- •Довідник з нафтогазової справи За загальною редакцією докторів технічних наук
- •Передмова
- •Глава 1
- •1.1. Елементний та ізотопний склад нафти і газу
- •1.2. Характеристика газу
- •1.3. Характеристика нафти
- •1.4. Характеристика порід—колекторів нафти і газу
- •1.5. Природні резервуари нафти і газу
- •1.6. Поклади нафти і газу
- •1.7.Родовища нафти і газу
- •1.8.Термобаричні умови в покладах та родовищах нафти і газу
- •1.9. Походження, міграція та формування покладів і родовищ нафти і газу
- •1.10. Нафтогазоносні регіони України
- •Глава 2 Пошуки та розвідка нафти і газу
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Геологічні передумови пошуків та розвідки нафти і газу
- •2.5. Підготовка пошукових об'єктів
- •2.6. Виявлення та підготовка до буріння пасток нафти і газу
- •2.7. Методика й оптимізація пошуків та розвідки нафтових і газових родовищ
- •2.8. Методи вивчення розрізів свердловин
- •2.9. Геологічні методи опрацювання результатів буріння свердловин
- •2.10. Підрахунок запасів нафти, газу і конденсату
- •2.11. Підготовка нафтових і газових родовищ до розробки
- •Список літератури
- •Глава 3 Геофізичні методи дослідження свердловин
- •3.1. Електричні та магнітні методи
- •3.2. Метод потенціалів самочинної поляризації гірських порід
- •3.3. Радіоактивні методи
- •3.4. Методи дослідження технічного стану свердловин
- •3.5. Акустичний метод
- •3.6. Термометричний метод
- •3.7. Методи дослідження свердловин у процесі буріння
- •3.8. Прострілювальні та вибухові роботи у свердловинах
- •3.9. Точність методів гдс
- •Глава 4 Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх буріння
- •4.1. Бурові долота
- •4.2. Бурильні колони
- •4.3. Розмежування пластів
- •4.4. Бурові установки
- •4.5. Інструмент для спуску та підйому бурильних і обсадних колон
- •Список літератури
- •Глава 5 Режими буріння
- •5.1. Параметри режимів буріння
- •5.2. Принципи проектування режимів буріння
- •5.3. Бурові розчини
- •Глава 6 Розробка нафтових родовищ
- •6.1. Режими нафтових покладів
- •6.2. Основні критерії виділення об'єктів розробки
- •6.3. Гідродинамічні розрахунки основних технологічних показників розробки
- •6.5. Аналіз розробки нафтових родовищ
- •Глава 7 Розробка газових і газоконденсатних родовищ
- •7.1. Режими родовищ природних газів
- •7.2. Особливості проектування розробки родовищ природних газів
- •7.3. Визначення показників розробки газового родовища при газовому режимі
- •7.4. Визначення показників розробки газового родовища при водонапірному режимі
- •7.5. Визначення показників розробки газоконденсатного родовища
- •7.6. Вибір раціонального варіанта розробки газоконденсатного і газового родовища
- •7.7. Аналіз розробки родовищ природних газів
- •Глава 8 Нафтогазоконденсатовіддача пластів і вуглеводневіддача родовищ природних газів
- •8.1. Призначення, напрямки розвитку і класифікація методів підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.2. Фізико-гідродинамічні методи підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.3. Фізико-хімічні методи підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.4. Газові методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •8.5. Теплові методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •8.6. Створення потокоскеровуючих бар'єрів закачуванням дисперсних систем для підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.7. Зміна термогідродинамічних процесів у багатопластових родовищах для підвищення нафтовіддачі
- •8.8 Визначення нафтовіддачі
- •8.9. Критерії доцільності застосування методів підвищення нафтовіддачі
- •8.10. Ефективність застосування методів підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.11. Особливості вилучення нафти з покладів у крутих і підгорнутих крилах складок
- •8.13. Газовіддача газових родовищ при водонапірному режимі
- •8.14 Вуглеводневіддача газоконденсатних родовищ
- •8.15. Вуглеводневіддача газоконденсатних родовищ з нафтовими облямівками і залишковою нафтою
- •9.1. Статика рідин і газів
- •9.2. Рух однорідних рідин
- •9.3. Рух багатофазних сумішей у вертикальних трубах
- •9.4. Розрахунок розподілу тиску потоку газорідинної суміші у свердловині
- •9.5. Витікання рідин і газів через штуцер
- •Список літератури
- •Глава 10 Фонтанна експлуатація нафтових свердловин і їх об ладнання
- •10.1. Обладнання фонтанних свердловин
- •10.2. Умови фонтанування і типи фонтанних свердловин
- •10.3. Мінімальний вибійний тиск фонтанування свердловини
- •10.4. Розрахунок фонтанної експлуатації за методикою Крилова та із використанням кривих розподілу тиску вздовж ліфта
- •Список літератури
- •Глава 1 1 Газліфтна експлуатація нафтових свердловин
- •11.1. Системи, конструкції та обладнання газліфтних свердловин
- •11.2. Розрахунок газліфтної експлуатації при заданому відборі рідини за методикою Крилова
- •11.3. Розрахунок газліфтної експлуатації при необмеженому відборі рідини за методикою Крилова
- •11.4. Пуск газліфтних свердловин. Пускові клапани
- •11.5. Графоаналітичний розрахунок газліфтної експлуатації свердловин
- •11.6. Аналітичний розрахунок параметрів пускових газліфтних клапанів
- •Глава 12 Експлуатація свердловин штанговими насосними установками
- •12.1. Штангова свердловинне—насосна установка
- •12.2. Гідравліко-технологічні розрахунки параметрів при експлуатації свердловин штанговими насосами
- •12.3. Механіко-технологічні розрахунки штангової насосної установки
- •12.4. Проектування експлуатації свердловин штанговими насосними установками
- •Глава 13 Експлуатація свердловин установками занурених відцентрових електронасосів
- •13.1. Установки електровідцентрових насосів
- •13.2. Пдротермодинамічні і технологічні розрахунки параметрів при експлуатації свердловин зануреними відцентровими насосами
- •13.3. Коректування паспортної характеристики евн
- •13.4. Підбір установки зануреного відцентрового насоса
- •Глава 14 Гідродинамічні дослідження нафтових свердловин і пластів
- •14.1. Гідродинамічні методи дослідження свердловин
- •14.2. Дослідження свердловини на усталених режимах фільтрації
- •14.3. Дослідження свердловини на неусталених режимах фільтрації та методи обробки кривих відновлення тиску
- •Глава 15 Поточний (підземний) і капітальний , ремонти свердловин
- •15.1. Склад ремонтних робіт у свердловинах
- •15.2. Глушіння свердловин, вимоги до технологічних рідин
- •15.3. Технологія проведеня поточного ремонту свердловин
- •15.4. Підготовка свердловини до капітального ремонту
- •15.5. Відновлення прохідності стовбура свердловини
- •15.6. Ремонтне—виправні і тампонажні роботи
- •15.7. Ізоляція припливу пластових вод у свердловини
- •15.8. Перехід на інші горизонти
- •15.9. Випробування експлуатаційної колони на герметичність
- •15.10. Застосування електронно-обчислювальної техніки при поточному і капітальному ремонтах свердловин Перед проведенням прс і крс виконують велику кількість інженерно-економічних розрахунків.
- •Глава 16 Виклик та інтенсифікація припливу пластових флюїдів до вибою свердловини
- •16.1. Вибір свердловини для обробки привибійної зони
- •16.2. Кислотна обробка
- •16.3. Гідравлічний розрив пласта
- •16.4. Застосування струменевих апаратів у освоєнні свердловин
- •16.5. Технологія комплексного освоєння і дослідження свердловин із застосуванням пгдп-1
- •16.6. Використання в'язких систем для інтенсифікації припливу нафти й газу
- •16.7. Хімічні реагенти і технології для очистки нафтопромислового обладнання свердловин і порового простору пластів від аспв
- •Глава 17 Газові свердловини
- •17.1. Конструкція та обладнання газових свердловин
- •17.2. Обладнання свердловин при одночасній роздільній експлуатації газових пластів
- •Список літератури
- •Глава 18 Особливості фільтрації газу в пласті та руху в свердловині
- •18.1. Приплив газу до вибою свердловин за законом Дарсі
- •18.2. Приплив газу до вибою свердловини за двочленним законом фільтрації
- •18.3. Температурний режим фільтрації газу в пласті
- •18.4. Визначення тиску в газовій свердловині
- •18.5. Температурний режим газових свердловин
- •Список літератури
- •Глава 19 Газогідродинамічні дослідження газових і газоконденсатних свердловин
- •19.1. Мета, задачі та методи дослідження свердловин
- •19.2. Дослідження газових свердловин при стаціонарних режимах фільтрації
- •19.3. Особливості дослідження свердловин, пробурених на пласти з низькою продуктивною характеристикою
- •19.5. Дослідження родовищ на газоконденсатність
- •Глава 20 Ускладнення при експлуатації газових свердловин
- •20.1. Експлуатація газових свердловин в пластах з підошовною водою
- •20.2. Експлуатація газових свердловин в умовах обводнения
- •20.3. Особливості експлуатації газоконденсатних свердловин в умовах ретроградної конденсації вуглеводневої суміш}
- •20.4. Гідроутворення при експлуатації газових свердловин
- •20.5. Корозія газрпромислового обладнання. Захист свердловинного і наземного обладнання від корозії
- •20.6. Солевідкладення при експлуатації газових свердловин, методи боротьби з ними
- •Глава 21 Збір і підготовка нафти та газу на нафтових промислах
- •21.1. Сучасні уніфіковані технологічні системи збору продукції нафтових свердловин
- •21.2. Замір та облік видобутку нафти і нафтового газу
- •Глава 22 Промислові трубопроводи
- •22.1. Гідравлічний розрахунок промислових трубопроводів
- •22.2. Розрахунок промислових трубопроводів на міцність і стійкість
- •22.3. Вимоги до промислових трубопроводів
- •Глава 23 Промислова підготовка нафти, газу та нафтопромислових стічних вод
- •23.1. Відокремлення газу від нафти
- •23.2. Промислова підготовка нафти
- •23.3. Підготовка нафтопромислових стічних вод
- •Глава 24 Транспорт газу
- •24.1. Лінійна частина газопроводу
- •24.2. Компресорні станції
- •Глава 25 Підземне зберігання газу в пористих пластах
- •25.1. Основні елементи, які характеризують підземні сховища, та вимоги до них
- •25.2. Режим роботи газових покладів при експлуатації псг
- •Список літератури
- •Глава 26 Збір і підготовка природного газу на промислах
- •26.1. Промисловий збір газу і конденсату
- •26.2. Температурний режим роботи трубопроводів
- •26.3. Промислова обробка газу і конденсату
- •Список літератури
- •Глава 27 Економіка нафтової і газової промисловості
- •27.1. Ефективність виробництва на підприємствах нафтової і газової промисловості
- •27.2. Оцінка ефективності впровадження систем інформаційного забезпечення управління (ізу) виробничими процесами спорудження свердловин
- •Список літератури
- •Глава 1. Фізико - хімічна характеристика та геологічні умови
- •Глава 2. Пошуки та розвідка нафти і газу..........................................................З0
- •Глава 3. Геофізичні методи дослідження свердлоиин......................................62
- •Глава 4. Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх бурін.....84
- •Глава 5. Режими буріння......................................................................................160
- •Глава 6, Розробка нафтових родовищ..................................................................173
- •Глава7. Розробка газових і газоконденсатних родовищ (р.М.Кондрат).......................218
- •Глава 8. Нафтогазоконденсатовіддача пластів
- •Глава9. Теоретичні основи експлуатації нафтових свердловин (b.C. Бойко)..................307
- •Глава 11. Газліфтна експлуатація нафтових свердловин (b.C. Бойко).......................336
- •Глава 13. Експлуатація свердловин установками занурених відцентрових
- •Глава 14. Гідродинамічні дослідження нафтових свердловин і пластів
- •Глава 15. Поточний (підземний) і капітальний ремонти свердловин...............................416
- •Глава 17. Газові свердловини (р.М.Кондрат)...................................................................456
- •Глава 19. Газогідродинамічні дослідження газових і газоконденсатних свердловин
- •Глава20. Ускладнення при експлуатації газових свердловин (p.M. Кондрат).........487
- •Глава 27. Економіка нафтової і газової промисловості (о.І. Лесюк, м.О. Данилкж,
2.9. Геологічні методи опрацювання результатів буріння свердловин
За даними геологічного опрацювання результатів буріння свердловин будують схеми кореляції (зіставлення) розрізів свердловин; нормальний (типовий) і зведений розрізи; геологічні профілі, структурні карти і схеми, які характеризують будову продуктивних пластів та ін.
Кореляція (зіставлення) розрізів свердловин. Кореляція полягає у виділенні од-ноіменних пластів і простеженні за їх межами в розрізах пробурених свердловин. Це дає змогу встановити послідовність залягання всіх пластів, простежити за зміною їх товщин, літологічного і фаціального складу, виявити наявність тектонічних порушень, характер контактів (нормальний, трансгресивний) і т.д. Одержані при кореляції дані використовують при побудові геологічних профілів, структурних і інших видів карт.
Кореляцію найчастіше проводять за даними промислово-геофізичних досліджень. Для цього на каротажних діаграмах спочатку виділяють реперні (опорні) пласти, які повинні відповідати таким вимогам: чітко виділятись серед вище і нижчезалягаючих порід; поширюватися по всій площі, тобто бути у всіх або більшості пробурених свердловинах, мати невелику товщину (3 — 5м).
Залежно від поставлених завдань розрізняють три види кореляції: регіональну, загальну і детальну. Регіональна кореляція - це зіставлення розрізів одновікових відкладів, або повних розрізів пробурених свердловин в межах вибраного регіону. В результаті регіональної кореляції виділяють типи розрізів, які відрізняються між собою товщинами і фаціальною характеристикою, зони виклинювання, величину і характер стратиграфічної перерви в осадконагромадженні та ін. Загальна кореляція - це зіставлення повних розрізів свердловин в межах однієї площі або родовища. Вона дає уяву про геологічну будову всієї площі родовища, дає змогу виявити тектонічні порушення, зміну товщини, літологічного і фаціального складу окремих стратиграфічних одиниць та ін. Детальна кореляція - це зіставлення продуктивної частини розрізів пробурених свердловин на родовищі з метою вивчення будови продуктивного пласта, одержання необхідних даних для визначення об'ємів покладу, оцінки неоднорідності продуктивних пластів тощо.
За результатами кореляції розрізів свердловин будують кореляційні схеми, розрізи, профілі та різні види карт. Кореляційні схеми будують у вертикальних масштабах 1:2000, 1:1000 і 1:200. На таких схемах геолого-геофізичні розрізи окремих свердловин розташовують на відстані 3 — 4 см, а в проміжку між ними проводять лінії кореляції, а також горизонтальні базові лінії зіставлення, до яких підводять покрівлю або підошву вибраного основного репера. Межі одноіменних пластів (пропластків) проводять прямими лініями, стратиграфічних неузгоджень - хвилястими. При невеликій кількості свердловин кожну з них на схемі показують у вигляді літологічної колонки.
Складання нормального (типового) і зведеного геолого-геофізичних розрізів. Нормальний (типовий) геологічний розріз - це розріз родовища або його частини, на якому показані послідовність залягання, літологічний склад і середня товщина пластів, які характерні для більшості пробурених свердловин. На нормальному розрізі показують дійсну товщину пластів, на типовому - вертикальну.
Зведений геолого-геофізичний розріз - це розріз, на якому показується не тільки середня товщина, але і діапазон її зміни, а також геофізична і стратиграфічна характеристика порід, інтервали нафтогазопроявів та ін.
Геологічний профіль - це графічне зображення у вертикальній площині певного просторового напрямку будови надр. За розташуванням на структурі геологічні профілі називають поперечними, коли вони проходять під прямим кутом до осі структури, по-
55
вздовжніми, - якщо вони проходять паралельно або по осі структури, діагональними, - коли проходять під гострим кутом до осі структури. Частіше будують поперечні профілі як найбільш інформативні. При побудові будь-якого профілю необхідно дотримуватись такої їх орієнтації (зліва - направо): південь-північ, південний захід-північний схід, захід-схід, північний захід-південний схід; проектувати на профіль тільки свердловини, недалеко розташовані від нього, враховувати скривлення свердловин; дотримуватись однакових вертикального і горизонтального масштабів; свердловини можна проектувати по простяганню пласта або по перпендикуляру до лінії профіля. При першому способі не потрібно вносити ніяких поправок у глибину залягання пластів, при другому способі вноситься поправка, яку визначають за формулою
де — довжина перпендикуляра, по якому проектується свердловина; - кут падіння пласта; - кут між напрямом падіння пласта і напрямом перпендикуляра. Поправку х додають до глибини пласта, якщо проектування ведеться вниз по його падінню, і віднімають, коли проектують вверх по підняттю.
Геологічний профіль будують в такому порядку: проводять лінію рівня моря і зліва від неї викреслюють вибраний вертикальний масштаб; на лінії рівня моря точками показують місцезнаходження свердловин, відкладаючи відстані між ними у вибраному горизонтальному масштабі; вверх від рівня моря відкладають альтитуди кожної свердловини, при з'єднанні яких плавними лініями одержують рельєф місцевості; для кожної свердловини викреслюють проекцію стовбура і наносять геологічні границі, які плавно з'єднують між собою.
На профілі можливі зміни в потужності пластів або аномальності в їх заляганні, що вказує на наявність тектонічних порушень (скид, підкид, насув) або стратиграфічних неузгоджень. Виявлені випадки необхідно узгоджувати з результатами кореляції.
Геологічний профіль дає уяву про будову родовища, показує положення в розрізі покладів нафти і газу, застосовується при проектуванні розвідувальних і експлуатаційних свердловин, використовується для побудови структурних карт тощо. З метою вивчення процесів розробки покладів будують також детальні профільні розрізи продуктивної частини експлуатаційних об'єктів. Останні відрізняються від геологічного профілю тим, що вони проводяться не по вибраній вертикальній площині, а безпосередньо через певні свердловини, у зв'язку з чим лінія профілю стає ламаною.
Побудова структурних карт. Структурні карти - це графічне зображення у вигляді ізогіпс (ліній однакових абсолютних відміток) підземного рельєфу вибраної поверхні. За таку поверхню вибирають покрівлю або підошву продуктивного пласта (або пласта-репера). Абсолютною відміткою вибраної поверхні називають відстань по вертикалі від рівня моря до даної поверхні в свердловині, їх визначають за формулою
= A- L,
де А - альтитуда гирла свердловини, м; L - глибина залягання даної поверхні у вертикальній свердловині, м. При викривленні свердловини необхідно вводити поправку в глибину залягання вибраної поверхні. На структурних картах конфігурація ізогіпс характеризує простягання вибраної поверхні, а їх згущення або розріднення відповідно вказує на збільшення або зменшення кута падіння даної поверхні.
Побудова структурної карти зводиться до визначення положення ізогіпс на плані. Для цього користуються двома методами: трикутників і профілів. Перший використовують, коли структури не нарушені диз'юнктивами, другий, коли структури нарушені і мають блокову будову.
Метод трикутників базується на знаходженні між абсолютними відмітками вибраної поверхні двох свердловин проміжних значень цих відміток (через вибраний інтервал
56
січення) і проведенні через точки з однаковими відмітками ізогіпс. Для цього на плані розташування пробурених свердловин надписують в знаменнику обчислені абсолютні відмітки вибраної поверхні, а потім з'єднують сусідні свердловини з різними відмітками прямими лініями з утворенням системи трикутників. На кожній з цих ліній за допомогою інтерполяції знаходять точки з абсолютними відмітками, кратними вибраному перерізу ізогіпс, роблячи припущення, що нахил між свердловинами залишається постійним. Одержані таким чином одноіменні точки на сторонах трикутників з'єднують плавними лініями, які і будуть ізогіпсами структурної карти. Побудови структурних карт у наш час доцільно вести з допомогою комп'ютера.
Метод профілів. Для побудови структурної карти даним методом необхідно спочатку побудувати максимально можливу кількість профілів, розташованих перпендикулярно (або близько до перпендикулярного напряму) до простягання тектонічних порушень. На цих профілях використовують тільки вибрану поверхню, для якої будуть будувати карту, тектонічні порушення, рівень моря і поверхню землі. Кожен профіль перетинають лініями, паралельними рівню моря на відстанях, рівних вибраному перерізу ізогіпс. Одержані точки перетину цих ліній з лініями вибраної поверхні і точки, де вибрана поверхня обривається порушенням, проектують на план розташування профілів, де і вири-совують структурну карту.
Карти, які характеризують будову продуктивних пластів (карти ефективних нафто-або газонасичених товщин пласта, нафто- або газонасиченості, пористості, проникності, гідро- і пьєзопровідності, ізобар та ін.) і використовуються для обчислення запасів, проектування й аналізу систем розробки покладів нафти і газу, будуються, як і структурні карти, за методом трикутників або з допомогою комп'ютера.