Програмні цілі та цінності альтерглобалістського руху

А льтерглобалізм (-мондіалізму - глобальний рух за справедливість) - громадський рух, що з'явилося в XX столітті, що ставить своєю метою альтернативні шляхи глобалізації. Альтерглобалісти відкидають неоліберальну модель глобалізації, вважаючи, що вона часто працює в збиток, або не в повній мірі сприяє розвитку людських цінностей які також відстоює альтерглоболістський рух, таких як захист екології, економічна справедливість, охорона праці, захист культур корінних народів і прав людини, і намагаються знайти інші шляхи розвитку процесу.

Вони бачать свій рух як альтернативу неоліберальної глобалізації, в якій міжнародні інститути (ВТО, СБ, МВФ)і великі корпорації працюють на збагачення розвинених країнах світу, практично не звертаючи уваги на згубні наслідки своїх дій на людей та навколишнє середовище в менш розвинених країнах. цілямі альтерглобалістсьщо руху є:

у середньостроковому плані - Анулювання або реорганізація и демократизація наднаціональніх структур (СОТ, МВФ, Всесвітнього банку), забезпечення прозорості в їхній діяльності;

у довгострокових «плані - розробка альтернативних, демократичних механізмів прийняття рішень з міжнародніх проблем, усунення соціальніх, економічніх, екологічних діспропорцш Між державами. ■

Вони підтрімують Ідеї списання боргів країн, Що розвиваються, и постсоціалістічніх країн, вироблений нових | правил міжнародного Кредитування, насамперед з Метою заборонити кредиторам вісувати Такі умів, які обмежують державний суверенітет, утомучіслі право народу самостійно обирати економічну систему і політичний курс.

Пропонується замініті МВФ и Світовий банк системою І регіональніх банків, побудованіх на демократічній Основі и підзвітних Усім державам-учасницям у рівній мірі.

Б.Ю. Кагарліцькій пропонує Створити декілько регіональніх и транснаціональніх агенцій розвитку, які здійснювали б під демократичним контролем шірокомасштабні соціально-економічні проекти в інтересах більшості.

Введення єдініх глобальних и екологічних норм, міжнародне регулювання соціальніх відносін: наго ується на необхідності заборон прімусової праці, діскрімінації працівніків, подвійної експлуатації іммігрантів ТОЩО. Разом з тім учасники руху вважають, Що Міжнародні норми можут мати Пріоритет над національнімі Лише за умов їх ратіфікації демократичними інсті ¬ тутамі Конвенцію Ради Європи держав. Нарешті, вісловлюються вимоги розпуск 1 воєнніх блоків при паралельно збільшенні ролі міжнародніх сил \ безопасности, Наприклад на Основі сил ООН. Діяльність руху спря мова на забезпечення більш справедливого розподілу доходів, ско рочення боргових тягара країн, Що розвиваються, включення в торго ¬ вельні догоди положення, Що передбачають дотримання норм трудового права и захист природного середовища. Охсновні риси руху: інтернаціоналізм руху;; інтерклассовий і інтерідеологіческій характер руху, що виступає проти всіх форм відчуження і гегемонії, а не тільки експлуатації найманих працівників (саме такими, знову ж, і по колу учасників, і за цілями були і акції протесту, і ВСФ); анти-гегемонистский (а в своїх найбільш розвинених формах - анти-капіталістичний) характер руху, гаслом якого невипадково стали слова "світ - не товар"; навіть помірна частина руху виступає за те, щоб земля, вода і основні природні ресурси, з одного боку ; знання, освіту, культурні цінності та системи забезпечення базисних потреб людини (їжа, житло, охорона здоров'я) - з іншого, були громадськими благами, були виведені з-під контролю ринку і капіталу; радикальні альтерглобалісти (і автор в тому числі [xiii]) вважають за необхідне продовжити цю лінію аж до зміни пануючого нині світу відчуження в цілому, руху до "царства свободи". Альтерглобалізм вважає, Що Немає и Не може буті однієї універсальної форми демократії. ) Кожна держава, нація, суспільне об'єднання ма ють Свої, відмінні одна / від одної демократії. Саме ж Поняття «єдиної демократії» ВІН Розглядає І Як ознайо імперськіх амбіцій тихий, хто намагається нав'язати всьому світу Своє уявленням про демократії и Свій спеціфічній спосіб побудова демократії.Вплив глобалізаційного процессу на розвиток українського суспільства і української держави