- •2. Професійна сфера, як інтеграція офіційно – ділового, наукового та розмовного стилів. Текст як форма реалізації мовно-професійної діяльності.
- •3. Культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мови.
- •4. Спілкування як інструмент професійної діяльності. Жанри професійно-ділового стилю.
- •5. Усне і писемне мовлення фахівця. Культура усного фахового спілкування. Підготовка до публічного виступу (план, тези, конспект).
- •6. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Види публічного мовлення.
- •7. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Культура сприймання публічного виступу.
- •8. Форми колективного обговорення професійних проблем. Мистецтво перемовин. Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада.
- •9. Жанри публічних виступів. Промови. Виголошення промови. Особливості публічного тексту і професійного наукового викладу думки.
- •9. Жанри публічних виступів. Доповідь. Виголошення доповіді. Піготовка до виголошення доповіді.
- •11. Жанри публічних виступів. Дискусія. Наукова дискусія. Повідомлення про захід. Етапи підготовки і проведення.
- •12. Лекція. Види лекцій. Структура наукової лекції. Читання лекції.
- •13. Види усного ділового спілкування. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Ділова бесіда.
- •14. Співбесіда з роботодавцем. Інформаційні документи.
- •15. Мовні засоби переконування. Засідання. Перемовини.
- •16. Інформаційні документи. Службовий лист. Класифікація листів. Реквізити листа, їх оформлення.
- •17. Службовий лист. Лист-запит. Рекомендаційний лист. Вимоги до тексту листа.
- •18. Інформаційні документи. Наказ. Види наказів. Реквізити наказу. Особливості оформлення.
- •19. Жанри офіційно-ділового стилю. Обліково-фінансові документи. Акт. Особливості оформлення.
- •20. Документи колегіальних органів. Протокол. Види протоколів. Реквізити. Особливості оформлення протоколів.
- •21. Документи колегіальних органів. Витяг з протоколу.
- •22. Інформаційні документи. Види Оголошень. Особливості оформлення.
- •23. Запрошення. Особливості оформлення.
- •24. Документи з господарсько-договірної діяльності. Договір. Види договорів. Реквізити договору. Особливості оформлення та використання договорів.
- •25. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Науково-технічний текст як засіб комутації.
- •26. Довідково-інформаційні документи у сфері науки і техніки. Анотація. Відношення між частинами інформації. Мовні засоби.
- •27. Довідково-інформаційні документи у сфері науки і техніки. Реферат як жанр академічного письма. Види рефератів. Мовні засоби.
- •28. Жанри наукового стиля української мови. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті. Зміст, структура статті. Вимоги до оформлення.
- •29. Жанри наукового стиля української мови. Стаття як самостійний науковий твір. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської роботи.
- •30. Рецензії, відгук як критичне осмислення наукової праці. Рецензія на наукову працю.
- •32 Редагування наукового тексту. Пряма і непряма мова у діловому і науковому текстах. Цитування.
- •33 Плани та звіти у сфері науки і техніки. Призанчення, структура, оформлення планів і звітів
- •34 Документи з кадрових питань
- •36. Науковий етикет. Електронні документи. Особливості створення та використання.
- •37. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань. Оформлювання посилань на джерела інформації в наукових працях. Бібліографічний опис. Бібліографічний список.
- •38. Правопис власних назв. Велика літера у власних назвах і абревіатурах.
- •39. Відмінки іменників
- •40. Граматична категорія роду іменників
- •41.Українська термінологія у професійному спілкуванні
- •42. Правопис прикметникових форм утворених від географічних назв.
- •43. Просте ускладнене речення
- •44. Вставні та вставлені конструкції
- •45. Велика та мала літери в рубриках
- •46. Складні випадки узгодження підмета з присудком у складному реченні
- •47. Однорідні члени речення. Узагальнювальні слова.
- •48. Розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях
- •49. Речення з відокремленими членами
- •50. Стійкі словосполучення у реченнях наукового стилю. Абстрактні іменники, відносні прикметники
- •51. Розділові знаки у синтаксичних конструкціях з прямою мовою. Правила оформлення цитат
- •52.Розділові знаки у реченнях зі вставними та вставленими конструкціями
- •53. Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •57. Відмінювання прізвищ, імен та по батькові
29. Жанри наукового стиля української мови. Стаття як самостійний науковий твір. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської роботи.
Курсові роботи умовно поділяють на:
1 – вступну частину,
2 – основну частину,
3 – список використаних джерел,
4 – додатки.
Вступна частина повинна мати такі структурні елементи: титульний лист, зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.
Основна частина містить такі структурні одиниці: вступ, текст курсової роботи, висновки, рекомендації, перелік посилань.
Додатки розміщують після основної частини курсової роботи.
Структурні елементи “титульний лист”, “зміст”, “вступ”, “текст”, “висновки”, “перелік посилань” є обов’язковими.
Курсова робота виконується державною мовою або іноземною, що вивчається.
Текст курсової роботи – це виклад відомостей про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності означеної роботи (опис теорії, методів роботи) та її результати.
Текст курсової роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію і висновки.
30. Рецензії, відгук як критичне осмислення наукової праці. Рецензія на наукову працю.
Рецензія — публікація, в якій обговорюється та оцінюється літературний чи науковий твір. Рецензування — розбір і оцінка нового наукового, науково-популярного або художнього (літературного, театрального, музичного, кінематографічного і т. д.) твору; жанр газетно-журнальної публіцистики і літературної критики іншими людьми, експертами в цій області, що є. Використовується видавцями для відбору і оцінки представлених рукописів, а також різними фондами при ухваленні рішення про виділення засобів на дослідження.
Мета рецензування — упевнитися і в необхідних випадках домогтися від автора відповідності до стандартів, прийнятих в конкретній області науки або науці в цілому. Публікація досліджень або творів, що не пройшли рецензування, часто сприймається з недовірливістю професіоналами в багатьох областях.
31.Проблеми перекладу і редагування наукових текстів. Форми і види перекладу. Буквальний, адекватний, реферативний, анотацій ний переклади. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською.
Техні́чний пере́клад — переклад, що використовується для обміну спеціальною науково-технічною інформацією між людьми, що говорять різними мовами. При спрощеному підході під технічним перекладом розуміють переклад технічних текстів. В основі технічного перекладу лежить формально-логічний (колективний) стиль, який характеризується точністю, неемоційністю та безособовістю.
В залежності від форм (способів) обробки вихідного тексту перекладачем виділяються різні види технічного перекладу:
- повний письмовий переклад (основна форма технічного перекладу)
- реферативний переклад
- анотаційний переклад
- переклад заголовків
- усний технічний переклад (потрібно, наприклад, для навчання використання іноземного обладнання на великому промисловому підприємстві)
Основною проблемою технічного перекладу є необхідність поєднання знання іноземної мови зі знанням техніки. У зв'язку з нестачею технічних перекладачів і з лінгвістичною, і з технічною освітою тривалий час ведуться дискусії про найбільш зручну базову освіту технічного перекладача. Частина авторів вважає, що більш бажана лінгвістична вища освіта (тобто освіта в області іноземних мов), з подальшим нарощуванням термінологічної бази і технічних знань. Інші автори вважають, що грамотний технічний переклад вимагає професійного знання відповідної галузі техніки, а гарне знання іноземної мови при цьому не настільки істотно, особливо при перекладі на рідну мову.
Незалежно від технології виконання технічних перекладів, існує проблема пошуку кваліфікованих кадрів для їх виконання, пов'язана як з рівнем освіти перекладачів, так і з ситуацією на ринку перекладацьких послуг. Як наслідок загальний рівень виконання технічних перекладів в Україні відносно невисокий, і багато компаній, які потребують виконання подібних робіт, організовують їх виконання своїми силами без допомоги бюро перекладів.