47. Однорідні члени речення. Узагальнювальні слова.

Однорідними називаються такі члени речення, які з'єднуються між собою сурядним зв'язком. Вони відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним членом речення.

Однорідні члени речення з'єднуються один з одним:

1) Сурядними сполучниками (сполучниковий зв'язок) та інтонацією

2) Тільки інтонацією (безсполучниковий зв'язок);

3) Обома цими способами (змішаний — сполучниковий і безсполучниковий зв'язок):

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення. Однорідні члени речення зазвичай виражаються однаковими частинами мови і однаковими формами. Проте в ролі однорідних членів можуть виступати різні частини мови. Однорідні члени речення можуть бути поширеними. У реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше. Вимовляються однорідні члени речення з перелічувальною інтонацією однаковим тоном.Якщо два однорідні члени протиставляються, то на першому інтонація підвищується, а на другому — знижується.У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова.Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення.Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення або після них.Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником.

Найчастіше узагальнювальнимисловами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставитьсядвокрапка. Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире.Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчуютьречення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире.Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка.

48. Розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях

Складними синтаксичними конструкціями називаються складні речення з різними типами зв’язку між його частинами — сполучниковими і безсполучниковими. Серед складних синтаксичних конструкцій виділяються речення: складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові, з різними типами зв’язку. Речення такого типу зберігають принципи вживання розділових знаків, які характерні для окремих типів складних речень.

Речення які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за сенсом і зв'язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними.

У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки:

кома — між простими реченнями, що входять до складносурядного, перед сполучниками і, та, а, але, проте, однак зате, або, чи-чи, то-то тощо.

крапка з комою — у складносурядних реченнях перед єднальними і зрідка протиставними сполучниками а, та, якщо прості речення далекі одне від одного за змістом або мають вже розділові знаки.

тире — в складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (в значенні і), якщо між ними існує причинно-наслідковий зв'язок або йдеться про швидку зміну подій.

У складносурядному реченні кома не ставиться між двома сурядними реченнями, з'єднаними неповторюваними сполучниками і, та (в значенні і), чи, або, якщо вони мають спільний член речення.

Складні речення, в яких одне з простих речень за смислом підпорядковане іншому і пов'язане з ним сполучником підрядності або сполучним словом, називаються складнопідрядними.

Підрядне речення в складносурядному на письмі відокремлюється від головного комою, якщо воно стоїть перед головним або після головного речення. Якщо підпорядковане речення стоїть у середині головного, то воно виділяється к о м а м и з обох боків.

При складних сполучниках тому що, через те що, для того щоб, після того як, замість того щоб, так що, незважаючи на те що, внаслідок того що кома ставиться один раз (або перед усім складним сполучником, або перед сполучниками що, щоб, як, залежно від змісту, інтонації).