсткості.

Основний елемент крупнощитової опалубочної форми - крупнорозмірна панель суцільна або зібрана з дрібних щитів. Маса елементів крупнощитової опалубки досягає 500 кг. Тому її встановлюють і розбирають за допомогою крана.

У цей час в практиці будівництва в широких масштабах застосовується уніфікована (універсальна) опалубка, що складається з інвентарних щитів різних типорозмірів з інвентарними кріпленнями і підтримуючими пристроями. Габарити основних щитів уніфікованої опалубки кратні, як правило, одному модульному розміру (300 мм по ширині і 100 мм по висоті). Прикладом такої опалубки може служити уніфікована стальна опалубка «Моноліт», в комплект якої входять основні щити, кутові щити, кріплення, інвентарне пристосування для комплектування щитів в крупнорозмірні панелі, монтажні кутики, несучі ферми, інвентарні клинові затиски, натяжні крюки, пружинний з’єднувач.

2. Зниження трудомісткості опалубочних робіт і збільшення їх темпів виконання досягають за рахунок попереднього укрупнювального збирання елементів опалубки у великі опалубочні блоки і блок-форми. Опалубочні блоки і блок-форми - це просторові конструкції, внутрішні поверхні яких відтворюють форму елемента, що бетонується, зібрані з стальних щитів на роз'ємних або шарнірних кріпленнях. Іноді (наприклад, при бетонуванні великого числа конструкцій одного і того ж типорозміру) елементи блоку з'єднують на зварюванні. Доставлені до місця установки опалубочні блоки і блок-форми можна відразу встановлювати в проектне положення. Монтують і демонтують такі блоки за допомогою крана.

Досить часто приходиться виконувати бетонні роботи на висоті. Підтримуючі риштування складаються з стійок, прогонів , розкосів і лаг, які утворюють жорстку просторову конструкцію, фіксуючу опалубку в проектному положенні.

При влаштуванні опалубки стрічкових фундаментів з інвентарних щитів останні з'єднують інвентарними схватками. Поперечний розмір фіксують тимчасовими розпірками на підкосах і торцевими щитами опалубки. Для сприйняття бічного тиску бетонної суміші протилежні панелі з'єднують тяжами, пропущеними через схватки і закріпленими за допомогою клинових замків. Встановлюють опалубку в такій послідовності: по обидві сторони підмурівки, через 3...4 м встановлюють і вивіряють маякові щити, відстань між якими кратна ширині або довжині щитів. Після закріплення маякових щитів підкосами і тимчасовими розпірками їх з'єднують схватками на клинових затисках і стяжками. Потім до схваток за допомогою натяжних крюків прикріпляють інші щити. 3. Об'ємно-переставна (тунельна) опалубка складається з просторових металевих П- подібних секцій, з яких збирається опалубочний блок на ширину будівлі. Бічні панелі служать внутрішньою опалубкою монолітних стін, а верхня палубою перекриття. Повністю зібрану опалубку встановлюють в проектне положення за допомогою крана. Після того як бетон набрав розпалубочну міцність, опалубку демонтують, не розбираючи її на складові елементи. Для витягання опалубки із забетонованої секції елементи верхньої панелі опускають за допомогою домкратів, а бічні панелі відгинають від стін. Потім опалубку на катках висувають по інвентарних шляхах, укладених по перекриттю, на сусідню позицію або на спеціальні підмости. Останні влаштовують з подовжньої сторони будівлі, звідки знову закріплену секцію переставляють краном на нову позицію.

Існує багато конструкцій об'ємно-переставної опалубки (П- подібна, Г- подібна) з різними системами складання.

3. Ковзаюча опалубка на відміну від інших видів опалубок при переміщенні по висоті не відділяється від конструкції, що бетонується, а ковзає по її поверхні, пересуваючись в процесі бетонування за допомогою підіймальних пристроїв. Основні елементи опалубки щити, домкратний рами, робоча підлога, підмости, домкрати і домкратний стержні.

Опалубочні щити, що звичайно мають висоту 1,1..1,2 м, охоплюють споруду, що бетонується по зовнішньому і внутрішньому контурах. Для зменшення сил тертя при підйомі опалубки щитам додають конусність в межах 1/500...1/200 висоти щита (поширюючи донизу). Таким чином, відстань в світлу між щитами вгорі на 10...12 мм менша, ніж внизу. Конусність зменшує небезпеку зривів і задирів бетону при підйомі опалубки.

Для підйому ковзаючої опалубки застосовують гідравлічні і електромеханічні домкрати. Найбільш широко застосовуються гідравлічні домкрати. Основні вузли гідравлічного домкрата - циліндр із затискним пристосуванням і поршень з штоком. Для запобігання зчепленню домкратний стержня з бетоном до основи домкрата приєднують спеціальну захисну трубку, що обіймає домкратний стержень і пропускається між щитами опалубки. При бетонуванні трубка утворить в бетоні канал, в якому вільно (без зчеплення) розміщується домкратний стержень. По закінченні бетонування домкратний стержень може бути витягнутий з бетону. Швидкість бетонування в ковзаючій опалубці 3 м³/добу, а трудомісткість укладання 1 м³ бетонної суміші складає 0,9...1 люд-дн.

5. Горизонтально переміщувана (катуча) опалубка призначена для безперервного поярусного бетонування бетонних і залізобетонних стін постійного і змінного перерізу товщиною 12...60 см. і висотою до 6 м. Щити опалубки висотою 1,2…1,5 м і довжиною 6...8 м закріплені на стійках рами.

Стійки встановлені на возиках, оснащених катками. Вертикальне переміщення щитів здійснюється з допомогою електричної лебідки по вертикальних стійках рами на повзунах. Щити закріпляють на стійках по висоті фіксаторами. Швидкість горизонтального пересування опалубки при бетонуванні 6...8 м/год.

6. Нез′ємна опалубка після бетонування основної конструкції не знімається, а залишається в її тілі і працює разом з нею. У залежності від умов опалубка може бути використана як гідроізоляційний, утеплюючий, декоративний або облицювальний шар конструкції. Нез′ємну опалубку збирають переважно із залізобетонних і армоцементних плит, стальних листів і тканої стальної сітки.

Білет № 8

1. Водовідведення. Зниження рівня ґрунтових вод (легким голкофільтровим устаткуванням, системою свердловин, які обладнані глибинними помпами, вакуумне водопониження, явищем електроосмосу та ежекторним голкофільтровим устаткуванням)

2. Види і класи арматури. Склад технологічного процесу армування конструкцій