1. Центри відповідальності

Згідно із сучасним тлумаченням, центром відповідальності є сегмент діяльності підприємства, який очолює певна особа, що несе персональну відповідальність за встановлені показники ро­боти за даним сегментом.

За обсягом повноважень та відповідальності розрізняють такі центри відповідальності:

• центри витрат (контроль зорієнтований на рівень витрат);

Як первинне місце витрат виступає робоче місце. Наступна структуризація центрів відповідальності за витрати підпорядковується організаційній структурі підприємства (скажімо, робоче місце — виробнича діль­ниця — цех і т. д.; порівняйте також з викладеним вище).

• центри прибутку (керівник такого центру відповідає за ви­трати, дохід і, відповідно, прибуток);

Склад підрозділів центру прибутку утворюють такі два їх різ­новиди:

— підрозділи, що формують розрахунковий умовний при­буток;

— підрозділи-центри реального прибутку.

У перших виготовляється проміжна продукція внутрішньо-копераційного призначення, яка передається за внутрішніми пла­ново-розрахунковими цінами іншим підрозділам, і, таким чином, виникає розрахунковий умовний прибуток як частина загального прибутку підприємства.

Підрозділи-центри реального прибутку виробляють кінцеву продукцію, котру реалізують на ринку.

• центри доходу (контролюється виручка від продажу проду­кції, товарів, послуг та витрати, пов'язані з їх збутом);

Підрозділи, що є центрами доходу, здійснюють або забезпе­чують продаж готової продукції (робіт, послуг) та/або товарів. До них належать відділ збуту та інші маркетингові підрозділи, що забезпечують просування та продаж продукції на ринку. На «вхід» центрів доходу надходить готова продукція, а на «виході» отримується виручка від її реалізації.

• центри інвестицій (у цьому випадку відповідальність охоп­лює витрати, надходження та ефективність з погляду здійснених капіталовкладень).

Центром інвестицій зазвичай є підприємство в цілому, а також ізольовані бізнес-одиниці в його складі (дочірні підприємства, філії). Визна­чальна властивість центру інвестицій полягає в наявності прямо­го функціонального зв'язку між інвестованим у діяльність центру капіталом та прибутком. Зрозуміло, що один і той самий підрозділ, який позиціо­нується як центр інвестицій, може одночасно розглядатися як центр прибутку.

За ознакою виконуваних функцій та завдань виокремлюються центри відповідальності, в яких реалізуються функції матеріаль­но-технічного постачання, досліджень і розробок, виробництва, маркетингу та збуту, загального адміністрування (управління). При цьому центри відповідальності у сфері виробництва, у свою чергу, поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі, зале­жно від характеру їх зв'язку з процесом виготовлення продукції, що становить предмет діяльності підприємства.

За рівнями управління побудова центрів відповідальності від­бувається згідно з виробничою та управлінською структурою підприємства: робоче місце, бригада, виробнича дільниця, цех, окремі види виробництва, відділи і служби, підприємство в цілому.