- •1. Поняття, предмет, метод митного права. Митне право в системі права.
- •2. Принципи митного регулювання. Взаємозв'язок понять «митне регулювання»,
- •Митна політика: поняття, види, суб’єкти формування та реалізації.
- •5. Порядок набрання чинності нормативно-правових актів з питань митної справи.
- •6. Митні правовідносини: суб'єктний склад, об'єкт, юридичний та фактичний зміст
- •7. Система органів митної служби України: принципи та правові підстави трансформації.
- •8. Мета, завдання та функції митних органів.
- •9. Обмеження й заборони при прийнятті та проходженні служби в митних органах.
- •10. Службова дисципліна в митній службі. Порушення службової дисципліни.
- •11. Принципи транскордонного переміщення
- •12. Митне декларування товарів і транспортних засобів.
- •13.Митна декларація: поняття, види, юридичне значення.
- •14. Поняття, ознаки та класифікації митних режимів.
- •15. Організація митного контролю: поняття та особливості правового забезпечення.
- •16. Здійснення митного контролю: поняття, мета. Форми митного контролю.
- •17. Права та обов'язки посадової особи митного органу щодо здійснення митного
- •18. Зона митного контролю. Режим зони митного контролю.
- •20. Правове регулювання відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні,
- •21. Поняття, принципи митно-тарифного регулювання.
- •22. Митні платежі: поняття, суб'єкти сплати, порядок стягнення.
- •23. Поняття та види мита.
- •24. Митна вартість товарів. Форма декларування та методи визначення митної вартості
- •25. Поняття та порядок надання тарифних пільг.
- •26. Сутність, поняття, класифікація заходів нетарифного регулювання зед.
- •27. Взаємовідносини митних органів з іншими державними органами, установами та організаціями
- •28. Державний контроль на митному кордоні.
- •29. Правове забезпечення митної статистики зовнішньої торгівлі й спеціальної митної статистики.
- •30. Юридична відповідальність за порушення митних правил.
- •35. Митні пільги. Звільнення від митного контролю.
- •36. Права митних органів щодо здійснення митного контролю
- •37. Зона митного контролю. Режим зони митного контролю.
- •38. Спеціальні (вільні) економічні зони. Порядок створення, типи, органи управління.
- •39. Митний контроль транскордонного переміщення валюти.
- •40. Переміщення через митний кордон: поняття, види, принципи.
- •42. Види та правовий статус суб’єктів зед.
- •Режими зед за Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
- •Порядок переміщення через митний кордон культурно-історичних цінностей.
- •Митне оформлення та контроль ввезення (вивезення) лікарських засобів.
- •Ввезення транспортних засобів фізичними особами.
- •Особливості переміщення через митний кордон України гуманітарної допомоги.
- •Митне оформлення: поняття, правова основа, стадії, цілі, учасники.
- •Правове регулювання відмови в митному оформленні.
- •Декларування товарів і транспортних засобів. Декларування митної вартості.
- •Правове забезпечення електронного митного декларування.
- •Поняття митної території та митного кордону.
- •Митні процедури на морському і річковому транспорті.
- •Митні процедури на залізничному транспорті.
- •Митні процедури на автомобільному транспорті.
- •Митні процедури на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі.
- •Митні процедури у повітряному сполученні.
- •Переміщення предметів через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях.
- •Порядок переміщення через митний кордон об’єктів інтелектуальної власності.
- •Перевезення товарів між митними органами. Транзитні перевезення.
- •Заходи гарантування доставки вантажів, що перебувають під митним контролем. Правовий статус митного перевізника.
- •Розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем.
- •Поняття та правовий статус особи, що здійснює декларування на підставі договору.
- •Поняття та правовий статус декларанта.
- •Поняття, ознаки та види митних режимів. Класифікація митних режимів.
- •68. Імпорт товарів Реімпорт товарів.
- •Експорт товарів. Реекспорт товарів.
- •Транзит товарів.
- •Тимчасове ввезення (вивезення) товарів.
- •1) Подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);
- •Митний режим митний склад.
- •Спеціальна митна зона.
- •Магазин безмитної торгівлі.
- •Знищення або руйнування товарів. Відмова від товарів на користь держави.
- •Гармонізована система опису та кодування товарів.
- •Поняття, принципи митно-тарифного регулювання.
- •Митні платежі: поняття, суб’єкти сплати, порядок стягнення.
- •Поняття та види мита.
- •Структура та з міст Закону України «Про Єдиний митний тариф».
- •Ставки мита, їх види, та порядок встановлення.
- •Митна вартість товарів. Методи визначення митної вартості.
- •Поняття та порядок надання тарифних пільг (преференцій)
- •Товарна номенклатура Митного тарифу України (вимоги, класифікація товару та класифікаційний код).
- •Порядок прийняття класифікаційного рішення.
- •Країна походження товару та критерії визначення країни походження товару.
- •Контроль за сплатою митних платежів.
- •Сутність та поняття нетарифного регулювання зед.
- •Класифікація заходів нетарифного регулювання зед.
- •Ліцензування та квотування: правове регулювання, види та об’єкти.
- •Реєстрація та облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
- •Нормативно-правове забезпечення попереднього документального контролю.
- •Правове регулювання експортного контролю як заходу нетарифного регулювання
9. Обмеження й заборони при прийнятті та проходженні служби в митних органах.
Державний службовець, а саме посадова особа митного органу в багатьох нормативно-правових актах виступає як спеціальний суб’єкт, з нею часто пов’язано ряд особливостей. Однією з таких особливостей і є сукупність обмежень щодо проходження служби.
По-перше, відмічу, що не можна обирати або призначати на посаду в державному органі та його апарат осіб, які:
– визнані у встановленому порядку недієздатними, тобто відсутня правова передумова щодо можливості громадянина бути дієздатним. Порядок визнання громадянина недієздатним передбачає гл. 34 Цивільного процесуального Кодексу України;
– мають судимість, що є несумісним із заняттям посади. При цьому також слід розуміти, що це обмеження поширюється на осіб, яких суд позбавив права займати посади в державних органах протягом визначеного терміну;
– у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані особам, які є їхніми близькими родичами чи свояками.
До речі, вище зазначена та охарактеризована мною норма міститься як в ЗУ» Про державну службу», так і в Митному кодексі.
Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, також не має права вчиняти ряд інших дій, зокрема:
– сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;
– займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);
– входити самостійно (крім випадків, коли державний службовець здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства), через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;
– відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.
– сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;
– неправомірно втручатися, використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень;
– бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, діяльність якого він контролює;
– надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень. [45]
Державний митний службовець під час проходження служби не має права приймати подарунків від фізичних або юридичних осіб чи використовувати їхні послуги у зв'язку зі своєю службовою діяльністю. Це обмеження полягає в тому, щоб державні митні службовці не надавали переваги деяким особам на основі сімейних, приятельських або інших зв'язків, окрім службових, а також організаціям, у яких вони мають будь-які інтереси.
Ще однією надзвичайно важливою забороною є те, що посадові особи митної служби України не можуть бути членами політичних партій. Посадові особи митної служби України не мають права організовувати страйки і брати участь у них, вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.
Частиною 2 ст. 24 цього Закону забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, Суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку, в тому числі працівників митної служби, оскільки Державна митна служба є органом державної виконавчої влади зі спеціальним статусом.