12. Лекція. Види лекцій. Структура наукової лекції. Читання лекції.

Лекція — основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лекція є основною формою навчального процесу у вищій школі. Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки , з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях.

Види лекцій:

• Вступна

• Тематична

• Оглядова

• Інформаційна

• підсумкова (заключна)

• комплексна

Лекція має структуру набуття нових знань і містить такі елементи:

1) вступ, де дається мотивація навчання, чітке формулювання теми лекції та постановка завдання;

2) викладення в логічній послідовності окремих частин лекції;

3) висновки , що дають можливість осмислити лекцію в цілому і виділити основну ідею;

4) конкретне завдання на самостійну роботу;

5) відповіді на запитання.

Лектор повинен бути готовим до запитань слухачів за темою виступу. Відповіді його мусять бути коректними, виваженими й лаконічними.

13. Види усного ділового спілкування. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Ділова бесіда.

До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:

1. точність у формулюванні думки, не двозначність;

2. логічність;

3. стильність;

4. відповідність між змістом і мовними засобами;

5. відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення;

6. відповідність між мовними засобами та стилем викладу;

7. вживання сталих словосполучень;

8. різноманітність мовних засобів;

9. нешаблонність у побутові висловлювання;

10. доречність;

11. виразність дикції;

12. відповідність інтонації мовлене вій ситуації

Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії.

1. За способом взаємодії між комуні кантами:

- монологічне;

- діалогічне;

- полі логічне.

2. За кількістю учасників:

- індивідуальне;

- колективне.

3. З урахуванням каналів комунікації:

- безпосереднє (віч-на-віч);

- опосередковане (телефон, радіо, телебачення)

4. Залежно від змісту повідомлення:

• побутове (обговорення щоденних проблем);

• наукове (обговорення наукових проблем);

• фахово-ділове;

• естетичне.

Ділова розмова - вид міжособистісного службового спілкування, що

припускає обмін інформацією, поглядами, думками, спрямований на

конструктивне розв’язання тієї чи іншої проблеми.

Основні функції ділової бесіди:

1. Початок перспективних заходів і процесів.

2. Контроль і координування вже початих заходів і процесів.

3. Обмін інформацією.

4. Взаємне спілкування працівників з однієї сфери діяльності.

5. Підтримка ділових контактів.

6. Пошук, висунення і оперативна розробка робочих ідей і задумів.

7. Стимулювання руху творчої думки в нових напрямах.