- •Поняття цивільного права як галузі права, науки та навчальної дисципліни.
- •Предмет і метод цивільно-правового регулювання.
- •Функції і принципи цивільного права.
- •Система цивільного права України.
- •Відмежування цивільного права від інших галузей права.
- •Предмет і методи науки цивільного права.
- •Поняття та види джерел цивільного права. Значення судової практики для розвитку цивільного права.
- •Цивільне законодавство, його ієрархія. Місце міжнародних договорів України в системі джерел цивільного права.
- •Дія цивільного закону в часі, просторі та за колом осіб.
- •Поняття і класифікація цивільних правовідносин.
- •Елементи цивільного правовідношення.
- •Правоздатність фізичної особи. Заборона на заняття певними видами діяльності.
- •Суб'єктивне цивільне право та суб'єктивний цивільний обов'язок: поняття й структура.
- •Дієздатність фізичної особи: поняття та ступені дієздатності.
- •Обмеження дієздатності фізичної особи й визнання її недієздатною: підстави, порядок, правові наслідки.
- •Місце проживання ф.О. Визнання ф.О. Безвісно відсутньою і оголошення її померлою: підстави й правові наслідки. Наслідки повернення особи.
- •Поняття юридичної особи. Ознаки юридичної особи, зовнішні форми їх прояву.
- •Правоздатність юридичної особи. Ліцензування окремих видів господарської діяльності.
- •Органи управління юридичної особи, їх повноваження.
- •Виникнення та державна реєстрація юридичної особи. Місце знаходження юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи: поняття, способи, їх характеристика.
- •Відокремлені підрозділи юридичної особи, особливості їх статусу. Дочірні підприємства.
- •6)У залежності від наявності між ю.О.Відносин залежності:
- •Особливості правового статусу акціонерного товариства.
- •Особливості правового статусу товариства з обмеженою відповідальністю й товариства з додатковою відповідальністю.
- •Особливості правового статусу командитного товариства і повного товариства.
- •Особливості правового статусу виробничого кооперативу.
- •Правосуб'єктність держави Україна в цивільних правовідносинах.
- •Участь держави Україна в цивільно-правовому обороті.
- •Відповідальність держави за своїми зобов'язаннями.
- •Поняття, види і класифікація об'єктів цивільних прав.
- •1)У залежності від пов’язаності об’єкту з особистістю носія:
- •2)За критерієм оборотоздатності:
- •3)За правовим режимом і цільовим призначенням:
- •Поняття речі як об'єкту цивільних правовідносин. Класифікація речей і її правове значення.
- •1)Види речей в залежності від оборотоздатності:
- •2)У залежності від можливості пересування:
- •3)Залежно від здатності речей зберігати своє призначення при поділі:
- •4)В залежності від можливостей індивідуалізації:
- •Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин.
- •Послуги й результати робіт як об'єкти цивільних прав.
- •Поняття та класифікація підстав виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин.
- •Поняття й класифікація правочинів.
- •Класифікація:
- •Форма правочинів і наслідки її недотримання.
- •Поняття і особливості цивільно-правової відповідальності.
- •Види цивільно-правової відповідальності, їх класифікація.
- •Підстава цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення.
- •Вина учасників цивільного правовідношення: презумпція, вплив форми вини на обсяг цивільно-правової відповідальності. Відповідальність без вини.
- •Збитки: поняття, види. Обчислення збитків. Співвідношення збитків з неустойкою.
- •Компенсація моральної шкоди в цивільному праві.
- •Поняття строків та термінів в цивільному праві. Види і класифікація строків.
- •1. Залежно від суб'єкта встановлення строків:
- •За правовими наслідками:
- •4. За характером визначеності:
- •Поняття й значення строку позовної давності. Початок перебігу строку позовної давності.
- •Поняття і зміст права власності. Ризик випадкової загибелі речі, тягар власності. Межі здійснення права власності.
- •Підстави виникнення права власності.
- •Підстави припинення права власності.
- •Обмежені речові права (сервітут, емфітевзис, суперфіцій).
- •Система форм власності та її значення.
- •Зміст права власності: поняття, співвідношення правомочностей.
- •Право приватної власності фізичної особи: об'єкти, особливості виникнення і припинення.
- •Право власності господарського товариства. Поняття статутного капіталу фонду господарського товариства, особливості його формування.
- •Право власності Українського народу, його об'єкти.
- •Право державної власності, особливості виникнення. Органи, що управляють об'єктами державної власності.
- •Право комунальної власності: суб'єкт, об'єкти, особливості виникнення.
- •Спільна часткова власність: поняття, підстави, особливості відчуження частки, припинення.
- •Спільна сумісна власність: поняття, підстави виникнення. Режим спільної сумісної власності подружжя.
Право державної власності, особливості виникнення. Органи, що управляють об'єктами державної власності.
Стаття 326. Право державної власності
1. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.
2. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
3. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб’єктами.
Право державної власності може бути визначене як влада (повноваження) держави використовувати (володіти, користуватися, розпоряджатися, управляти тощо) майном, котре їй належить.
Суб'єктом права державної власності є держава Україна, яка є представником спільних інтересів народу.
Коло об'єктів права державної власності не обмежене. Держава може бути власником будь-яких речей, у тому числі тих, що вилучені з цивільного обігу і обмежені у обігу. Отже, у державній власності знаходиться майно, грошові кошти, які належать державі Україна.
Особливості виникнення (підстави):
- Націоналізація — це примусове безоплатне вилучення засобів виробництва, що перебувають у приватній власності, з наступною передачею їх у державну або іншу власність.
- Головним джерелом національного багатства, у тому числі нагромадження державної власності, безперечно, є виробнича діяльність трудових колективів. Матеріальні цінності з моменту їх створення на державних підприємствах надходять у державну власність.
- Похідним способом виникнення права державної власності служать угоди у сфері внутрішнього і зовнішнього товарообігу (сплатні і безоплатні). Вони забезпечують перехід у державну власність матеріальних благ від інших власників (недержавних підприємств і організацій, окремих громадян).
- Певну частину державної власності складають податки, мито з КСП, кооперативних та інших громадських організацій, окремих громадян.
- Право державної власності виникає також внаслідок застосування реквізиції і конфіскації, стягнення штрафів за правопорушення.
Реквізиція — це примусове вилучення Державою майна власника у державних або громадських інтересах з виплатою йому вартості майна.
Конфіскація — це примусове безоплатне вилучення державою майна в особи як санкція за правопорушення.
- Однією з підстав виникнення права державної власності с визнання майна безхазяйним.
- З додержанням правил ст.138 ЦК у власність держави може перейти знахідка — майно, втрачене власником (володільцем) поза його волею і знайдене іншою особою.
- Скарб, тобто зариті у землю або приховані іншим способом валюта, валютні та інші цінності, власник яких невідомий або у силу закону втратив на них право, повинен бути зданий особою, що його виявила, фінансовому органові і переходить у власність держави.
- Наступною підставою виникнення права державної власності є безгосподарне утримання майна, що є пам'яткою історії та культури.
Суб'єктами управління об'єктами державної власності є:
Кабінет Міністрів України;
Фонд державного майна України;
міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління);
органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами;
державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури);
юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи);
Національна академія наук України, галузеві академії наук. (ст.4 ЗУ «Про управління об'єктами державної власності")
